Практична частина Робота 1. Вивчення будови та життєвого циклу

Балантидія (Balantidium coli)

Систематичне положення

Імперія Клітинні

Надцарство Eukaryon Еукаріоти

Царство Animalia або Zoa Тварини

Підцарство Protozoa Одноклітинні

Тип Ciliophora Інфузорії, або Війконосні.

Клас Kinetofragminophorea Кінетофрагмінофореї.

Ряд Trichostomatida або Colpoda Волосинкороті.

Представники: Балантидії - Balantidium coli

Розгляньте під мікроскопом при великому збільшенні Balantidium coli. Відмітьте органоїди балантидія. Розгляньте на таблиці схему життєвого циклу балантидія. Відмітьте хазяїнів та морфологічні форми паразита на різних етапах розвитку.

Замалюйте будову балантидія (рис. 6) та його життєвий цикл (рис. 7)

Серед інфузорій відома велика кількість паразитів, які досить часто викликають важкі захворювання, але лише незначна кіль­кість видів є збудниками хвороб хребетних тварин і людини.

Балантидіоз - захворювання людини, зумовлене паразиту­ванням збудника Balantidium coli, який локалізується в товсто­му кишечнику людини (рис. 6). Цей вид інфузорій є найбіль­шим одноклітинним паразитом людини. Паразити живляться вуглеводами, бактеріями, еритроцитами, лейкоцитами та навіть епітеліальними клітинами кишечнику.

Балантидії паразитують у просвіті кишечнику, але за певних умов легко переходять до тканинного паразитизму, поселяючись у товщі кишкової стінки. Потрапляючи до тканин кишки, ці па­разити починають інтенсивно розмножуватися й формують ску­пчення, унаслідок чого відбувається руйнація та некроз тканин з утворенням виразок. Такі виразки можуть досягати 3-4 см у діаметрі. У кишечнику людини балантидії дуже рідко утворюють цисту. Найважливішим джерелом розповсюдження цього збудника є свині, які інтенсивно уражаються Balantidium coli. У кишечнику свиней балантидії утворюють цисти, які є джерелом інвазії людей.

Розгляньте зовнішню будову балантидія - Balantidium coli

Розгляньте та замалюйте життєвий цикл балантидія

Рис. 8. Схема життєвого циклу збудника балантідіозу Balantidium coli (за М.В. Криловим, 1996): А - зовнішній вигляд; Б - життєвий цикл:

1 - проковтування цист; 2 - трофозоїти в тонкому кишечнику; 3 - трофозоїти інвазують тканини товстої кишки; 4 - трофозоїти інцистуються в товстій кишці; 5 - вихід цист

Із схеми видно що життєвий цикл балантидія відбувається в дві фази: Перша фаза –це дорослий балантидій в організмі свині. З якого виходить циста в навколишнє середовище, де відбувається її подальший розвиток до того моменту коли вона знову попадає в організм сприйнятливої тварини (свині), або людини, й викликає захворювання.

Систематичне положення

Імперія Клітинні

Надцарство Eukaryon Еукаріоти

Царство Animalia або Zoa Тварини

Підцарство Protozoa Одноклітинні

Тип Ciliophora Інфузорії, або Війконосні.

Клас Oligohymenophorea Олігогіменофореї.

Ряд Гіменостоматиди – Hymenostomatida

Представники: Іхтіофтир риб‘ячий - Ichthyophthirius multifilіis

Робота 2. Вивчення будови Іхтіофтира риб‘ячого та його життєвого цикла (Ichthyophthirius multifilіis).

Іхтіофтиріоз викликається інфузорією іхтіофтиром риб'я­чим (Ichthyophthirius multifilіis). Паразити локалізуються в товщі покривного епітелію хазяїна (риби). Це великі (500-800 мкм), досить активні інфузорії, які глибоко проника­ють в товщу тканин; живляться вони клітинами епітелію та ери­троцитами. На певній стадії свого розвитку інфузорії залишають тіло хазяїна й виходять у зовнішнє середовище. Там вони осіда­ють на субстрат, інцистуються, утворюючи цисти розмноження. Під оболонкою відбувається швидкий багаторазовий поділ з утво­ренням дрібних клітин - бродяжок (останні інвазують здорових хазяїв).

Рис. 4. Рівновійчасті інфузорії:

1 - Lacrymaria ер; 2 - Cyclidium glaucoma; 3 - Lionotus fasciola; 4 - Holophrya discolor; 5 - Trachelius ovum; 6 - Ichthyophtirius multifiliis.

Уся поверхня хворих риб вкрита інфузоріями, які ма­ють вигляд численних білих крапок. З особливо вражених діля­нок шкіра знімається шматками, зябра стають безкровними й руйнуються. Паразити можуть оселятися також у роговиці ока, через що риби сліпнуть.

Розгляньте під мікроскопом при великому збільшенні Ichthyophthirius multiflliis. Відмітьте його структурні особливості. Розгляньте на таблиці схему життєвого циклу іхтіофтируса. Позначте хазяїнів та морфологічні форми паразита на різних етапах розвитку.

Замалюйте трофозоїт іхтіофтіруса (рис. 5) та його життєвий цикл (рис. 6).

Іхтіофтіріус - це одноклітинний мікроорганізм, який відноситься до класу війчастих розміром до 1.2 мм.і його можна побачити неозброєним оком. Цей мікроорганізм нападає на тіло риби, особливо в пораненому місці

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІХТИОФТИРИУСА

Серед інфузорій, частина життєвого циклу яких протікає в паразитичному, частина у вільноживучому стані, великий інтерес, особливо в практичному відношенні, представляє ихтиофтириус (ІсМіуорМіігіиз тикіШш). Ця інфузорія протягом більшої частини свого життя є паразитом риб. Вона може викликати важке захворювання, що особливо вражає мальків, що часто приводить до загибелі хазяїна. Паразитарні стадії розвитку іхтиофтириуса протікають безпосередньо в покривах риби: у шкірі, на плавцях, дуже часто на зябрах риби.

Риба заражається дуже дрібними свободноплавающими бродяжками (20-30 мк діаметром), що плавають у воді. Бродяжки при зіткненні з рибою негайно прикріплюються до її поверхні й відразу ж активними рухами впроваджуються в тканині. Проникнувши в живу тканину, інфузорії починають активно харчуватися й рости. Харчування здійснюється шляхом заковтування за допомогою тіла, що міститься на передньому кінці, ротового отвору клітинних елементів хазяїна. Зростаючі в тканинах риби ихтиофтириуси незабаром стають видні простим оком. Риба як би обсипана манною крупою. Тривалість стадії росту й паразитування іхтиофтириуса в субзпителиальном шарі риби у високому ступені залежить від температури. По дослідженнях Бауера, при 28-30°С цей строк становить 4 доби, при 19-21°С-7М при 13-15°С-10-11, а при 8-9°С період цей затягується до 40 днів.

До кінця періоду росту іхтиофтириус у порівнянні із бродяжками досягає дуже великої величини: 0, 5-1 мм у діаметрі. По досягненні граничної величини інфузорії активними рухами виходять із тканин риби у воду і якийсь час повільно плавають за допомогою покриваюче все їхнє тіло ресничного апарата. Незабаром великі іхтиофтириуси осідають на якому-небудь підводному предметі й виділяють цисту. Негайно ж слідом за інцистуванням починаються послідовні розподіли інфузорії: спочатку навпіл, потім кожна дочірня особина ділиться знову на дві й т.д. до 10-11 разів. У результаті усередині цисти утвориться до 2000 дрібних майже округлих особин, покритих ресничками. Усередині цисти бродяжки активно рухаються. Вони прободают оболонку й виходять назовні. Активно плаваючі бродяжки заражають нових особин риб.

Швидкість розподілу іхтиофтириуса в цистах, так само як і темп його росту в тканинах риб, у великому ступені залежить від температури. По дослідженнях різних авторів, приводяться наступні цифри: при 26-27°С процес розвитку бродяжок у цисті займає 10-12 годин, при 15-16°С потрібно 28-30 годин, при 4-5°С він тягнеться вже протягом 6-7 доби.

Іхтиофтириус - широко розповсюджений і дуже небезпечний паразит риб. Особливо велика шкода він приносить у рибницьких господарствах, де відбувається нерест і вирощування мальків, іхтиофтириус, нападаючи на мальків, у короткий строк приводить їх до загибелі. Відомі численні випадки повного знищення мальків як коропових, так і лососевих риб у ставкових господарствах.