12.Механізм формування економічної кон'юнктури.

Кон'юнктура ринку - це реальна економічна ситуація, яка склалася на ринку в певний час під впливом попиту та пропозиції, а також сукупність конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного характеру, що діють у певний час і визначають стан ринку або можуть суттєво впливати на нього.

Кон'юнктура ринку характеризується визначеним у часі та просторі певним співвідношенням попиту і пропозиції, що формується як сукупність товарно-грошових пропорцій під впливом конкретної комбінації діючих чинників. На стан кон'юнктури ринку впливають такі фактори: розвиток продуктивних сил, рівень товарного виробництва та обсяги експортно-імпортних операцій, умови формування попиту населення, його обсяги, структура, якість і динаміка, матеріальна база і якість торговельного обслуговування населення, рівень цін, стан соціального забезпечення населення і його доходи, рівень культури, освіченості і духовності населення тощо. Звісно, визначальними показниками ринкової кон'юнктури є ціни, за якими продавці реалізують, а покупці купують товари чи послуги, їхні конкретні величини зазнають коливань відповідно до пануючих тенденцій у русі попиту та пропозиції.

Кон'юнктура може здійснюватись досить динамічно і характеризується різними станами. Вона може бути сприятлива, коли ринок збалансований, і несприятлива - за умов розбалансованості ринку.

Ринкова кон'юнктура використовується в стратегії управління, у виборі форм та методів конкурентної боротьби, у забезпеченні ефективності зовнішньої торговельно-економічної діяльності.

Для вивчення механізму формування економічної кон'юнктури виділяють три основних якісних стани ринкової кон'юнктури: дефіцит товару (попит перевищує пропозицію), надлишок товару (пропозиція перевищує попит) та стан ринкової рівноваги.

Дефіцит товару характеризує певний стан кон'юнктури ринку, коли платоспроможний попит перевищує пропозицію при фіксованому рівні ціни.

Це призводить до росту ринкових цін, що сприяє збільшенню прибутку виробника при тих самих витратах виробництва. Перевищення середньої норми прибутку зумовлює підвищення економічної ефективності виробництва даного товару в галузі в цілому. Це формує стимул для розширення виробництва, збільшення завантаження виробничих потужностей, збільшення капіталовкладень та переливання капіталовкладень з галузей з меншою прибутковістю. Поступово це веде до збільшення обсягів виробництва та пропозиції товару на ринку.

За даного стану ринкової кон'юнктури у споживачів прослідковується протилежна реакція. Тобто, збільшення ринкової ціни веде до збільшення витрат, зменшення споживання продукції та зменшення закупівель товару для поповнення товарних запасів. Спостерігається скорочення завантаження виробничих потужностей і відплив капіталу в інші галузі. Це призводить до зниження ринкового попиту на даний товар.

Дефіцитна кон'юнктура ринку може бути короткочасною (випадковою), а може мати сталий характер. Короткочасний дефіцит на ринку може виникати у системі як переважно ринкового, так і поза ринкового регулювання економіки. Він відбиває тимчасові диспропорції у відтворенні певного продукту і частіше пов'язаний із структурними зрушеннями в економіці, порушеннями циклічності виробництва, ціновими чинниками.

Другим станом кон'юнктури є надлишок товару на ринку. При цьому при певній ціні пропозиція товару перевищує попит на нього. У поведінковій реакції споживачів та виробників знову спостерігаються протилежні процеси. Як і у випадку з дефіцитною кон'юнктурою, надлишок товару на ринку може бути тимчасовим чи сталим. Сталий характер виявляється під час криз надвиробництва. Під час надлишку товарів посилюється конкуренція виробників.

Отже, можливі стани ринкової кон'юнктури, перевищення попиту над пропозицією чи навпаки, вмить породжують протилежні тенденції як в розвитку попиту, так і в розвитку пропозиції.

Суть механізму формування економічної кон'юнктури полягає в тому, що при відхиленні від ринкової рівноваги виникають фактори, які намагаються повернути попит та пропозицію до початкового стану.

Стан рівноваги між попитом і пропозицією задовольняє і продавців, і покупців та характеризується відносною стабільністю цін. Ринкову рівновагу як бажаний стан кон'юнктури неможливо зафіксувати на тривалий строк. Справа в тому, що чинники, які впливають на попит і пропозицію, досить рухомі, вони весь час змінюються. Можна назвати сотні причин їх зміни.

Кон'юнктура є невід'ємною рисою формування та розвитку світових товарних ринків, вона вивчається на мікро - та макрорівнях. На мікрорівні досліджуються короткотермінові коливання і зміни товарного ринку, а на макрорівні - середні та довгострокові тенденції розвитку ринку, які враховуються в господарській діяльності на рівні підприємств, галузей та всієї національної економіки.

Формування кон'юнктури світових товарних ринків, яка базується на циклічному розвитку світового господарства, відбиває характер ринкової економіки. Великі цикли кон'юнктури досліджував відомий економіст Н.Д. Кондратьєв. Він підкреслив роль сукупності кон'юнктуро-формувальних факторів (КФФ), що впливають на економічну кон'юнктуру і проявляються у взаємозв'язках коротко -, середньо - та довгострокових тенденцій розвитку і формують ринкову кон'юнктуру.

Фактор - це сила руху будь-якого процесу, яка визначає його характер. КФФ - це сила, яка формує та визначає характер ринкової економічної кон'юнктури. Провідними елементами КФФ е пропозиція і попит.

Попит - це платоспроможна потреба в товарах для споживання та поповнення товарних запасів. Пропозиція - сума товарів, вироблених для збуту на ринку та реалізації товарних запасів. Співвідношення попиту і пропозиції зумовлює ринкову ціну на товар. Факторами групи попиту є рівень особистого та виробничого споживання товарів, обсяг надходжень їх у товарні запаси, прибутки, купівельна спроможність країн. Фактори групи пропозиції - це обсяг виробництва товарів, їх конкурентна спроможність, рентабельність виробництва, норми прибутків фірм, їх адаптування до впровадження досягнень науки і техніки.

Умови формування кон'юнктури (УФК) - це зовнішнє середовище відносно КФФ, яке здатне впливати на КФФ. УФК можна поділити на три групи: економічні, соціально-політичні та міжнародні.