- •1. Історичні передумови європейської інтеграції.
- •1. Европейская интеграция на основе религиозного объединения:
- •2. Реалізація ідеї європейської інтеграції після Другої світової війни. Етапи формування і розвитку Європейських співтовариств і Європейського Союзу.
- •2001 Г. Ниццский договор о внесении изменений и дополнений в договор о ес, договор об учреждении европейских сообществ и некоторых связанных с ним актов. Цель – совершенствование института ес.
- •4. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з Європейською асоціацією вільної торгівлі. Правовий статус Європейського економічного простору.
- •5. Лісабонська угода: основні напрямки у реформуванні Європейського Союзу.
- •6. Завдання, цілі Європейського Союзу їх прикладне значення.
- •7. Принципи у Європейському Союзі
- •8. Цінності Європейського Союзу та їх правове значення.
- •9. Правосуб'єктність Європейського Союзу. Еволюція правосуб’єктності єс.
- •10. Компетенція Європейського Союзу: юридичні джерела, види компетенції, юридичні процедури розширення компетенції єс.
- •11. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» в Європейському Союзі.
- •13. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Питання про суверенітет держав-членів єс.
- •1. Государство вступая в ес, лишается части своих суверенных прав.
- •2. Ничего не лишается, наоборот укрепляется, происходит перераспределение полномочий.
- •14. Набуття членства у Європейському Союзі: вимоги до держав-кандидатів і процедура.
- •15. Правова природа договорів про вступ нових держав у єс.
- •16. Припинення членства у Європейському Союзі. Умови та можливості.
- •17. Призупинення членства у єс. Підстави та процедура.
- •18. Громадянство Європейського Союзу. Правовий статус громадян єс.
- •19. Політичні права громадян Європейського Союзу.
- •20. Права людини в праві єс.
- •21. Хартія Європейського Союзу про основоположні права і свободи. Структура. Юридична сила.
- •22. Фінансування Європейського союзу. Бюджет єс
- •23. Роль національного права у функціонуванні єс
- •24. Правове регулювання взаємовідносин Європейського союзу з Україною. Угода про партнерство та співробітництво
- •26. Інституційна структура єс: загальні принципи побудови і функціонування.
- •27. Європейський парламент (єп): склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •28. Рада єс (рєс) (Рада міністрів єс): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Президентство єс.
- •29. Європейська Комісія (єк): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •30. Законодавчий процес в єс: основні процедури прийняття рішень.
- •31. Європейська Рада (єр): склад, повноваження, порядок роботи і прийняття рішень. Верховний представник єс(ВпЄс) з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •1.2 Верховний представник з питань закордонної політики та безпеки.
- •32.Рахункова палата(рп): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.
- •33. Європейський Центральний Банк (єцб): склад, і порядок формування, організаційна структура, порядок роботи, юридична сила рішень
- •34. Омбудсмен: порядок призначення, повноваження, , юридична сила рішень.
- •35.Економічний і соціальний комітет(еск): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень
- •37. Агенції єс
- •38. Судова система єс: принципи побудови, ланки і їх взаємодія
- •39. Суд єс: склад і порядок формування, структура, правовий статус суддів і генеральних адвокатів
- •40. Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.
- •41. Юрисдикція Суду єс
- •42. Прямі позови в суді єс проти держав-членів.
- •43.Прямі позови в суді єс проти інститутів єс: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.
- •44. Звернення національних судів держав-членів до Суду єс за преюдиціальною постановою (висновком)
- •45. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом эс. Виконання рішень Судом єс
- •46. Право Європейського Союзу: поняття, структура, дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право»
- •47. Співвідношення права єс з національним правом держав- членів і міжнародним публічним правом
- •48. Джерела права єс: види та ієрархія. Зміст поняття («здобуток Співтовариства»)
- •49. Загальна характеристика Договору про єс: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін
- •50. Загальна характеристика Договору про функціонування Єс: структура зміст, порядок прийняття та внесення змін.
- •2. Спрощена процедура перегляду
- •51 Регламент і директива як джерело права єс
- •52.Принципи пропорційності в єс
- •54.Індивідуальні та рекомендаційні акти єс:види і юр. Сила
- •55.Міжнародні договори як джерело права єс
- •56.Питання про існування правила прецеденту щодо рішень суду єс
- •58. Принцип верховенства права Європейських співтовариств щодо національного права держав-членів
- •59. Пряма дія права єс у національних правоворядках держав-членів поняття, умови визнання, правові наслідки, відмінність від прямого застосування
- •60. Оприлюднення джерел права єс. Офіційні мови єс.
- •61. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права єс
- •62. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за поршення права єс
- •63. Захист права єс у національних судах держав-членів.
61. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права єс
Принцип відповідальності держав-членів перед фізичними та юридичними особами в праві Співтовариства вперше було визначено у справі Франкович проти Італії.
Право на відшкодування шкоди у контексті відповідальності держав-членів перед фізичними та юридичними особами не залежить з вини якого саме державного органу завдано шкоди. Так, наприклад, у справі Köbler v. Austria держава відповідала за судову помилку.
Суд ЄС Визначив наступні умови відповідальності держав-членів перед приватними особами за порушення норм права ЄС:
Норма права ЄС повинна безпосередньо надавати індивіду права та порушуватися державю;
Повинен інсувати причинний зв’язок між порушенням державою норми права ЄС і завданої особі шкодою;
Порушення повинно бути достатньо серйозним.
62. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за поршення права єс
ЄС може нести відповідальність перед фізичними та юридичними особами 2 типів:
В результаті порушення правового договору (договірна відповідальність ЄС як юридичної особи). – ч. 1 ст. 340 ДФЄС. Може розглядатись С ЄС (виключно Загальним судом). Юрисдикція є факультативною: необхідна пряма вказівка та згода сторін.
Позадоговірна відповідальність (деліктна, ч.2,3 ст. 340 Договору про функціонування ЄС). Це подання позовів юридичними та фізичними особами проти інституцій ЄС про анулювання нормативно-правових актів та позови про бездіяльність. Розглядається Загальним Судом. Строк позовної давності 5 років.
Договірна відповідальність регулюється правом, яке застосовується до відповідного договору.
Інтереси ЄС представляє Європейська комісія.
Умови позадоговірної відповідальності Союзу перед приватними особами:
Наявність неправомірних дій або бездіяльності установ ЄС, які безпосередньо стосуються фізичних або юридичних осіб;
Наявність шкоди або збитків у приватних осіб.
Причинно-наслідковий зв’язок.
Порушення має бути достатньо серйозним.
63. Захист права єс у національних судах держав-членів.
Права надані ЄС в більшості випадків захищаються національними судами. Саме національне право визначає, який суд держави повинен здійснювати захист прав гарантованих ЄС і які засоби захисту для цього використовуються. При цьому національні суди повинні на недискримінаційній основі використовувати всі наявні засоби захисту для забезпечення права ЄС в національних правопорядках. Суди вирішуючи спори повинні керуватися принципом Верховенства права ЄС.
Відповідно до прецедентного права ЄС під час розгляду справ національні суди зобов’язанні дотримуватися принципу еквівалентності та ефективності.
Принцип еквівалентності передбачає, що умови захисту права і свобод визнаних правом ЄС, повинні бути не менш сприятливими, ніж умови захисту прав, передбачені національними конституціями та актами поточного законодавства відповідної держави.
Принцип ефективності вимагає, щоб держави-члени не унеможливлювали та не ускладнювали умови реалізації прав, гарантованих ЄС. Зокрема це стосується строків позовної давності, розміру компенсацій, правил доказування тощо. Порушення цих принципів може бути підставою притягнення держави до відповідальності з огляду на невиконання нею своїх зобов’язань щодо членства в ЄС.