- •Конспект лекцій
- •«Інженерні конструкції гідротехнічних споруд»
- •Інженерні конструкції гідротехнічних споруд та методи їх розрахунку
- •Загальні відомості про інженерні конструкції (ік)
- •Поняття граничних станів
- •Навантаження та впливи на будівлі та споруди
- •Опори матеріалів
- •Умови роботи конструкцій
- •Суть бетону та залізобетону. Основні фізико-механічні характеристики бетону, арматури та залізобетону
- •Суть звичайного та попередньо напруженого залізобетону
- •Суть попередньо напруженого залізобетону
- •Переваги та недоліки залізобетону Переваги залізобетону:
- •Недоліки:
- •Види залізобетону за способами виготовлення
- •Область застосування залізобетону:
- •Основні фізико-механічні властивості бетону
- •1.1.1.Класифікація бетонів
- •1) За середньою густиною:
- •1.1.2.Усадка та набрякання бетону
- •1.1.3.Зміна міцності бетону в часі
- •1.1.4.Міцність бетону, класи бетонів
- •1.1.5.Деформації бетону
- •Арматура
- •1.1.6.Класифікація арматури
- •1.1.7.Механічні характеристики арматури
- •1.1.8.Класи арматури
- •1.1.9.Анкерування арматури, захисний шар арматури
- •Робота та розрахунок залізобетонних згинальних елементів
- •Поняття напружено-деформованого стану. Стадії ндс згинальних з/б елементів
- •Розрахунок міцності нормальних перерізів прямокутного профілю з одиничною арматурою
- •1.1.10.Розрахункова схема нормального перерізу при розрахунках міцності прямокутних елементів з одиночним армуванням
- •1.1.11.Типи задач в розрахунках міцності нормальних перерізів прямокутного профілю з одиничною арматурою
- •Розрахунок міцності елементів з подвійним армуванням
- •Розрахунок міцності згинальних елементів таврового і двотаврового профілю
- •Розрахунок міцності перерізів, похилих до повздовжньої осі згинальних елементів
- •Схеми руйнування похилих перерізів:
- •Робота та розрахунок міцності стиснутих та розтягнутих залізобетонних елементів
- •Конструктивні особливості стиснутих елементів
- •Випадки роботи та руйнування стиснутих елементів
- •Розрахунок міцності прямокутних стиснутих елементів
- •Перевірка несучої здатності:
- •Підбір арматури
- •Розрахунок стиснутих елементів із випадковими ексцентриситетами
- •Конструктивні особливості розтягнутих елементів
- •Розрахунок міцності центрально розтягнутих елементів
- •Основи розрахунку залізобетонних елементів за деформаціями та тріщиностійкістю
- •Тріщиностійкість залізобетонних елементів
- •Розрахунок за деформаціями
- •Рекомендована література до вивчення дисципліни
- •Інженерні конструкції / За ред. Є.М. Бабича. – Львів: Світ, 1991. – 352 с.
- •1. Інженерні конструкції гідротехнічних споруд та методи їх розрахунку 3
- •2. Суть бетону та залізобетону. Основні фізико-механічні характеристики бетону, арматури та залізобетону 9
- •3. Робота та розрахунок залізобетонних згинальних елементів 18
- •4. Робота та розрахунок міцності стиснутих та розтягнутих залізобетонних елементів 33
- •5. Основи розрахунку залізобетонних елементів за деформаціями та тріщиностійкістю 38
Навантаження та впливи на будівлі та споруди
Основним нормативним документом при визначені навантажень є ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи».
Навантаження залежно від змінюваності у часі поділяються на постійні та змінні. Змінні, в свою чергу, поділяються залежно від тривалості неперервної дії на тривалі, короткочасні та епізодичні.
Постійне навантаження – це навантаження, яке діє практично не змінюючись протягом усього терміну служби споруди і для якого можна нехтувати зміною його значення у часі. До постійних навантажень та впливів відносяться: вага постійних частин будівель та споруд; вага та тиск грунтів (насипи, засипки); гідростатичний тиск води; дія попереднього напруження конструкцій та ін.
Тривале навантаження – це змінне навантаження, тривалість дії якого може наближатися до встановленого терміну експлуатації конструкції. До нього відносяться: вага стаціонарного обладнання; тиск газів, рідин та сипких матеріалів у ємкостях і трубопроводах; тиск відкладених наносів; вага відкладень технологічного пилу; частина навантаження на перекриття, тощо.
Короткочасне навантаження – це змінне навантаження, яке реалізується багато разів протягом терміну служби споруди і для якого тривалість дії набагато менша від встановленого терміну експлуатації конструкції. До нього належать: атмосферні навантаження (сніг, вітер, тощо); навантаження від підйомно-транспортного устаткування; навантаження на перекриття будівель від маси людей, меблів, різноманітного легкого устаткування і т.д.
Епізодичне навантаження – навантаження, яке реалізується надзвичайно рідко (один чи декілька разів протягом терміну служби споруди) і тривалість дії якого обмежується в часі коротким терміном. Як правило, епізодичними є аварійні навантаження і впливи (сейсмічні та вибухові впливи; навантаження, викликані несправністю або поломкою устаткування і різкими порушеннями технологічного процесу, тощо).
Основою для призначення навантажень є їхні характеристичні значення, які визначаються: для постійних навантажень – за стандартами, робочими кресленнями чи даними проектів; змінні - за ДБН «Навантаження і впливи» та іншими нормативними документами.
Розрахункові значення навантажень визначаються множенням характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням γf який залежить від виду навантаження і визначається згідно ДБН.
При розрахунках конструкцій за I гр. г.с. використовуються розрахункові граничні значення навантаження (коефіцієнт умов роботи γfm).
При розрахунках конструкцій за II гр. г.с. використовуються розрахункові експлуатаційні значення навантаження (коефіцієнт γfе =1).
Крім того є ще два види розрахункових значень навантажень: циклічне (використовують при розрахунках на витривалість), квазіпостійне (використовують при розрахунках на повзучість).
Сполучення навантажень – це сукупність навантажень, які найбільш несприятливо впливають на конструкції з погляду даного граничного стану.
У розрахунках конструкцій використовуються два типи сполучень основний і аварійний. Основне сполучення навантажень являє собою сукупність постійних та змінних навантажень, в аварійне сполучення входить одне з епізодичних навантажень (наприклад, сейсмічне).
Мала вірогідність одночасної реалізації розрахункових значень декількох навантажень враховується множенням розрахункових значень, котрі входять в сполучення навантажень на коефіцієнт сполучення ψ ≤ 1.