1.2. Зміст, цілі та інструменти політики

Саморегульована ринкова економіка, звичайно, є утопією, і це питання на сьогодні не є дискусійним. Потрібна певна державна політика, спрямована на досягнення різних цілей, які ставить суспільство перед владою. Розглянемо питання, в чому полягає державна політика, який її зміст.

Зміст державної політики включає визначення проблеми, цілей та інструментів розв'язання проблеми.

Визначення проблеми. Центральним моментом в аналізі політики є наявність проблеми для аналізу.

Проблема - це якась ситуація, що викликає занепокоєння в суспільстві і потребує втручання з боку тих або інших органів влади.

Взагалі окремим питанням є те, чи повинна влада брати на себе ту або іншу проблему, чи вона може бути вирішена без державного втручання. При визначені проблеми досить часто плутають проблеми і її симптоми, наслідки проблеми із самою проблемою.

Правильне визначення проблеми для аналізу - це половина всієї справи. Так, поширеним порушенням антимонопольного законодавства з боку регіональних органів влади є дії, що обмежують діяльність "чужих" підприємців на території регіону. Здається, проблемою для політики є поширеність таких порушень, а як ліки можна рекомендувати посилення відповідальності. Але порушення - це симптом іншої проблеми. Проблема - в недосконалості податкового законодавства. Адже надходження в місцеві бюджети пов'язані зі сплатою податків, які нараховуються за юридичною адресою підприємців, а не за місцем їхньої діяльності.

Цілі політики це те, що ця політика намагається досягти, які її наміри і спрямування. До основних цілей державної політики, які визначають роль державної влади в економіці, слід віднести: забезпечення ефективного функціонування економіки; перерозподіл благ і доходів; стабілізація; забезпечення економічного зростання.

Найбільш універсальною метою державної політики є досягнення вищої ефективності економіки, що ототожнюється значною мірою з конкурентною політикою.

На жаль, ефективність і справедливість є конфліктуючими цілями політики, тобто досягнення вищої міри справедливості вимагає певних поступок в ефективності і навпаки. І переконатися в цьому не важко, адже досягнення більшої міри справедливості в суспільстві потребує перерозподілу доходів, а основний інструмент перерозподілу податки.

Якщо альтернативні цілі ефективності і соціальної справедливості є предметом мікроекономічного аналізу, то інша пара цілей - стабілізація і економічне зростання - є цілями макроекономічної політики. У багатьох випадках ці дві цілі також можуть конфліктувати одна з одною, адже стабілізація вимагає збільшення витрат на зменшення ризиків, забезпечення різноманітних гарантій домогосподарствам і бізнесу, а це зменшує джерела для швидкого (щоправда, з певним ризиком), зростання.

При формулюванні цілей слід виходити з цінностей, які декларуються в суспільстві (інколи які цінності виступають стратегічні пріоритети політики), під кутом зору саме цінностей здійснюється аналіз політики. Виходячи з цілей, розробляються альтернативні шляхи досягнення цілей, які включають сукупність конкретних завдань і заходів ­конкретних кроків, які треба здійснити для вирішення проблеми. Тобто виникає такий ланцюг: суспільні цінності => цілі політики => альтернативні стратегії досягнення цілей => завдання і заходи для реалізації стратегій.

Інструменти (знаряддя) політики – специфічні способи, за допомогою яких політика як реакція на проблему впроваджується у життя.

Затрати [input] – це ресурси, які необхідні для здійснення політики.

Рис.1.1. Модель державної політики як процесу

Продукт (випуск) [output] політики – безпосередній результат реалізації політики. Продукт політики впливає на зовнішнє середовище – економічні, соціальні, політичні чинники, а середовище має зустрічний вплив на продукт політики

Впливи [impact] можуть бути безпосередніми і непрямими, очікуваними і неочікуваними

Впливи формують кінцевий результат (наслідки) [outcome] політики – це продукт політики з урахуванням всіх впливів.

Витрати на політику – вартісна оцінка затрат ресурсів на політику.

Вигоди від реалізації політики – вартісна оцінка результатів політики для всіх зацікавлених учасників.