Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ДВНЗ “ Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника”

Юридичний інститут

Науково-реферативна робота

на тему:

“ Морально-психологічний та психічний стан людини і групи людей в екстремальних життєвих ситуаціях в контексті БЖД. Проблема милосердя до безнадійно хворих та полегшення їх страждань. Правові, медико-біологічні, морально-етичні та релігійні аспекти евтаназії “

Виконала:

студентка групи ПР-15

Качак Любов

Науковий керівник:

Лоп’янко Михайло

Івано-Франківськ 2013

План

Тезаурус. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Вступ. Історичний екскурс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

1.Стан людини в екстремальних ситуаціях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

2. Проблема милосердя до безнадійно хворих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

2.1. Зародження евтаназії та її визначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

2.2. Медико-біологічний аспект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

2.3. Релігійний аспект евтаназії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16

2.4. Правовий аспект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

2.5. Морально-етичний аспект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

3. Статистика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

4. Законодавче регулювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Тезаурус

3

Вступ

Для одних смерть — кара, Для інших — дар, Для багатьох — благо… Сенека

Відомо, що людське здоров’я (фізичне, фізіологічне, психічне) – це одна з найбільших цінностей будь-якого народу, будь-якої нації. Саме від цього, а не від природних багатств чи інтересів, залежить могутність будь-якої крани. Тому здоров’я нації, як і здоров’я окремо людини, повинно бути першочерговою турботою всього населення. Кожна юдина зокрема повинна розуміти і виважено піклуватись як своїм здоров’ям, так і здоров’ям своїх рідних та близьких. Ця опіка не може носити безсистемний характер, а повинна будуватись на конкретних наукових засадах та принципах.

Повинні існувати певні методи та підходи, які регулюватимуть та регламентуватимуть наші правильні дії, направлені на збереження нашого здоров’я, даного нам Богом і природою, на профілактику різних захворювань, на мінімізацію та запобігання нещасних випадків, а також ситуацій, які призводять до них, а ще на вміння видко, ефективно та професійно надавати перу медичну допомогу у випадках, коли трагедія уже сталась. Що стосується народу в цілому, то цими питаннями повинні займатися відповідні державні органи, які, використовуючи потрібні наукові підходи, повинні ставити та реалізовувати конкретні цілі для максимально-можливого зростання рівня здоров’я всіх юдей, а також окреслювати шляхи досягнення вище вказаних цілей та завдань.

На всі ці поставлені питання відповідь дає наука, яка називається безпекою життєдіяльності (БЖД). Ця наука ґрунтується на основі своєї сформованої методологічної бази та певних вироблених принципів. БЖД як наука дає змогу раціонально та ефективно вирішувати проблеми, обумовлені збереженням як окремо людини, так і нації в цілому.

Але, нажаль, не завжди нам вдається бережливо відноситися як до свого здоров’я, так і до здоров’я рідних та близьких, а державі – до своїх громадян. Це обумовлюється існуванням ряду як об’єктивних, так і суб’єктивних причин.

Людство ще далеко не зуміло керувати могутніми і потужними природними процесами. Тому до об’ктивних факторів слід віднести такі природні катаклізми як повені, землетруси, цунамі, торнадо, виверження вулканів, селеві потоки, падіння метеоритів, буревії тощо.

4

До суб’ктивних факторів належить те, що спричинене, або ж нашою некомпетентністю, або є недостатнім усвідомленням серйозності оцінки ситуації, або ж нашою небезпечністю та безвідповідальністю. Саме такі наші дії призводять до екологічно кризи та техногенних катастроф. Також до суб’єктивних факторів належить психічний та психологічний стан особистості зокрема та суспільства в цілому, належне, неусвідомлене сприйняття інформації про шкідливість для організму кожною дини та майбутніх поколінь величезної кількості шкідливих звичок, таких як:

• Наркоманія;

• Токсикоманія;

• Нікотиноманія;

• Акоголізм;

• Невпорядковане статеве життя та інше;

Також до суб’ктивних факторів належить незадовільний психічний та психологічний стан людини, що дуже часто призводить до суїциїдальних намірів та дій, з якими суспільству потрібно нещадно та ефективно боротися, а також ( що дуже важливо! ) запобігати їм, проводячи та реалізовуючи потужну профілактичну програму.

Не малу роль відіграє загальний психологічний клімат у соціумі, що обумовлений виробленням певних стереотипів поведінки, сформованих та окреслених засобами масово інформації та іншими впливами , та психофізіологічний стан як окремих людей, так і великих чи малих колективів. Такий впив має як позитивні, так і негативні наслідки.

Не завжди, але в дуже багатьох випадках, суспільні загрози викликані не природними, а соціальними факторами, до них належить таке соціальне явище як тероризм.

Також до суб’ктивних факторів належить безпека людини та суспільства в цілому, а також вироблення

ефективних засобів для досягнення цієї мети, яка забезпечена правом людини.

Протягом усього життя люди отримували інформацію із зовнішнього світу завдяки своїм органам сприймання, які потрібно оберігати, а також належно відноситись до них. Такими елементами пізнання світу людським організмом є:

• Зоровий орган;

• Слуховий орган;

• Нюхові органи;

5

• Смакові рецептори;

• Тактильні відчуття;

Також величезне значення мають правильні та кваліфіковані дії під час пожеж та після них, а також у випадках ураження струму та надання перо медичної допомоги в таких ситуаціях.

Важливим є рішення, коли ти може помирати в муках, а може безболісно та легко померти.

І ти повинен вибрати правильний шлях. І саме це є темою мого науково-реферативного дослідження.

6