Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ministerstvo_osviti_i_nauki_molodi_ta_sportu_Uk...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
77.44 Кб
Скачать
  1. Статистика

1990 року пацієнти просили евтаназії з таких причин: втрата відчуття власної гідності — 57% випадків, біль — 46%, недостойне помирання — 46%, залежність від оточення — 33%, втома від життя — 23%. Лише в 10 із 187 випадків біль було наведено єдиною причиною. Ці результати перегукуються з даними інших досліджень, також проведених у Нідерландах, відповідно до яких, біль був найважливішою причиною лише в 5% випадків. Виявилося, що пацієнти, які звикли терпіти біль, меншою мірою прагнуть евтаназії, ніж пацієнти, які страждають від депресії. На прикладі Нідерландів очевидно, що головними причинами прохань евтаназії є втрата відчуття власної гідності й недостойний людини процес вмирання, що його пацієнт вважає абсолютно неприйнятним. Але є і інша статистика. І ми маємо сказати один раз суспільству правду. За оцінками експертів, близько 60 % хворих в термінальній стадії потребують паліативної допомоги. Для України це близько 480 тис. пацієнтів щороку. Окрім того, ця проблема торкається рідних пацієнта, а це, як мінімум, ще двох людей на кожного. Сьогодні третина українських родин стикається з проблемами забезпечення догляду останніх днів життя своїх батьків, дітей, рідних та близьких. Нині в Україні кожен 57 її громадянин має онкологічну патологію. В Україні 85% — хворих помирають вдома, наодинці, страждаючи від болю, депресії, відсутності належного догляду, інших симптомів хвороби. Невиліковна хвороба викликає різноманітні соціальні проблеми у хворого та членів його родини, пов’язані з потребами догляду. Варто зауважити, що третина таких хворих — це літні та самотні люди.

Що стосується українського суспільства, то ми вирішили дізнатися: чи готове воно до легалізації евтаназії?!

Бліци

- Я медик, є безнадійно хворі, які ні при яких рівнях медицини, ні через 10, 20, 30, 40 років не будуть жити ліпше. Якщо людина кожен день отримує наркотики у великих дозах і вже сама не може витримувати цей біль.

- Я бачу, як страждають люди дуже, то краще їм зробити це, щоб не страждали, і не примушувати страждати рідних.

- А що людині заважати?! Все-рівно він до цього йде і він до цього прийде.

- Людина повинна жити і за неї повинні боротися до кінця.

- Тяжко відповісти. Я не знаю, скоріш за все, в принципі, якщо це не заважає.

25

26

  1. Законодавче регулювання

Піонером в області легалізації добровільної смерті стали Нідерланди. В 1984 Верховний суд країни визнав добровільну евтаназію прийнятною.

Евтаназія була легалізована в Бельгії в 2002. В 2003 евтаназія допомогла розлучитися з життям 200 смертельно хворим пацієнтам, а в 2004 - 360 пацієнтам. В США закон, що дозволяє надання медичної допомоги в здійсненні самогубства хворим у термінальній стадії, був прийнятий (з рядом обмежень) в листопаді 1994 в штаті Орегон, а в листопаді 2008 в штаті Вашингтон.

У Люксембурзі дозволено допомагати безнадійно хворим людям йти з життя .

В Азербайджані заборону евтаназії закріплений законодавчо і за КК Азербайджану евтаназія "карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

В Росії як активна, так і пасивна евтаназія є злочином і буде кваліфікуватися як умисне вбивство у відповідності до частини 1-ї статті 105-й Кримінального Кодексу РФ. При призначенні міри покарання особи, винної в евтаназії (природно, якщо не будуть доведені інші причини позбавлення життя) буде враховуватися пом'якшувальну обставину відповідно до пункту "д" частини 1-ї статті 61-й Кримінального Кодексу РФ, а саме: вчинення злочину з мотивів співчуття.

Життя людини в Україні визнається найвищою соціальною цінністю. „Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань”(ст.27 КУ). Право на життя гарантується і ст.281 ЦКУ.

Цей термін вживається у ст.52 „Основ законодавства України про охорону здоров’я”.

Перший у світі Закон „Про право людини на смерть” було прийнято у 1977 р. у штаті Каліфорнія (США).

На сьогодні евтаназія в Україні заборонена законом. Про це йдеться у ст.52 „Основ законодавства України про охорону здоров’я”.

27

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]