2. Переваги та недоліки залізобетону Переваги залізобетону:

• довговічність;

• використання місцевих будівельних матеріалів;

• значний опір статичним і динамічним навантаженням;

• висока сейсмостійкість;

• суттєва вогнестійкість;

• можна надавати будь-яку геометричну форму;

• індустріалізація (механізація) виготовлення;

• незначні експлуатаційні витрати;

• архітектурна виразність будівель.

Недоліки:

• значна власна маса (2400 – 2500 кг/м³);

• велика тепло- і звукопровідність;

• складність та скритість робіт;

• утруднена реконструкція будівель і споруд;

• утворення тріщин (усадочних, від навантаження).

3. Види залізобетону за способами виготовлення

1. Монолітний залізобетон - всі операції по виготовленню залізобетонних конструкцій відбуваються на будівельному майданчику.

переваги: монолітність; жорсткість; відсутність стиків;

недоліки: необхідність спорудження риштувань та опалубки, а також наявність на будівельному майданчику «мокрих» процесів, тривалість процесів.

2. Збірний - окремі конструкції виготовляються на заводах і збираються на будівельних майданчика шляхом зварювання закладних деталей.

переваги: індустріальність; швидкість будівництва; відсутність «мокрих процесів»;

недоліки: наявність стиків, які необхідно захищати від зовнішніх впливів.

3. Збірно-монолітний - поєднує у собі позитивні властивості збірного та монолітного залізобетону, як правило збірні елементи використовується як опалубка для монолітного бетону. Доцільно використовувати у спорудах, на які діють постійні великі навантаження (зокрема і великих ГТС).

4. Область застосування залізобетону:

• промислове і цивільне будівництво;

• гідротехнічне будівництво;

• транспортне будівництво;

• енергетичне будівництво;

• гідромеліоративне будівництво;

• спеціальні інженерні споруди.

5. Основні фізико-механічні властивості бетону

1.1.1.Класифікація бетонів

Бетон – штучний будівельний матеріал, утворений внаслідок твердіння раціонально підібраної суміші в’яжучого, заповнювачів, домішок та води.

Бетони класифікують:

1) За середньою густиною:

особливо важкі ρ> 2500 кг/м³ (заповнювачі подрібнений чавун, обрізки сталі, магнетит, барит, використовується для конструкцій, що захищають від радіації);

важкі ρ = 2200…2500 кг/м³ (заповнювачі пісок, щебінь, гравій важких порід);

полегшені ρ=1800…2200кг/м³ (заповнювач черепашник, тощо);

легкі ρ=500…1800кг/м³ (керамзит, аглопорит, термозит, пемза, туф); особливо легкі ρ<500кг/м³ (ніздрюваті суміші з в’яжучого, води та тонкомеленого заповнювача);

2) за призначенням: конструкційні (гідротехнічні, дорожні, будівельні), спеціальні (жаростійкі, кислотостійкі, сульфатостійкі);

3) за структурою: щільні, крупнопористі, пористі, ніздрюваті;

4) за умовами твердіння: природного твердіння; теплова обробка при атмосферному тиску; автоклавна обробка при підвищеному тиску.

1.1.2.Усадка та набрякання бетону

Бетон є пружно-пластичним матеріалом. Під навантаженням в бетоні виникають пружні та пластичні деформації, що необхідно враховувати в розрахунках конструкцій.

При твердінні бетону на повітрі в бетоні відбуваються фізико-хімічні та капілярні процеси, які призводять до зменшення його в об’ємі, що називають усадкою бетону.

ε_sh – відносні деформації усадки.

Усадка викликає внутрішні напруження в бетоні, внаслідок яких цементний камінь розтягується, а заповнювач стискається, що веде до виникнення усадочних тріщин.

Набрякання – збільшення бетону в об’ємі за високої вологості або у воді.

Усадка більша за набрякання в 2...3 рази.