14.4. Машини та обладнання для укладання і ущільнення бетонної суміші
Процес формування залізобетонних виробів складається із двох основних операцій: укладання бетонної суміші в підготовлену форму із заздалегідь вкладеними арматурами і ущільнення бетонної суміші у формі.
Машини та обладнання для укладання бетонної суміші. Такими машинами є бетонороздавальники і бетоноукладачі.
Бетонороздавальники - це самохідні бункери, обладнані затворами і призначені для транспортування та видачі бетонної суміші у форму.
Бетонна суміш у бункер бетонороздавальника завантажується безпосередньо із стаціонарного бункера бетонозмішувальної установки або за допомогою бадді, що транспортується краном. Завантажений бетонороздавальник переміщається до місця установки форми та укладає в неї суміш. Кількість бетонної суміші, що надходить у форму, регулюється ступенем відкривання затвора і швидкістю переміщення бетонороздавальника уздовж форми. Покладена суміш, як правило, розрівнюється вручну.
Основною перевагою бетонороздавальників є простота їхньої конструкції, а недоліком - малий ступінь механізації.
Бетонороздавальники широко застосовуються при стендовому і поточно-агрегатному способах виробництва. При конвеєрному способі виробництва в більшості випадків застосовуються більш складні, але більш досконалі машини - бетоноукладачі.
Бетоноукладачі відрізняються від бетонороздавальників тим, що дозволяють значно механізувати не тільки укладання, але і процес розподілу бетонної суміші за формою і її дозування. Для цієї мети у вихідного отвору бункера бетоноукладача встановлюється його робочий орган - живильник.
Стрічкові живильники бетоноукладачів (рис. 14.14, а) мають конвеєрну стрічку 1 із приводним барабаном 2, розташовану під бункером 6 бетоноукладача. При русі стрічки бетонна суміш надходить із бункера у форму безперервним потоком. Для того щоб бетонна суміш надходила у форму рівномірно, поперед бункера по всій його ширині встановлюється накопичувач 5. Передня стінка накопичувача складається з ряду заслінок 3, ступінь відкривання яких регулюється гідравлічними циліндрами 4. Цими заслінками можна регулювати товщину видаваного шару на різних ділянках стрічки і подавати потрібні обсяги бетонної суміші. Принцип роботи такого пристрою заснований на тім, що висота h1 вихідної щілини бункера завжди перевищує висоту h2 вихідної щілини накопичувача, завдяки чому в останньому утворюється підпір, що забезпечує рівномірну товщину бетонної суміші, що видається у форму.
Бетоноукладачі із стрічковими живильниками завичай застосовуються при виготовленні широких плоских залізобетонних виробів.
Для укладання сумішей у вузькі форми (до 2 м) доцільно застосовувати бетоноукладачі з вібролотковими живильниками.
Рис. 14.14. Схеми живильників бетоноукладачів:
а - стрічковий; б - вібролотковий; в - стрічковий з вібронасадкою;
1 - стрічка; 2 - приводний барабан; 3, 8 - заслінки; 4 - гідроциліндр;
5 – накопичувач 6 - бункер; 7, 15 - амортизатори; 8 - насадок; 9 - профілір;
10 - форма; 11 - лоток, 12 - електромагнітний віброзбуджувач; 13, 18 - дебалансні віброзбуджувачі; 14, 17 – короби; 16 - рама; 19 - стрічковий живильник;
20 - віброплощадка; 21 - пристрій для підйому піддона; 22 - піддон
Вібролотковий живильник (рис. 14.14, б) кріпиться до рами бетоноукладача на пружинних амортизаторах 7. Із задньої сторони лотка 11 установлений електромагнітний віброзбуджувач 12, що створює спрямовані коливання. Бетонна суміш по лотку подається з бункера 6 через насадок 8 у форму 10. Рівномірність шару суміші, що укладається і його товщина регулюються насадком, що виконує роль накопичувача. Міняючи положення насадка по вертикалі, можна одержати шар різної товщини, а встановивши на робочій стінці насадка профілір 9, що має спеціальну конфігурацію нижньої крайки, можна профілювати поверхню шару, що укладається. Для більш швидкого витікання суміші з бункера застосовується віброзбуджувач 13.
Широке застосування знаходять бетоноукладачі зі стрічковими живильниками в сполученні з вібронасадками (рис. 14.14, в). У таких бетоноукладачах суміш стрічковим живильником 19 з бункера 6 подається в порожнину між двома коробками 14 та 17, підвішеними на амортизаторах 15 до рами 16 бетоноукладача. У коробах установлені віброзбуджувачі 18, що сприяють інтенсивному заповненню форми 10 сумішшю з порожнини між коробами і ущільнюючі суміш при русі бетоноукладача уздовж форми. Укладання та ущільнення суміші виконуються пошарово за кілька проходів бетоноукладача з почерговим включенням лівого, а при зворотному ході правого збудника.
При формовании виробів висотою більше 0,2 м поверхневе ущільнення суміші вібронасадком виявляється недостатнім. Тоді форму встановлюють на віброплощадку 20 і вібрування виробу відбувається одночасно знизу і зверху.
Піддон 22, що встановлюється по висоті пристроєм 21, перекриває вихід залишку суміші з порожнини коробів після закінчення формування і переміщення вібронасадка за межі форми.