Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект ЗБК ЗМ1 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.94 Mб
Скачать
    1. Навантаження та впливи на будівлі та споруди

Основним нормативним документом при визначені навантажень є ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи».

Навантаження залежно від змінюваності у часі поділяються на постійні та змінні. Змінні, в свою чергу, поділяються залежно від тривалості неперервної дії на тривалі, короткочасні та епізодичні.

Постійне навантаження – це навантаження, яке діє практично не змінюючись протягом усього терміну служби споруди і для якого можна нехтувати зміною його значення у часі. До постійних навантажень та впливів відносяться: вага постійних частин будівель та споруд; вага та тиск грунтів (насипи, засипки); гідростатичний тиск води; дія попереднього напруження конструкцій та ін.

Тривале навантаження – це змінне навантаження, тривалість дії якого може наближатися до встановленого терміну експлуатації конструкції. До нього відносяться: вага стаціонарного обладнання; тиск газів, рідин та сипких матеріалів у ємкостях і трубопроводах; тиск відкладених наносів; вага відкладень технологічного пилу; частина навантаження на перекриття, тощо.

Короткочасне навантаження – це змінне навантаження, яке реалізується багато разів протягом терміну служби споруди і для якого тривалість дії набагато менша від встановленого терміну експлуатації конструкції. До нього належать: атмосферні навантаження (сніг, вітер, тощо); навантаження від підйомно-транспортного устаткування; навантаження на перекриття будівель від маси людей, меблів, різноманітного легкого устаткування і т.д.

Епізодичне навантаження – навантаження, яке реалізується надзвичайно рідко (один чи декілька разів протягом терміну служби споруди) і тривалість дії якого обмежується в часі коротким терміном. Як правило, епізодичними є аварійні навантаження і впливи (сейсмічні та вибухові впливи; навантаження, викликані несправністю або поломкою устаткування і різкими порушеннями технологічного процесу, тощо).

Основою для призначення навантажень є їхні характеристичні значення, які визначаються: для постійних навантажень – за стандартами, робочими кресленнями чи даними проектів; змінні - за ДБН «Навантаження і впливи» та іншими нормативними документами.

Розрахункові значення навантажень визначаються множенням характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням γf який залежить від виду навантаження і визначається згідно ДБН.

При розрахунках конструкцій за I гр. г.с. використовуються розрахункові граничні значення навантаження (коефіцієнт умов роботи γfm).

При розрахунках конструкцій за II гр. г.с. використовуються розрахункові експлуатаційні значення навантаження (коефіцієнт γ=1).

Крім того є ще два види розрахункових значень навантажень: циклічне (використовують при розрахунках на витривалість), квазіпостійне (використовують при розрахунках на повзучість).

Сполучення навантажень – це сукупність навантажень, які найбільш несприятливо впливають на конструкції з погляду даного граничного стану.

У розрахунках конструкцій використовуються два типи сполучень основний і аварійний. Основне сполучення навантажень являє собою сукупність постійних та змінних навантажень, в аварійне сполучення входить одне з епізодичних навантажень (наприклад, сейсмічне).

Мала вірогідність одночасної реалізації розрахункових значень декількох навантажень враховується множенням розрахункових значень, котрі входять в сполучення навантажень на коефіцієнт сполучення ψ ≤ 1.