- •Кафедра економічної теорії та фінансів
- •Державна політика:
- •Аналіз та механізми впровадження
- •Навчальний посібник
- •Тема 1. Вступ до економічного аналізу політики
- •1.1. Загальне уявлення про економічний аналіз державної політики
- •1.2. Зміст, цілі та інструменти політики
- •1.3. Принципи аналізу рішень
- •1.4 Оцінювання державної політики
- •Тема 2. Підґрунтя державної політики: концепція ефективності в економіці
- •2.1. Ефективність у споживанні
- •2.2. Ефективність у виробництві
- •2.3. Ефективність окремого ринку
- •2.4. Ефективність економіки в цілому
- •2.5. Економічна теорія добробуту
- •Тема 3. Ефективність і результативність державної політики. Аналіз вигід і витрат
- •3.1. Аналіз проектів у державному секторі
- •3.2. Методологія аналізу вигід і витрат
- •3.3. Державна регуляторна політика в контексті ефективності і результативності.
- •Тема 4. Підстави для державної політики. Ситуації неспроможності ринку
- •4.1. Неспроможність ринків функціонувати ефективно як підстава для державного втручання
- •4.2. Неповна конкуренція
- •4.3. Природні монополії
- •4.4. Суспільні блага
- •4.5. Зовнішні ефекти
- •4.6. Асиметрична інформація і проблема невизначеності з огляду на ефективність
- •4.7. Неспроможність ринку з огляду на моральні чинники
- •Тема 5. Підстави для державної політики: розподільчі та інші цілі
- •5.1. Вимірювання добробуту
- •5.2. Механізм перерозподілу доходів
- •5.3. Упровадження розподільчої політики
- •Тема 6. Обмеження на державне втручання: неспроможність влади. Суспільний вибір
- •6.1. Теорія суспільного вибору
- •6.2. Проблеми, властиві прямій демократії
- •6.3. Проблеми, властиві представницькій владі
- •6.4. Проблеми, властиві бюрократичному забезпеченню
- •6.5. Неспроможність влади як обмеження для державного втручання
- •Розділ 7 Універсальні варіанти політики: виправлення неспроможностей ринку та влади
- •7.1. Звільнення й імітація ринків, сприяння ринкам.
- •7.2. Використання субсидій і податків для зміни стимулів.
- •7.3. Встановлення правил.
- •7.4. Постачання благ за допомогою неринкових механізмів
- •7.5 Забезпечення страхуванням і запаси на «чорний день».
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
Тема 1. Вступ до економічного аналізу політики
1.1. Загальне уявлення про економічний аналіз державної політики
Аналіз державної політики (АДП) як прикладна суспільна наука, навчальна дисципліна і сфера професійної діяльності склався і вперше почав застосовуватись у США та Канаді, що привело до відчутного підвищення дієвості державної влади і покращення показників діяльності державного сектора в тих країнах. Там цей процес триває вже протягом кількох останніх десятиріч. Україна долучається до революційних реформ у сфері державного управління лише останнім часом, тому питання встановлення термінології щодо аналізу державної політики, яка б відповідала західній практиці застосування основних понять та не суперечила українським традиціям, стає надзвичайно нагальною справою. Перш за все необхідно з’ясувати сутність визначення поняття аналіз державної політики.
Політика - відповідає двом різним поняттям, для яких в інших мовах, зокрема, англійській, використовуються різні слова (policy та politics). Типовими прикладами визначень цих двох понять можна вважати такі:
1) Політика (politics) - це сфера взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів з приводу використання інститутів публічної влади задля реалізації своїх суспільно значущих інтересів і потреб. Політику в цьому розумінні вивчають і аналізують переважно політологи.
2) Політика (роlісу) взагалі - це план, курс дій, або "напрям дій, прийнятний і дотримуваний владою, керівником, політичною партією та ін". Саме в такому розумінні вживається слово політика, коли кажуть про державну політику та про її напрямки (зовнішня, внутрішня, економічна, соціальна), саме політика як курс дій є предметом аналізу державної політики. Яким мають займатися, насамперед, державні управлінці, економісти, юристи, політологи, а також власне фахівці з аналізу державної політики.
Державна політика – напрям дії або утримання від неї, обрані органами державної влади для розв'язання певної проблеми або сукупності взаємопов'язаних проблем.
Аналіз політики - це комплекс аналітичних процедур, спрямований насамперед на пораду щодо майбутніх дій.
Аналіз політики має бути публічним і базуватися на суспільних цінностях.
У зв'язку з цим доречно нагадати одне з поширених визначень аналізу державної політики, що наводиться у відомому американському підручнику Д. Веймера і Е. Вайнінга: "Аналіз державної політики - це порада щодо державних рішень (дій), орієнтована на клієнта й базована на суспільних цінностях".
Учасники процесу вироблення політики
Виробники політики (Роlісу maker) - це розробник політики або той, хто виробляє (чи "робить") політику, тобто "особа, відповідальна за вироблення політики, зокрема в органах влади".
Виробники рішень (Dесіsіоn maker) - виробник рішень або особа, що приймає рішення; той, хто відповідає за підготовку й прийняття (ухвалення) рішень; іншими словами, той, хто робить рішення (розробляє і приймає).
Аналітики політики (Роlісу аnаlуst) - аналітик політики, тобто той, хто є експертом, аналітиком, хто власне має підготувати рекомендації, поради щодо майбутньої державної політики для клієнта, замовника аналізу.
Політик (Роlitiсіаn) - політик, тобто той хто займається polifics, а не роlісу. Англійський тлумачний словник дає такі визначення цього поняття: 1) особа, яка займає політичну посаду; 2) особа, задіяна в партійній політиці; З) експерт з політики або політичного управління. Саме в цьому розумінні міністри У світовій практиці вважаються політичними фігурами, політиками (на відміну від державних секретарів та інших службовців із міністерств, які є чиновниками, бюрократами, а не політиками).
Державні установи – модне представляти будь яку гілку влади від місцевого до центрального рівня залежно від специфіки і масштабів проблем та сфери компетенції органу влади. Часто важко визначити, що саме є фактичною продукцією державної установи, отже, насамперед треба визначити, що виробляє та або інша установа і як саме.
По-друге, необхідно зрозуміти загальну роль державних установ як виробників і особливо функції державних управлінців як постачальників товарів і послуг, щоб зв'язати це з альтернативною вартістю прийнятих рішень.
По-третє, необхідно усвідомити, що таке попит на продукцію державних установ, наскільки він є важливим, як важко його визначити, і також пов'язати з власним досвідом. Така економічна задача була найважчою за централізованої планової системи.
І, нарешті, необхідно оцінити роль державної установи як ціноутворювача. Ціни в ринковій системі виконують як функцію інформації у межах одного ринку та між ринками, так і функцію відображення цінності товарів для споживачів та вартості товарів з точки зору використання ресурсів, які можна було б використати для виробництва інших товарів.
Щодо застосування економіки для потреб аналізу державної політики, то тут варто зазначити, що традиційно під цим розуміють використання економічної науки для вироблення політики (під якою розуміють перш за все, конкурентну політику, та соціальну політику) - сукупність заходів державного втручання у ціноутворення на ринках, в обсяги виробництва та в розподіл благ і доходів. Розроблення та впровадження макроекономічних регуляторів державної політики.
Слід зазначити, що основні економічні проблеми суспільства є проблемами, які з урахуванням існуючих в кожній країні механізмів суспільного вибору допомагає розв'язати відповідна державна політика.
Центральним питанням є визначення економічних аспектів аналізу - тобто проведення економічного аналізу державної політики для будь-якого її напрямку. Це, перш за все, визначення ефективності кожного напрямку політики в цілому та його окремих заходів. З цією метою мають бути ідентифіковані всі можливі вигоди від реалізації політики й коло учасників, на яких поширюються ці вигоди, а також визначені всі негативні результати, втрати і витрати в суспільстві, що виникають унаслідок впровадження політики. Співставлення сукупних вигід і витрат і дозволяє дійти висновку щодо ефективності державної політики.
Економічний аналіз державної політики стосується економічних аспектів аналізу політики, зокрема:
обґрунтування неможливості вирішення проблем за допомогою ринкових механізмів, тобто
- визначення підстав для державного регулювання та
- аналіз ризиків державного втручання;
визначення концепцій ефективності і результативності державної політики,
- формулювання показників ефективності і результативності,
- вибір методів оцінювання ефективності і результативності заходів державної політики,
- методичне забезпечення цього оцінювання;
визначення регуляторних впливів державного регулювання (економічних, соціальних політичних) та методичне забезпечення аналізу цих впливів.
Економічний аналіз політики має дві цільові установки - нормативну і позитивну.
Позитивна аналіз певної ситуації, фактів за допомогою вимірюваних результатів. Вивчає факти, реальні економічні явища та залежності між фактами і дає відповідь на запитання - "що є, що було, що може бути". Пояснення суті процесів, що відбуваються, явищ і виробітку рекомендацій по економічній політиці на основі аналізу реальних економічних параметрів. Позитивна макроекономіка пов'язана з аналізом економічних чинників і її завдання: побудова економічних моделей, вільних від суб'єктивних думок. Питання, ефективно функціонує економіка чи ні, вирішується в термінах позитивної теорії.
Нормативна виносить судження про те, наскільки сприятлива економічна ситуація або політика, дає відповідь на запитання "як повинно бути" і що для цього необхідно зробити. Проводить оцінку бажаності фактів, визначених за допомогою позитивного аналізу.
Нормативна цільова установка аналізу тісно пов'язана з економічною теорією добробуту. Ця теорія досліджує умови, за яких може бути досягнутий загальний добробут (економічний оптимум). Зокрема, те, як визначити, чи кращий якийсь один економічний стан суспільства порівняно з іншими і яка економічна політика може бути застосована для переведення економіки з одного стану в інший.
