
- •1. Історичні передумови європейської інтеграції.
- •1. Европейская интеграция на основе религиозного объединения:
- •2. Реалізація ідеї європейської інтеграції після Другої світової війни. Етапи формування і розвитку Європейських співтовариств і Європейського Союзу.
- •2001 Г. Ниццский договор о внесении изменений и дополнений в договор о ес, договор об учреждении европейских сообществ и некоторых связанных с ним актов. Цель – совершенствование института ес.
- •4. Правове регулювання відносин Європейського Союзу з Європейською асоціацією вільної торгівлі. Правовий статус Європейського економічного простору.
- •5. Лісабонська угода: основні напрямки у реформуванні Європейського Союзу.
- •6. Завдання, цілі Європейського Союзу їх прикладне значення.
- •7. Принципи у Європейському Союзі
- •8. Цінності Європейського Союзу та їх правове значення.
- •9. Правосуб'єктність Європейського Союзу. Еволюція правосуб’єктності єс.
- •10. Компетенція Європейського Союзу: юридичні джерела, види компетенції, юридичні процедури розширення компетенції єс.
- •11. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» в Європейському Союзі.
- •13. Правовий статус держав-членів Європейського Союзу. Питання про суверенітет держав-членів єс.
- •1. Государство вступая в ес, лишается части своих суверенных прав.
- •2. Ничего не лишается, наоборот укрепляется, происходит перераспределение полномочий.
- •14. Набуття членства у Європейському Союзі: вимоги до держав-кандидатів і процедура.
- •15. Правова природа договорів про вступ нових держав у єс.
- •16. Припинення членства у Європейському Союзі. Умови та можливості.
- •17. Призупинення членства у єс. Підстави та процедура.
- •18. Громадянство Європейського Союзу. Правовий статус громадян єс.
- •19. Політичні права громадян Європейського Союзу.
- •20. Права людини в праві єс.
- •21. Хартія Європейського Союзу про основоположні права і свободи. Структура. Юридична сила.
- •22. Фінансування Європейського союзу. Бюджет єс
- •23. Роль національного права у функціонуванні єс
- •24. Правове регулювання взаємовідносин Європейського союзу з Україною. Угода про партнерство та співробітництво
- •26. Інституційна структура єс: загальні принципи побудови і функціонування.
- •27. Європейський парламент (єп): склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •28. Рада єс (рєс) (Рада міністрів єс): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Президентство єс.
- •29. Європейська Комісія (єк): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи.
- •30. Законодавчий процес в єс: основні процедури прийняття рішень.
- •31. Європейська Рада (єр): склад, повноваження, порядок роботи і прийняття рішень. Верховний представник єс(ВпЄс) з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •1.2 Верховний представник з питань закордонної політики та безпеки.
- •32.Рахункова палата(рп): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень.
- •33. Європейський Центральний Банк (єцб): склад, і порядок формування, організаційна структура, порядок роботи, юридична сила рішень
- •34. Омбудсмен: порядок призначення, повноваження, , юридична сила рішень.
- •35.Економічний і соціальний комітет(еск): склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень
- •37. Агенції єс
- •38. Судова система єс: принципи побудови, ланки і їх взаємодія
- •39. Суд єс: склад і порядок формування, структура, правовий статус суддів і генеральних адвокатів
- •40. Загальний суд: склад і порядок формування, структура, юрисдикція. Оскарження рішень.
- •41. Юрисдикція Суду єс
- •42. Прямі позови в суді єс проти держав-членів.
- •43.Прямі позови в суді єс проти інститутів єс: скасування правових актів внаслідок оскарження їх законності, оскарження бездіяльності.
- •44. Звернення національних судів держав-членів до Суду єс за преюдиціальною постановою (висновком)
- •45. Порядок розгляду справ і прийняття рішень Судом эс. Виконання рішень Судом єс
- •46. Право Європейського Союзу: поняття, структура, дія в часі та в просторі, співвідношення з поняттям «європейське право»
- •47. Співвідношення права єс з національним правом держав- членів і міжнародним публічним правом
- •48. Джерела права єс: види та ієрархія. Зміст поняття («здобуток Співтовариства»)
- •49. Загальна характеристика Договору про єс: структура, зміст, порядок прийняття та внесення змін
- •50. Загальна характеристика Договору про функціонування Єс: структура зміст, порядок прийняття та внесення змін.
- •2. Спрощена процедура перегляду
- •51 Регламент і директива як джерело права єс
- •52.Принципи пропорційності в єс
- •54.Індивідуальні та рекомендаційні акти єс:види і юр. Сила
- •55.Міжнародні договори як джерело права єс
- •56.Питання про існування правила прецеденту щодо рішень суду єс
- •58. Принцип верховенства права Європейських співтовариств щодо національного права держав-членів
- •59. Пряма дія права єс у національних правоворядках держав-членів поняття, умови визнання, правові наслідки, відмінність від прямого застосування
- •60. Оприлюднення джерел права єс. Офіційні мови єс.
- •61. Відповідальність держав-членів перед фізичними і юридичними особами за порушення права єс
- •62. Відповідальність Європейського Союзу перед приватними особами за поршення права єс
- •63. Захист права єс у національних судах держав-членів.
24. Правове регулювання взаємовідносин Європейського союзу з Україною. Угода про партнерство та співробітництво
Історія виникнення
Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
· Договірно-правова база
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС), підписана 16 червня 1994 р. Угода набула чинності 1 березня 1998р., термін її дії завершується 28 лютого 2008 року. Угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. З огляду на близьке завершення терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нового рамкового договору, який тимчасово носить робочу назву "нова посилена угода" між Україною та ЄС. На період до укладення угоди щороку автоматично продовжується чинність УПС за взаємною згодою сторін.
· Інститути співробітництва
Партнерський діалог Україна-ЄС розвивається у рамках щорічних засідань Самміту Україна-ЄС за участю Президента України та Трійки ЄС у складі глави уряду або держави країни-головуючої в ЄС, Президента Європейської Комісії та Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та Трійки ЄС у складі міністра закордонних справ країни-головуючої в ЄС, Президента ЄК та Високого Представника ЄС з СЗБП; Комітету та галузевих підкомітетів з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС та постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.
види співробітництва:
Торговельно-економічне співробітництво
Діалог у сфері юстиції, свободи та безпеки
Інтеграція українського енергетичного сектору з ринком ЄС
Співробітництва між Україною та ЄС в сфері космічних досліджень
25. Історія розвитку відносин між Україною та ЄС.
Укладання Україною Угоди про партнерство і співробітництво (УПС), а також ухвалення інших документів, які визначають правові засади співпраці між ЄС та Україною, створило належні передумови для гармонізації українського законодавства з правом ЄС.
Першим документом, який заклав правові засади для гармонізації українського законодавства з правом ЄС ще до набуття чинності УПС, стала Тимчасова угода між Україною та ЄС про торгівлю та торгівельне співробітництво, підписана 1 червня 1995року у Брюсселі. Вона набула чинності 1 лютого 1996р. У травні 1998р. Тимчасову угоду замінила УПС.
Тимчасова угода передбачала гармонізацію законодавства України з правом ЄС у галузях конкуренції (ст..17) та захист прав на інтелектуальну власність. Україна виконала зобов’язання, що випливають з положень ст.. 50.2 УПС, приєднавшись до багатосторонніх конвенцій про права на інтелектуальну власність, зазначених у п.1 Додатка ІІІ. Відповідні законодавчі акти були ухвалені протягом 1995-2001рр. В Україні особливе значення надається створенню механізму для управління процесом гармонізації на національному рівні за допомогою організаційних засобів. Такий механізм включає скринінг, засоби контролю, оцінки впливу, уточнення пріоритетів тощо. Його правові засади визначені у Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства ЄС від 18 березня 2004р. та у Постанові КМУ від 15 жовтня 2004р. «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС»
Політика сусідства була запроваджена як реакція на розширення Союзу у 2004р. Пропозиції щодо створення ширшої Європи шляхом реалізації політики сусідства виходили від Великої Британії, Швеції, Німеччини, Польщі. Головною спрямованістю політики сусідства є створення навколо ЄС периферійної інтеграційної зони, до якої увійдуть країни-сусіди.
План дій Україна – ЄС був підписаний 21 лютого 2005р. у Брюсселі на засіданні Ради з питань співробітництва створеної в рамках УПС – не став обов’язковим для виконання документом. Він мав рекомендаційний х-р. Проте перспектива, яку відкрило для україни виконання цього документа, надала Плану дій особливої ваги та пріоритетності. План дій замінив Спільну стратегію ЄС щодо України, ухвалену у 1999р. на засадах Амстердамського договору про ЄС. Його термін дії було розраховано на три роки, проте його було продовжено і доповнено у 2008р. – охоплював політичний діалог та реформування, економічні та соціальні реформи і розвиток співробітництва у сфері юстиції та внутрішніх справ, у галузі транспорту, енергетики, інформаційного суспільства та навколишнього середовища, між людські контакти, здійснення моніторингу. Співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ мало здійснюватися головним чином на основі окремого Плану дій, ухваленого 10 грудня 2001р. З виконанням Плану дій у 2009р. завершився передінтеграційним етапом відносин Україна – ЄС.
Порядок денний асоціації між Україною та ЄС вступ України до СОТ створив підґрунтя для початку переговорів стосовно нової угоди з ЄС, основою якої мала стати зона вільної торгівлі. У вересні 2008р. на Паризькому саміті Україна – ЄС було погоджено, що це буде угода про асоціацію. У зв’язку з підготовкою нової угоди у червні 2009р. на засіданні Ради з питань співробітництва Україна –ЄС у Брюсселі було схвалено ПДА. Цей документ набрав чинності 24 листопада 2009р. шляхом обміну нотами між дипломатичними відомствами України та ЄС. На заміну Плану дій прийшов ПДА. Він знаменує початок першого етапу інтеграції України у ЄС, оскільки спрямований на імплементацію майбутньої угоди про асоціацію ,складовою частиною якої стане зона вільної торгівлі. Співпраця у сфері транспорту буде спрямована на підготовку до імплементації засад ЄС, всеохоплюючої національної транспортної стратегії. У галузі охорони навколишнього природного середовища – ЄС надаватиме підтримку у розробці Національного стратегії з питань навколишнього природного середовища на період до 2020р. та Національного плану дій з питань навколишнього природного середовища на 2009-2012рр. Співпраця у сфері освіти, навчання та молоді – програма «Молодь у дій» (2007-2013рр.) Україна у 2007р. ратифікувала Європейську конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів. У сфері візової політики – угоди про спрощення оформлення віз та про реадмісію осіб. Передбачено можливість створення Парламентської асамблеї ЄС – Східне сусідство.