
- •Тема 3.
- •Особистісно-професійна самореалізація (саморозвиток) особистості.
- •Принципи й правила самореалізації (саморозвитку) особистості
- •Принцип Гармонії, Простоти й Краси
- •Принцип цілепокладання й творчого самовизначення
- •Принцип планування
- •Принцип самовиховання й самовдосконалення
- •Принцип комунікативності (форм і способів інформаційної взаємодії) й мовного впливу
- •Принцип саморегуляції
- •Принцип самоорганізації
- •Принцип оптимізму
- •Сформувати бажання реалізувати свій особистісний і професійний потенціал у кар'єрному зростанні.
- •Створити для себе розвиваюче зовнішнє середовище.
- •Перш ніж приступитися до розробки програми самореалізації (самоосвіти й саморозвитку),
- •Критерії розвиненої самосвідомості:
- •Структура я-концепції:
- •Для людини з позитивною я-концепцією
- •Три модальності (форми) я-концепції (самоустановок):
- •Окремий випадок "я-концепції"
- •Три основні складові (елементи) установки:
- •Установки до себе та оточуючих
- •Самооцінка особистості.
- •У структурі професійної самооцінки звичайно виділяються
- •Для підвищення своєї самооцінки
- •Чинники формування самооцінки
- •Практичні поради фахівців для підвищення своєї самооцінки:
- •Планування самовиховання передбачає:
- •Основні етапи самовиховання:
- •Реалізація програми самовиховання.
- •Вольові якості особистості.
- •Готовність до ризику
- •Спрямованість особистості на досягнення мети.
Спрямованість особистості на досягнення мети.
Про надійність здійснення діяльності працівником
можна судити за даними тестових випробувань на підставі трьох показників:
схильності до ризику (опитувальник RSK Г. Шуберта),
спрямованості до успіху (опитувальник Т. Елерса для оцінки мотивації до досягнення мети - успіху)
тенденції до самозахисту (опитувальник Т. Елерса для оцінки мотивації до уникнення невдач - самозахисту).
Задоволення працею як інтегративний показник відображення положення особистості у виробничому колективі.
відбиває благополучне-неблагополучне положення особистості в трудовому колективі, включає (складові):
оцінку інтересу до виконуваної роботи
задоволеність взаєминами зі співробітниками
задоволеність взаєминами із керівництвом
рівень домагань у професійній діяльності
задоволеність умовами, організацією праці
задоволеність досягненнями в роботі
перевага виконуваної роботи високому заробітку
професійна відповідність й ін.
Найбільш серйозними мотивами для зміни роботи є:
зникнення дієвих стимулів до праці;
відсутність можливостей для професійного росту;
відсутність умов для творчості;
відчуття, що керівництво нездатне оцінити Вас належним чином;
нераціональні вимоги до виконуваної роботи;
великі втрати робочого часу, не пов'язані з Вашими основними функціями;
зміна особистих цілей;
втрата інтересу до роботи.
Рішення про перехід на нове місце роботи повинне бути прийняте після ретельного врахування позитивних і негативних сторін Вашої теперішньої діяльності (Чи задоволені ви своєю роботою?).