
- •1. Вступ
- •2. Програма курсу
- •Тема 1. Соціальна економіка як наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •Тема 4. Теорія людського капіталу як прояв соціалізації сучасної економіки
- •Тема 5. Соціально-трудові відносини як сфера самореалізації і саморозвитку людини
- •Тема 6.
- •Тема 8.
- •Тематичний план дисципліни
- •3. Методичні вказівки до вивчення тем курсу
- •Тема 1 Соціальна економіка як навчальна дисципліна і наука
- •Соціальна економіка вміщує такі методи:
- •Соціальна економіка, як суспільна наука, виконує наступні функції:
- •Тема 2 Соціалізація економічного розвитку
- •Питання 2.
- •Тема 4. Теорія людського капіталу як прояв соціалізації сучасної економіки.
- •Інвестиції в людський капітал можна класифікувати за такими групами:
- •Рівні формування людського капіталу
- •2. Регіональні чинники формування і використання людського капіталу
- •3. Людський капітал підприємства – мікрорівень:
- •4. Формування людського капіталу на рівні сім’ї.
- •Тема 5. Соціально-трудові відносини як сфера самореалізації і саморозвитку людини.
- •Тема 6. Система суб’єктів соціальної економіки
- •Тема 7. Доходи, рівень життя в концепції економічного розвитку
- •Тема 8. Система соціального захисту і соціальної безпеки людини
- •4. Плани семінарських занять та методичні вказівки до їх виконання
- •Тема 1 Соціальна економіка як курс і наука.
- •План заняття
- •Тема 2. Соціалізація людського розвитку.
- •План заняття
- •Тема 3. Економіка знань і конкурентоспроможність країни, економіка безпеки країни.
- •План заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 4. Теорія людського капіталу як прояв соціалізації сучасної економіки.
- •План заняття
- •Тема 5. Соціально-трудові відносини як сфера самореалізації і саморозвитку людини
- •План заняття
- •Тема 6. Система суб’єктів соціальної економіки
- •План заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 7. Доходи, рівень життя в концепції економічного розвитку.
- •План заняття
- •Тема 8. Система соціального захисту і соціальної безпеки людини
- •План заняття
- •Теми рефератів
- •5. Методичні рекомендації по виконанню індивідуальних завдань.
- •Вимоги до оформлення аналітичної записки (есе)
- •Завдання для індивідуальних робіт
- •8. Завдання для студентів заочної форми навчання
- •8. Термінологічний словник
- •9. Список літератури
Тема 6. Система суб’єктів соціальної економіки
Соціальна структура суспільства: сутність, критерії.
Трансформація соціальної структури в Україні: необхідність і задачі.
Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення.
Питання 1.
Соціальна структура – ключове поняття для пояснення реалій, в т.ч. реального економічного життя. Кожна людина має соціальний статус, тобто місце в соціальній структурі, оскільки приписана до визначеної соціальної групи.
Значення соціальної структуризації суспільства:
1) соціальна група – це рушій громадського розвитку, без їхніх зусиль жодні зміни в суспільстві відбутися не можуть;
2) від характеру соціальних груп залежить не тільки динаміка суспільства, але й його статика; якість функціонування всіх соціальних інститутів (в т.ч. держави, науки, культури, економіки і т.д.);
3) від того, з яких груп складається суспільство, які з них займають лідируючі позиції, а які – підлеглі, від ідеології та реальної діяльності цих груп залежить тип суспільства, його державний устрій.
Соціальна структура – це сукупність соціальних груп, що розрізняються за становищем у суспільстві. Сучасним інструментом, який дає змогу вивчати соціальну структуру суспільства є теорія соціальної стратифікації
Соціальна стратифікація – це, по-перше, метод впливу прошарків на об’єкт, а по-друге – «портрет» саме цього об’єкта. Метод стратифікації передбачає, що для будь-якого людського суспільства характерний нерівний доступ до ресурсів і винагород. Цей фундаментальний фактор, який закріплюється у законах, нормах, звичаях перетворюється у соціальну нерівність між групами людей. У процесі історичного розвитку ця нерівність не усувається, а навпаки, набуває складніших і різноманітніших форм. Сукупність відносно стійких стосунків диференційованих соціальних груп утворює соціальну структуру суспільства. Структурна диференціація утворює ієрархію виникає соціальна стратифікація.
Питання 2.
Якщо Україна справді хоче стати повноправним членом об’єднаної Європи вона має відповідним чином реформувати і свою соціальну структуру.
Трансформація соціальної структури має забезпечити:
1) домінування у суспільстві активної життєвої позиції – прагнення більшості населення самостійно забезпечувати добробут собі, своїй родині, дбати про майбутнє, зокрема про старість;
2) наявність внутрішніх джерел інвестування з коштів населення – миттєве споживання всіх зароблених коштів заміщується інвестиціями значної частини доходів у бізнес, житло, освіту;
3) високий платоспроможний попит населення і, відповідно, масштабний внутрішній ринок – збільшення доходів населення сприяє збільшенню попиту переважно на вітчизняні товари, а отже, подальшому збільшенню пропозиції, тобто економічному зростанню, що призводить до збільшення зайнятості тощо; слідом за внутрішнім інвестором приходить зовнішній, а не навпаки;
4) демократичні і прозорі принципи управління, зокрема постійні звіти владних структур – середній клас, який має належний рівень освіти, визначається обізнаністю в своїх правах: прагненнях їх отстоювати у визначених законодавством межах.
Питання 3.
Помітне посилення уваги українських науковців до середнього класу обумовлено, передусім, усвідомленням його ролі у формуванні суспільства сучасного типу.
Функції середнього класу у сучасному суспільстві:
1) фактор політичної і соціально-економічної стабільності. Чим численніший середній клас, тим менша вірогідність революцій, між національних конфліктів. Він складається з тих, хто «зробив свою долю” власними руками і відповідно зацікавлений у збереженні того соціально - політичного ладу, який надав подібні можливості. Середній клас і може, і хоче зберегти наявне становище за допомогою цивілізованих форм, забезпечуючи власну (сімейну) мобільність здебільшого у напрямі «вгору»;
2) є основним платником податків, отже джерелом надходження в бюджет, що сприяє розв’язанню багатьох соціальних проблем і розвитку неринкової сфери;
3) виступає інвестором національної економіки;
4) головний споживач матеріальних і духовних благ, який формує ефективний попит (високотехнологічну, високоякісну продукцію) і стимулює виробництво;
5) стимулює соціальну мобільність. Через матеріальні мотивації характеризує намагання людей досягти певного рівня добробуту, стандартів життя завдяки праці, підприємницьким здібностям.
Отже формування інституту соціальної структури в Україні - це не тільки проблема підвищення добробуту населення. Насамперед – це проблема виживання та якості розвитку самої країни.
Ознаки середнього класу:
Економічні: рівень доходів (високі доходи і висока якість життя); володіння власністю (житло, земля, засоби виробництва); професійно-кваліфікаційний статус, рівень освіти і культури; розвинута трудова етика і переважаюча нематеріальна мотивація праці; ідентифікація себе із середнім класом.
Використовуючи міжнародні критерії, можна дійти висновку, що в сучасній Україні до середнього класу відноситься 9,8 % населення. Вочевидь, що це занадто мало, щоб претендувати на інтеграцію в Європу. Але в той же час 40-45 % населення України мають потенціальні можливості входження до середнього класу – належну освіту, професійну підготовку, бажання працювати і, не очікуючи від когось допомоги, самостійно забезпечувати прийнятий рівень життя собі і родині. Такий високий потенціал відрізняє Україну від «третього світу». Але в Україні має створюватись не потенціал, а умови для реалізації уже існуючого потенціалу.
Соціальна стратифікація у її найбільш широкому розумінні означає основні соціальні відмінності та систему нерівностей у сучасному суспільстві. Прикладом суспільства, де найбільш повно реалізувались принципи соціальної стратифікації стали США. Саме США називається суспільством середнього класу. Під середнім класом розуміють ту частину суспільства, яка займає середні статусні позиції: між соціальними верхами і низами.
Як зарубіжні, так і вітчизняні вчені схиляються до думки використання терміну «середній клас» у множині, підкреслюючи неоднорідність його складу і соціальних орієнтирів. Визнаний у багатьох країнах світу американський варіант соціальної стратифікації має такий вигляд: між двома полюсами соціальної класової стратифікації американського суспільства – дуже багатими (приблизно 5% населення, річний дохід якого 200 млн. дол. і більше) і найбіднішими верствами населення (приблизно 5% населення дохід менше 6,5 тис. дол. на рік) розміщена та частина населення, яку прийнято називати «середнім класом».