
- •1. Історичні передумови європейської інтеграції.
- •1. Европейская интеграция на основе религиозного объединения:
- •2. Реалізація ідеї європейської інтеграції після Другої світової війни. Етапи формування і розвитку Європейських співтовариств і Європейського Союзу.
- •2001 Г. Ниццский договор о внесении изменений и дополнений в договор о ес, договор об учреждении европейских сообществ и некоторых связанных с ним актов. Цель – совершенствование института ес.
- •4. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з Європейською асоціацією вільної торгівлі. Правовий статус Європейського економічного простору.
- •5. Лісабонська угода: основні напрямки у реформуванні Європейського Союзу.
- •6. Завдання, цілі Європейського Союзу їх прикладне значення.
- •7. Принципи у Європейському Союзі
- •8. Цінності Європейського Союзу та їх правове значення.
- •9. Правосуб'єктність Європейського Союзу. Еволюція правосуб’єктності єс.
- •10. Компетенція Європейського Союзу: юридичні джерела, види компетенції, юридичні процедури розширення компетенції єс.
- •11. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» в Європейському Союзі.
- •13. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Питання про суверенітет держав-членів єс.
- •1. Государство вступая в ес, лишается части своих суверенных прав.
- •2. Ничего не лишается, наоборот укрепляется, происходит перераспределение полномочий.
- •14. Набуття членства у Європейському Союзі: вимоги до держав-кандидатів і процедура.
- •15. Правова природа договорів про вступ нових держав у єс.
- •16. Припинення членства у Європейському Союзі. Умови та можливості.
- •17. Призупинення членства у єс. Підстави та процедура.
- •18. Громадянство Європейського Союзу. Правовий статус громадян єс.
- •19. Політичні права громадян Європейського Союзу.
- •20. Права людини в праві єс.
- •21. Хартія Європейського Союзу про основоположні права і свободи. Структура. Юридична сила.
- •22. Фінансування Європейського союзу. Бюджет єс
- •23. Роль національного права у функціонуванні єс
- •24. Правове регулювання взаємовідносин Європейського союзу з Україною. Угода про партнерство та співробітництво
- •26. Інституційна структура єс: загальні принципи побудови і функціонування.
- •27. Європейський парламент (єп): склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •28. Рада єс (рєс) (Рада міністрів єс): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Президентство єс.
- •29. Європейська Комісія (єк): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •30. Законодавчий процес в єс: основні процедури прийняття рішень.
- •31. Європейська Рада (єр): склад, повноваження, порядок роботи і прийняття рішень. Верховний представник єс(ВпЄс) з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •1.2 Верховний представник з питань закордонної політики та безпеки.
- •32.Рахункова палата(рп): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.
- •33. Європейський Центральний Банк (єцб): склад, і порядок формування, організаційна структура, порядок роботи, юридична сила рішень
- •34. Омбудсмен: порядок призначення, повноваження, , юридична сила рішень.
- •35.Економічний і соціальний комітет(еск): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень
- •37. Агенції єс
- •38. Судова система єс: принципи побудови, ланки і їх взаємодія
- •39. Суд єс: склад і порядок формування, структура, правовий статус суддів і генеральних адвокатів
- •40. Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.
- •41. Юрисдикція Суду єс
- •42. Прямі позови в суді єс проти держав-членів.
- •43.Прямі позови в суді єс проти інститутів єс: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.
- •44. Звернення національних судів держав-членів до Суду єс за преюдиціальною постановою (висновком)
- •45. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом эс. Виконання рішень Судом єс
- •46. Право Європейського Союзу: поняття, структура, дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право»
- •47. Співвідношення права єс з національним правом держав- членів і міжнародним публічним правом
- •48. Джерела права єс: види та ієрархія. Зміст поняття («здобуток Співтовариства»)
- •49. Загальна характеристика Договору про єс: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін
- •50. Загальна характеристика Договору про функціонування Єс: структура зміст, порядок прийняття та внесення змін.
- •2. Спрощена процедура перегляду
- •51 Регламент і директива як джерело права єс
- •52.Принципи пропорційності в єс
- •54.Індивідуальні та рекомендаційні акти єс:види і юр. Сила
- •55.Міжнародні договори як джерело права єс
- •56.Питання про існування правила прецеденту щодо рішень суду єс
- •58. Принцип верховенства права Європейських співтовариств щодо національного права держав-членів
- •59. Пряма дія права єс у національних правоворядках держав-членів поняття, умови визнання, правові наслідки, відмінність від прямого застосування
- •60. Оприлюднення джерел права єс. Офіційні мови єс.
- •61. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права єс
- •62. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за поршення права єс
- •63. Захист права єс у національних судах держав-членів.
38. Судова система єс: принципи побудови, ланки і їх взаємодія
Ст. 19 ДЄС, ст. 251 -281 ДФЄС. Протокол №3 Про статут Суду ЄС
Поєднує риси і національного, і міжнародного суду.
Суд ЄС включає Суд, Загальний суд і спеціалізовані суди. Він забезпечує дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень Договорів.
До складу суду входить по одному судді від кожної Д-члена. Суду допомагають генеральні адвокати.
Загальний суд включає щонайменше по одному судді від кожної Д-члена.
До складу генеральних адвокатів входить щонайменше по одному судді від Д-члена.
Судді і генеральні адвокати Суду, а також судді Загального суду обираються з осіб, незалежність яких не підлягає сумніви і чиї кандидатури відповідають встановленим вимогам. Вони призначаються за спільною згодою урядів Д-членів на 6 років з правом переобрання на другий строк.
Суд ЄС:
-виносить рішення за позовами Д-членів, інститутів, фізичних або юридичних осіб;
-виносить преюдиціальні рішення за звернення судів або трибуналів Д-членів стосовно тлумачення права Союзу чи чинності актів інститутів;
-виносить рішення в інших випадках, передбачених ДФЄС.
Може розглядати (міжнародні) міждержавні спори, притягнення держави за невиконання своїх зобов'язань. Може функціонувати як конституційний суд, дає висновок про сумісність міждержавних договорів установчим договорам.
Як адміністративний суд – стосовно позовів про анулювання НПА, позови про бездіяльність інституцій, позови про відшкодування шкоди, тудові спори.
Включає 3 Структури:
-Суд правосуддя (Суд ЄС) (27 суддів, знаходиться у Люксембургу);
-Загальний Суд (суд 1ї інстанції)
-Трибунал з питань цивільної служби (7 суддів) (функціонує з 2009 р)) (З питань трудових відносин та соц. гарантій, пов'язаних з проходженням служби в установах ЄС).
Між ними існують відносини субординації.
Загальний суд може переглядати рішення Трибуналу в апеляційному порядку. Строк розгляду 2 місяці.
Суд правосуддя – касаційна інстанція, коли переглядає рішення Загального Суду (ЗС).
ЄСуд з прав людини не входить до системи Суду ЄС.
Національні уди не входять до системи Суду ЄС, між ними немає ієрархії.
Суд ЄС не має права тлумачити норми нац. Права
39. Суд єс: склад і порядок формування, структура, правовий статус суддів і генеральних адвокатів
Суд Європейського Союзу (фр. Courdejusticedel’Unioneuropéenne) — одна з семи офіційних інституцій Європейського Союзу, найвищий суд ЄС, рішення якого не можуть бути оскаржені.
До складу Суду ЄС входять по одному судді від кожної держави-члена (після останнього розширення – 27), яким допомагають вісім генеральних адвокатів. Суддів і адвокатів призначають за загальної згоди держав-членів на шестирічний термін. Суд може засідати в палатах або збиратися на пленарні засідання для розгляду особливо важливих чи складних справ та на вимогу держав-членів.
Він виконує дві основні функції:
-перевіряє на відповідність договорам документи, видані європейськими інституціями та урядами;
-тлумачить право Спільноти на запит національних судів.
Судді й Генеральні адвокати які призначаються за спільною згодою урядів держав-членів після консультації з групою відповідальних за надання висновку про придатність перспективних кандидатів для виконання обов'язків. Вони призначаються на шести-річнийстрокв, який може бути продовжений. Вони обираються з числа осіб, незалежність яких не викликає сумнівів і які мають кваліфікацією, необхідну для призначення у своїх країнах, на вищі судові посади, або є загальновизнаним авторитетом.
Судді суду обирають зі свого складу голову і заступника строком на три роки. Голова керує роботою суду і головує на слуханнях і обговореннях в повному складі або у Великій палаті. Заступник допомагає Голові у здійсненні його обов'язків і займає його місце, коли це необхідно.
ГенеральніАдвокати допомагають суду. Вони несуть відповідальність за подання, з повною неупередженістю і незалежністю.
Призначають Секретарясуду і ухвалюють положення, яке регулює його діяльність під керівництвом Голови Суду.
Суд може засідати в якості повного суду, Великої палати з 15 суддів, або в палатах з трьох або п'яти суддів.
Суд засідає в якості повного суду зокрема у випадках, передбачених Статутом Суду (включаючи судовий розгляд, щоб звільнити Європейського омбудсмен або члена Європейської Комісії, які не виконують своїх обов'язків) і де суд вважає, що випадокмає винятково важливе значення.
Суд засідає у Великій палаті, коли держава-член або установа, яка є стороною у справі на її прохання, і в особливо складних або важливих випадках.
Інші справи розглядаються палатами з трьох або п'яти суддів. Голови палат з п'яти суддів обираються строком на три роки, а з палат трьох суддів на один рік.
Для правильного виконаннязавдань, суд бувнаділений чітко визначеною юрисдикцією, яку він здійснює посилаючись на попередні постанови з різних категорій справ.
Суд співпрацює з усіма судами держав-членів, які є звичайними судами в питаннях законодавства Європейського союзу. Для забезпечення ефективного і однакового застосування законодавства Європейського Союзу та запобігання різним тлумачення, а іноді і національні суди повинні звернутися до суду і попросити його уточнити момент, що стосується тлумачення закону ЄС, так вони можуть встановити, наприклад, чи є їх національне законодавство відповідає цьому закону.
Суд розглядає:
-позови за невиконання зобов'язань;
-позови щодо скасування (заявник звертається за скасування заходів (зокрема, регулювання, директиви або рішення), прийняті установою, органом, інституцією або агентством Європейського Союзу. Суд має виключну юрисдикцію щодо позовів проти держави-члена Європейського Парламенту та / або проти Ради (за винятком заходів щодо державної допомоги, антидемпінгових і виконавчих повноважень), або спорів одного європейського інституту Союзу проти одного. Генеральний Суд має юрисдикцію в першій інстанції, і у всіх інших дій цього типу, і особливо в позовами фізичних осіб.
-позови у випадку бездіяльності (доводять законність відмови установ, органів, інституцій або агентств Європейського Союзу, однак такий позов може бути пред'явлений тільки після відповідної бездіяльності.
-апеляції (Апеляції з питань права можуть постати перед судом у відношенні рішень і наказів Генерального суду. Якщо апеляція допустима і обгрунтована, суд скасовує судове рішення Генерального суду. В іншому випадку, він направляє справу назад до суду загальної юрисдикції, який постановив рішення, винесене судом за скаргою)