
- •3.1. Загальні відомості ________________________________________________ 14
- •Розділ II. Будівельні машини
- •11.1. Загальні відомості______________________________________________ 102
- •13.1. Сутність процесу і класифікація машин для дроблення будівельних матеріалів___________________________________________________________143
- •Розділ I. Деталі машин і. Загальні відомості
- •1.1. Вимоги, пропоновані до деталей машин
- •1.2. Тертя і корозія
- •2 З'єднання
- •2.1. Роз’ємні з'єднання
- •2.2. Нероз'ємні з'єднання
- •Питання для самоперевірки
- •3 Передачі
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Пасові передачі
- •3.3. Зубчасті передачі
- •3.4. Ланцюгові передачі
- •4 Деталі механічних передач
- •4.1. Осі та вали
- •4.2. Підшипники
- •4.3. Муфти
- •Розділ II будівельні машини
- •5. Загальні вимоги до будівельних машин
- •5.1. Уніфікація й стандартизація машин
- •5.2. Експлуатаційні вимоги
- •6. Продуктивність будівельних машин.
- •6.1. Категорії продуктивності машин.
- •6.2. Продуктивність машин циклічної дії.
- •6.3. Продуктивність машин безперервної дії.
- •Питання для самоперевірки
- •7. Загальні схеми будови машин
- •7.1. Приводи
- •7.2. Ходове встаткування
- •7.3. Системи керування
- •8. Транспортні засоби для будівництва
- •8.1. Класифікація транспортних засобів
- •8.2. Основні вимоги до транспортних засобів
- •8.3. Допоміжні й спеціальні транспортні засоби
- •8.4. Транспортування будівельної техніки і великогабаритних вантажів
- •9. Вантажопідйомні машини
- •9.1. Спеціальні деталі і вузли вантажопідйомних машин
- •9.2. Найпростіші вантажопідйомні машини
- •9.3. Вантажозахватні пристрої
- •9.4. Будівельні підйомники
- •9.5. Крани
- •10. Транспортуючі і навантажувально-розвантажувальні машини
- •10.1. Конвеєри
- •10.2. Пневмотранспортні установки
- •10.3. Навантажувачі циклічної дії
- •10.4. Навантажувачі безперервної дії
- •10.5. Пневматичні розвантажувачі
- •11. Машини для земляних робіт
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Машини для підготовчих робіт
- •11.3. Землерийно-транспортні машини
- •11.4. Одноковшеві ескаватори
- •11.5. Багатоковшеві екскаватори
- •11.6. Машини для ущільнення ґрунту
- •11.7. Машини для водовідливу і водозниження
- •11.8. Машини для гідромеханічної розробки ґрунту
- •11. 9. Машини для розробки мерзлих ґрунтів
- •12. Машини та обладнання для бурових і пальових робіт
- •12.1. Способи буріння і область їхнього застосування
- •12.2. Механізми та машини для буріння, їхні робочі органи
- •12.3. Машини для улаштування пальових основ
- •13. Дробильно - сортувальні машини та обладнання
- •13.1. Сутність процесу і класифікація машин для дроблення будівельних матеріалів
- •13.2. Конструкції дробарок та область їхнього застосування
- •13.3. Машини для сортування матеріалів
- •13.4. Пересувні дробильно-сортувальні установки
- •14. Машини та обладнання для бетонних і залізобетонних робіт
- •14.1. Змішувальні машини
- •14.2. Машини та обладнання для транспортування бетонних сумішей і розчинів
- •14.3. Обладнання для виготовлення арматурних конструкцій
- •14.4. Машини та обладнання для укладання і ущільнення бетонної суміші
- •Машини та обладнання для ущільнення бетонних сумішей.
- •15. Ручні машини для будівельних і монтажних робіт
- •15.1. Класифікація ручних машин і область їхнього застосування
- •15.2. Конструкції ручних машин
- •16. Машини та обладння для опоряджувальних робіт
- •16.1. Загальні відомості про опоряджувальні роботи
- •16.2. Машини та обладнання для штукатурних і малярських робіт
- •16.3. Машини для обробки підлог
- •16.4. Машини і механізми для покрівельних робіт
- •17. Основи експлуатації будівельних машин
- •17.1. Виробнича експлуатація
- •17.2. Технічна експлуатація
- •Приклад № 5
- •Рішення
- •Приклад № 6
- •Приклад № 7
- •Рішення
- •Приклад № 8
- •Рішення
- •Приклад № 9
- •Рішення
- •Література
12. Машини та обладнання для бурових і пальових робіт
Процес буріння в будівництві застосовується при виконанні різних робіт: для закладки вибухових речовин при руйнуванні старих фундаментів, при інженерних вишукуваннях, при водопостачанні, пристрої пальових фундаментів.
Буріння - це процес утворення циліндричних порожнин у ґрунті, бетоні, цеглі внаслідок руйнування породи і її добування з порожнини. Утворені бурінням циліндричні порожнини залежно від їхнього діаметра підрозділяють на шпури і шпари (свердловини). Шпур - порожнина діаметром до 75 мм, а шпара - порожнина діаметром більше 75 мм.
12.1. Способи буріння і область їхнього застосування
Породи руйнуються робочим органом (інструментом), що приводять у рух приводами бурових або ручних машин. Зруйнована порода (шлам) з нижньої частини порожнини (вибою) видаляється безпосередньо робочим органом, продувкою порожнини стисненим повітрям із промиванням водою та з відсосом пилу. Як конструкція робочого органа, так і метод видалення шламу в значній мірі визначаються способом буріння.
Розрізняють механічний і фізичний способи буравлення. До механічного відносять обертальне, ударне і віброударне буріння, а до фізичного -термічне та гідравлічне.
Обертальне буравлення засноване на руйнуванні породи шляхом її різання й стирання різцем робочого органа (бура), що має одночасно обертальний і поступальний рух уздовж осі шпари. Шпари можна бурити в різних напрямках - вертикальному, горизонтальн і похилому, що є перевагою способу. Цей спосіб характеризується й високою продуктивністю, тому що процес буравлення відбувається безупинно
Ударне буравлення здійснюється підйомом та опусканням важкого інструмента - бурового долота, що, наносячи удари по розроблювальній породі, руйнує її. Після кожного удару долото повертається на деякий кут щодо своєї осі й нові удари поступово руйнують породу по всьому перетині шпари, надаючи їй круглу форму.
Віброударне буріння сполучає ударні та обертальні способи буріння. Порода руйнується обертовим робочим органом, що одночасно робить часті коливання уздовж своєї вертикальної осі, чим досягається підвищення швидкості буравлення. Як і ударне, віброударне буріння застосовується при розробці міцних порід або провадженні робіт у зимовий час.
Термічне буріння здійснюється вогнеструйними пальниками та високотемпературними газовими струменями, що впливають із надзвуковою швидкістю на розроблювальну породу. Порода при нагріванні розширюється і у результаті виникнення напруг розтріскується й руйнується. Цей спосіб застосовується при розробці міцних порід з високими абразивними властивостями.
Гідравлічне буріння засноване на використанні рідини (води), що подається у вибій під тиском. Цей спосіб використовується для буріння шпар у піщаних і глинистих ґрунтах. При бурінні скельних порід цим способом використовується енергія тонкого струменя води (0,8-1 мм), що має надзвукову швидкість при тиску близько 200 МН/м2.
12.2. Механізми та машини для буріння, їхні робочі органи
Основними робочими органами бурового встаткування є гвинтовий бур, ударно-поворотне і шарошечне долото. Гвинтовий бур (рис. 12.1, а) являє собою штангу 1 з навареної на ній гвинтовою спіраллю 2, нижня крайка якої оснащена різцями 3 із твердих сплавів. Ударно-поворотне долото (рис. 12.1,6) -це масивний циліндричний стержень 4, на торці якого є загострена робоча частина 5. Усередині долота просвердлений канал 6 для проходження повітря або води. При подачі води через цей канал відбувається її змішування з розробленою породою (утвориться шлам), чим полегшується видалення породи зі шпари.
Шарошечне долото (рис. 12.1, б) складається з корпуса 7, із трьома лабетами 8. Конічні шарошки 9 насаджені на цапфах й утримуються проти зсуву штифтами. Усередині корпуса є центральний канал для продувки шарошок стисненим повітрям.
Рис. 12.1. Основні види бурового інструмента:
а - гвинтовий бур; б - ударно-поворотне долото; в - шарошечне долото;
1 - штанга; 2 - гвинтова спіраль; 3 - різець; 4 - стрижень; 5 - ріжуча крайка;
6 - канал; 7 - корпус; 8 - лапа; 9 - шарошка
Робочі органи бурового устаткування приводяться в рух спеціальними механізмами, що монтуються на базі колісних і гусеничних тракторів, на шасі автомобіля або є змінним навісним устаткуванням екскаватора або крана. Бурове устаткування в комплексі з базовим агрегатом (трактором, автомобілем, екскаватором або краном) утворить бурову машину або бурову установку. Застосування тієї або іншої бурової машини визначається фізичними властивостями ґрунту, у якому виконується буріння, діаметром і глибиною необхідних шпар і шпурів.
Рис. 12.2. Бурова машина:
1- автомобіль;
2 - упор;
3 - гідроциліндр;
4 - бурильна штанга;
5 - кронштейн;
6 - домкрат;
7 -пульт керування
На рис. 12.2 наведена схема найбільш мобільної бурової машини, змонтованої на шасі автомобіля.
Бурильна штанга 4 кріпиться до рами автомобіля 1 кронштейном 5 і у транспортному положенні (на малюнку вона показана пунктирною лінією) опирається на упор 2. Для перекладу штанги в робоче положення, показане на рисунку, служить гідроциліндр 3. Стійке положення бурильної штанги фіксується домкратом 6. У рух бур приводиться від двигуна автомобіля, а опускається й піднімається за допомогою канатного поліспаста із приводом від двох циліндрів. Керування роботою бура здійснюється з пульта 7, розташованого на задній частині автомобіля.