
- •3.1. Загальні відомості ________________________________________________ 14
- •Розділ II. Будівельні машини
- •11.1. Загальні відомості______________________________________________ 102
- •13.1. Сутність процесу і класифікація машин для дроблення будівельних матеріалів___________________________________________________________143
- •Розділ I. Деталі машин і. Загальні відомості
- •1.1. Вимоги, пропоновані до деталей машин
- •1.2. Тертя і корозія
- •2 З'єднання
- •2.1. Роз’ємні з'єднання
- •2.2. Нероз'ємні з'єднання
- •Питання для самоперевірки
- •3 Передачі
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Пасові передачі
- •3.3. Зубчасті передачі
- •3.4. Ланцюгові передачі
- •4 Деталі механічних передач
- •4.1. Осі та вали
- •4.2. Підшипники
- •4.3. Муфти
- •Розділ II будівельні машини
- •5. Загальні вимоги до будівельних машин
- •5.1. Уніфікація й стандартизація машин
- •5.2. Експлуатаційні вимоги
- •6. Продуктивність будівельних машин.
- •6.1. Категорії продуктивності машин.
- •6.2. Продуктивність машин циклічної дії.
- •6.3. Продуктивність машин безперервної дії.
- •Питання для самоперевірки
- •7. Загальні схеми будови машин
- •7.1. Приводи
- •7.2. Ходове встаткування
- •7.3. Системи керування
- •8. Транспортні засоби для будівництва
- •8.1. Класифікація транспортних засобів
- •8.2. Основні вимоги до транспортних засобів
- •8.3. Допоміжні й спеціальні транспортні засоби
- •8.4. Транспортування будівельної техніки і великогабаритних вантажів
- •9. Вантажопідйомні машини
- •9.1. Спеціальні деталі і вузли вантажопідйомних машин
- •9.2. Найпростіші вантажопідйомні машини
- •9.3. Вантажозахватні пристрої
- •9.4. Будівельні підйомники
- •9.5. Крани
- •10. Транспортуючі і навантажувально-розвантажувальні машини
- •10.1. Конвеєри
- •10.2. Пневмотранспортні установки
- •10.3. Навантажувачі циклічної дії
- •10.4. Навантажувачі безперервної дії
- •10.5. Пневматичні розвантажувачі
- •11. Машини для земляних робіт
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Машини для підготовчих робіт
- •11.3. Землерийно-транспортні машини
- •11.4. Одноковшеві ескаватори
- •11.5. Багатоковшеві екскаватори
- •11.6. Машини для ущільнення ґрунту
- •11.7. Машини для водовідливу і водозниження
- •11.8. Машини для гідромеханічної розробки ґрунту
- •11. 9. Машини для розробки мерзлих ґрунтів
- •12. Машини та обладнання для бурових і пальових робіт
- •12.1. Способи буріння і область їхнього застосування
- •12.2. Механізми та машини для буріння, їхні робочі органи
- •12.3. Машини для улаштування пальових основ
- •13. Дробильно - сортувальні машини та обладнання
- •13.1. Сутність процесу і класифікація машин для дроблення будівельних матеріалів
- •13.2. Конструкції дробарок та область їхнього застосування
- •13.3. Машини для сортування матеріалів
- •13.4. Пересувні дробильно-сортувальні установки
- •14. Машини та обладнання для бетонних і залізобетонних робіт
- •14.1. Змішувальні машини
- •14.2. Машини та обладнання для транспортування бетонних сумішей і розчинів
- •14.3. Обладнання для виготовлення арматурних конструкцій
- •14.4. Машини та обладнання для укладання і ущільнення бетонної суміші
- •Машини та обладнання для ущільнення бетонних сумішей.
- •15. Ручні машини для будівельних і монтажних робіт
- •15.1. Класифікація ручних машин і область їхнього застосування
- •15.2. Конструкції ручних машин
- •16. Машини та обладння для опоряджувальних робіт
- •16.1. Загальні відомості про опоряджувальні роботи
- •16.2. Машини та обладнання для штукатурних і малярських робіт
- •16.3. Машини для обробки підлог
- •16.4. Машини і механізми для покрівельних робіт
- •17. Основи експлуатації будівельних машин
- •17.1. Виробнича експлуатація
- •17.2. Технічна експлуатація
- •Приклад № 5
- •Рішення
- •Приклад № 6
- •Приклад № 7
- •Рішення
- •Приклад № 8
- •Рішення
- •Приклад № 9
- •Рішення
- •Література
2.2. Нероз'ємні з'єднання
Основними нероз'ємними з'єднаннями, що застосовуються в будівельних машинах, є зварні з'єднання.
Найпоширенішими способами одержання цих з'єднань є електричне й газове зварювання.
Електричне зварювання буває дугове і контактне. У дуговому зварюванні метал плавиться від нагрівання його електричною дугою, а в контактному - за рахунок опору при проходженні струму через стик деталей, що зварюють. Дугове зварювання було запропоновано в 1882 р. російським винахідником Н. Н. Бенардосом, удосконалена інженером Н. Г. Славяновим й одержала широке поширення в усім світі завдяки роботам наших інженерів і вчених й, у першу чергу, колективу вчених Інституту Електрозварювання Академії наук Української РСР імені Є. О. Патона.
Широке виробництво спеціального устаткування, дроту й флюсів для автоматичного зварювання й високоякісних електродів для ручного зварювання дозволило застосовувати її практично у всіх випадках нероз'ємного з'єднання сталевих деталей. Завдяки простоті, надійності й низкою вартості електродугового зварювання вона стала не тільки основним способом нероз'ємних з'єднань, але й широко застосовується при виготовленні складних деталей, що виконувалися раніше методом виливка.
При з'єднанні встик стержнів і смуг, наприклад, при виготовленні ланок вантажних зварних ланцюгів, арматури залізобетону, для з'єднання труб, при зварюванні обідів коліс і тонколистового металу поряд з дуговою застосовується й контактне електрозварювання, у тому числі крапкова (точкова) й шовна. При контактному зварюванні прогріваються зварюють поверхности, що, за рахунок тепла, виділюваного при проходженні через них електричного струму. Нагрівання стиків деталей виробляється або до оплавлення їх, або до зварювального жару (пластичного стану) з наступним здавлюванням деталей.
При зварюванні тонколистового матеріалу, особливо при ремонтних роботах, поряд з електрозварюванням застосовується газове зварювання, при якому метал плавиться внаслідок прогріву його полум'ям газового пальника.
Для одержання нероз'ємних з'єднань застосовуються й заклепувальні з'єднання (рис. 2.7), у яких дві або кілька деталей з'єднуються заклепками. Кожна заклепка до її постановки в з'єднання являє собою циліндричний стержень (рідше трубку) з головкою (рис. 2.7, а).
Заклепка уставляється в просвердлені або пробиті пресом отвори в з'єднуючих деталях, частина стержня що виступає осаджується, утворюючи другу - замикаючу головку. Процес осаджування стержня й утворення замикаючої головки (клепка) може виконуватися вручну або машинним способом для малих діаметрів без нагрівання заклепки, а для більших - з обов'язковим нагріванням (гаряча клепка).
У наш час із розвитком зварювання застосування заклепувальних з'єднань різко скоротилося, тому що вони більше трудомісткі й вимагають більшої витрати металу (на 10-20 %) у порівнянні зі зварювальними з'єднаннями. В основному заклепувальні з'єднання застосовуються при нерухомих з'єднаннях важкозварюючих матеріалів (спеціальні сорти сталей, алюмінієві сплави і т.д.), коли нероз'ємне з'єднання після якогось строку експлуатації необхідно розібрати або, якщо в даних умовах клепка більше зручна й гарантує певні якості.
Рис. 2.7. Заклепувальні з'єднання:
а - утворення заклепувального з'єднання; б - однорядний шов в накладку; в - однорядний шов встик з однією накладкою; г- однорядний шов встик із двома накладками;
д - дворядний шов встик із двома накладками;
1 - заклепка із заставною головкою; 2 - замикаюча головка; 3 – карбівка
По призначенню заклепувальні з'єднання діляться на дві групи: міцні - до з'єднання пред'являються тільки вимоги міцності (металоконструкції й ін.) і щільні - крім міцності з'єднання повинне забезпечити й герметичність (казани, резервуари й т.д.).
Для досягнення щільності крайки деталей, що склепують, чеканять.
Заклепувальні з'єднання можуть виконуватися внахлестку, встык з однією накладкою й встык із двома накладками. Приклади з'єднання приведені на рис. 2.7.
Для скріплення деталей, виготовлених зі сплавів міді й білої листової сталі, застосовуються нероз'ємні з'єднання, що одержуються пайкою. При пайці деталі з'єднуються між собою легкоплавкими сплавами (у більшості випадків з олова).
Для скріплення пластмасових деталей між собою або пластмасових деталей зі сталевими застосовуються нероз'ємні клеєві з'єднання.
Останнім часом у зв'язку зі створенням спеціальних сортів різних клеїв застосування клеєвих з'єднань значно зростає.