ББК. 74.580.252.4 УДК 378.2 С 78

Методичні рекомендації рекомендовані до друку на засіданні Вченої ради Чер- каського національного університету імені Богдана Хмельницького, протокол № 5 від 24 лютого 2009 р.

М. Стась. Методичні рекомендації до підготовки курсових, кваліфікаційних, дип- ломних та магістерських робіт з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. — Черкаси: Брама-Україна, 2009. — 32 с.

Автор:

М. Стась, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри образотворчого та деко- ратиьно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хме- льницького.

Рецензенти:

Фізер 1. В., заслужений художник України, професор кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;

Гладун О. Д., кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету.

Методичні рекомендації є допоміжним матеріалом до підготовки курсових, квалі- фікаційних, дипломних та магістерських робіт для майбутніх фахівців з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Вони розкривають зміст, провідні аспекти та поетап- ність виконання такого виду робіт.

ВСТУП

Методичні рекомендації присвячені обґрунтуванню основних методи- чних підходів до здійснення студентами спеціальності „Образотворче ми- стецтво” самостійного наукового дослідження у вигляді курсової, бакала- врської, дипломної та магістерської роботи. Основні завдання методич- них рекомендацій полягають у тому, щоб визначити зміст кожного виду самостійного наукового студентського дослідження (курсової, бакалавр- ської, дипломної, магістерської роботи) передбаченого навчальними пла- нами спеціальності „Образотворче мистецтво” на освітньо-кваліфікацій- них рівнях підготовки „Бакалавр”, „Спеціаліст”, „Магістр” та вимог до його оформлення; окреслити вимоги до структури, оформлення та обсягу кожного виду самостійного наукового студентського дослідження.

Доцільність виконання курсової роботи, як початкової форми орга- нізації самостійного наукового студентського дослідження, обумовлена тим, що вона активізує розвиток інтересу до самостійного наукового до- слідження, формує спеціальні дослідницькі уміння і є ступенем теоре- тичної та практичної підготовки до серйозного наукового пошуку у ви- гляді кваліфікаційної, дипломної або магістерської роботи.

Упродовж чотирирічного навчання за освітньо-кваліфікаційним рів- нем підготовки „Бакалавр”, студенти виконують три курсові роботи - з історії мистецтв, яка має суто теоретичний характер, з образотворчого або декоративно-прикладного мистецтва (за вибором студента), яка за своїм змістом має теоретико-практичний характер та з дизайну одягу або дизайну меблів (за вибором студента), яка також має теоретико-практи- чний характер. Завершальним етапом навчання за освітньо-кваліфіка- ційним рівнем підготовки „Бакалавр” є виконання на останньому курсі обов’язкової для всіх випускників кваліфікаційної роботи.

Після присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки „Ба- калавр” студент має змогу продовжити навчання в університеті за освіт- ньо-кваліфікаційним рівнем підготовки „Спеціаліст” (термін навчання 1 рік) або „Магістр'’ (термін навчання 1,5 року) За умови подальшого продовження навчання студент здійснює ще більш ґрунтовне наукове до- слідження на вищому рівні самостійності та оформляє його у вигляді ви- пускної дипломної або магістерської роботи.

Слід зазначити, що в основу загальних підходів до організації та зміс- ту самостійного наукового студентського дослідження (курсова, квалі- фікаційна, дипломна або магістерська робота), яке здійснюється в ме- жах навчального плану, мають бути покладені освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) випускника.

1

РОЗДІЛ І. Процес підготовки курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт

Організація першого самостійного наукового дослідження у вигляді курсової роботи з історії мистецтв починається з третього семестру і від- різняється від подальших досліджень своїм суто теоретичним змістом. Курсові роботи, які виконуються у п’ятому та шостому семестрах, крім теоретичної частини мають ще й практичну.

Випускна кваліфікаційна робота істотно відрізняється від курсової ро- боти за структурою та обсягом. По суті, вона є аналогом дипломної і має засвідчити, що випускник готовий до здійснення подальшої професійної діяльності. Виконання кваліфікаційної роботи є перевіркою підготовки фахівця до самостійної діяльності з обраної спеціальності, його здібнос- тей самостійно аналізувати стан проблем у певній галузі мистецтва.

Дипломна робота - це практично перша творча правд спеціаліста. Сту- дент-дипломник, на основі набутого попереднього досвіду під час вико- нання кваліфікаційної роботи, самостійно розробляє тему, використовує весь комплекс знань та практичних умінь, отриманих у процесі навчання.

Магістр образотворчого мистецтва — це фахівець, який на основі ква- ліфікації бакалавра здобув поглиблені спеціальні знання та вміння інно- ваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у галузі ми- стецтва та дизайну. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундамента- льну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, бути спроможним до художньо-творчої, творчої, науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Виконання магістерської роботи - один з основних етапів підготовки висококваліфікованого художника-дизайнера, викладача вищих навча- льних закладів, ефективна форма перевірки знань студента, його твор- чої і практичної підготовленості до художньої та викладацької діяльності, важлива форма розвитку художньо-творчого мислення і розширення знань та вмінь майбутнього фахівця. Магістерська робота повинна уза- гальнювати хоч і невеликий, але самостійний науковий пошук виконав- ця, а не повторювати чи констатувати загальновідомі істини.

Вимоги до самостійних наукових студентських робіт (курсових, ква- ліфікаційних, дипломних та магістерських):

• тема має бути актуальною, мати новизну, відповідати спеціаль- ності і спеціалізації за якою навчається студент;

• вибір теми та її формулювання має бути пов’язаним з пробле- мами сучасної науки і мистецтва;

2

- робота повинна представляти закінчену розробку і мати теоре- тичне та практичне значення.

Етапи процесу підготовки наукової роботи:

(курсової, кваліфікаційної, дипломної та магістерської)

1. Вибір теми (тема наукової роботи потребує ухвали Вченої ради інсти- туту на підставі письмової заяви студента і рішення кафедри, на якій має виконуватись робота. Керівниками таких робіт призначають висококвалі- фікованих фахівців кафедри з числа професорів і доцентів. В окремих випа- дках керувати роботою дозволяється старшим викладачам та викладача- ми, які є провідними фахівцями з питань, що висвітлюються в роботі).

2. Вивчення об’єкта дослідження, формулювання мети та завдань дослідження, розробка інформаційної бази безпосередньо по об’єкту дослідження.

3. Робота зі спеціальною науковою, науково-методичною, мисте- цтвознавчою літературою (підбір теоретичного матеріалу).

4. Вибір віртуального або реального інтер’єру в який студент має виконувати художній твір (для виконання кваліфікаційної, дипломної та магістерської роботи за спеціалізацією „Художньо-декоративне оздоблення інтер’єру").

5. Підготовчий матеріал до практичної частини наукової роботи (іескізи, начерки, замальовки, етюди і т.ін.).

6. Робота над композицією художнього твору.

7. Виконання практичної частини наукової роботи в матеріалі.

8. Написання теоретичної частини (наукової записки) роботи.

Організація процесу підготовки кваліфікаційної і дипломної роботи:

1. Вибір теми та її затвердження (не пізніше 20 вересня).

2. Перший звіт на кафедрі про стан виконання наукової роботи, узгодження її змісту (15-30 жовтня).

3. Другий звіт на кафедрі про стан виконання наукової роботи, за- твердження композиції (15-30 грудня).

4. Третій звіт на кафедрі про стан виконання наукової роботи (15- 28 лютого).

5. Проведення обговорення наукової роботи, допуск до захисту (15- 30 травня).

6. Подання роботи на перевірку та рецензування (за 10 днів до за- хисту).

7. Захист наукової роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії (червень).

З

Організація процесу підготовки магістерської роботи:

1. Вибір теми та її затвердження (не пізніше 20 вересня).

2. Перший звіт на кафедрі про стан виконання наукової роботи, узгодження її змісту (15-30 грудня).

3. Другий звіт на кафедрі про стан виконання наукової роботи, за- твердження композиції (15-30 травня).

4. Третій звіт на кафедрі про стан виконання наукової роботи (15- 30 жовтня).

5. Проведення обговорення наукової роботи, допуск до захисту

(грудень).

6. Подання роботи на перевірку та рецензування (за 10 днів до за- хисту).

7. Захист наукової роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії (січень).

РОЗДІЛ II. Зміст теоретичної частини наукової роботи

Теоретична частина наукової роботи (курсової, кваліфікаційної, дипломної та магістерської) має вигляд пояснювальної записки, і по- дається на кафедру у зшитому вигляді (2 екземпляри).

Вимоги до теоретичної частини:

1. Чітка характеристика предмету, об’єкту, мети, завдань, методів дослідження, логічна побудова викладеного матеріалу.

2. Вивчення й аналіз монографічної і періодичної літератури з теми дослідження.

3. Характеристика історичних аспектів досліджуваної проблеми, її практичного стану а також передового досвіду.

4. Розкриття теми дослідження.

5. Характеристика композиційної побудови та колориту мистець- кого твору.

6. Поетапність і аналіз процесу виконання мистецького твору.

7. Можливості практичного використання мистецького твору, його функціональне призначення.

8. Обґрунтування висновків.

Характер викладу наукової інформації вимагає відмову від вислов- лювання власної думки у чистому вигляді. У зв’язку з цим автори робо- ти намагаються вживати мовні конструкції, які виключають застосу- вання особового займенника „я". Автор виступає у множині, вживає замість „я" займенник „ми”, оскільки будь-яке дослідження є наслід- ком роботи групи людей.

Магістерська робота як наукова праця досить специфічна. Перш за все, її відрізняє від інших наукових робіт те, що вона виконує ква- ліфікаційну функцію. У зв’язку з цим основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації та вміння са- мостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові за- вдання. Саме результатами теоретичного і практичного досліджен- ня у своїй роботі магістрант має змогу засвідчити рівень наукової підготовки.

Відтак, Магістерська робота має засвідчувати готовність до ви- кладацької діяльності, оскільки його майбутня професійна діяль- ність пов’язана не лише з виконанням функцій художника-дизайне- ра, а й викладача вищого навчального закладу. Тому ним може бути розроблений авторський курс лекцій чи лабораторно-практичних занять, система засобів наочності, педагогічні програмні засоби тощо.

5

№ п/п	Вид роботи	Вступ	Перший розділ	Другий розділ	Висновки
		кількість сторінок
1.	Курсова робота з історії мистецтв	2,5-3	10-12	10-13	1,5-2
2.	Курсова робота з образотворчого (декоративно- прикладного) мистецтва або дизайну	2-2,5	3-4	7-8	1-1,5
3.	Кваліфікаційна робота	2,5-3	4-5	11-12	1,5-2
4.	Дипломна робота	2,5-3	5-6	12-14	1,5-2
5.	Магістерська робота	2,5-3	14-16	12-14	1,5-2

Вступ:

Вступ - компонент наукової праці, в якому обґрунтовується акту- альність, необхідність проведення дослідження, розкривається сту- пінь розробки проблеми і значущість теми, підстави і вихідні дані для її дослідження. Актуальність наукового дослідження складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирі- шення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії та практики у конкретних умовах діяльності. Важливою части- ною вступу є огляд літератури з окресленої теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи. Огляд має бути систе- матизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новиз- ни, значущості, переваг та вад проаналізованих робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

Структура вступу:

актуальність теми визначається шляхом об’єктивного критично- го аналізу її розробки. Показ актуальності теми, доцільності її вивчен- ня має бути небагатослівним. Тут важливо вказати на головне, тобто те, що розкриває сутність проблеми;

зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Якщо ро- бота пов’язана із напрямком досліджень кафедр, де виконується ро- бота, на це треба коротко вказати. При цьому обов’язково зазнача- ють номери державної реєстрації планів, програм, тем науково-до- слідної роботи кафедри;

об’єкт дослідження. Під об’єктом дослідження треба розуміти стан,

6

Структура та обсяг теоретичної частини наукової роботи

процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які опису- ються певного системою понять. Це той матеріал (явище, процес), який породжує проблему й слугує джерелом її вивчення;

предмет дослідження. Предмет виділяють у межах об’єкта як його частину, певну грань, сторону. Предмет дослідження має визначати його тему і становити основний інтерес дослідника; Наприклад, у ро- боті „Методика формування творчих здібностей майбутніх художни- ків-дизайнерів ”, об’єкт дослідження — процес фахової підготовки май- бутніх художників-дизайнерів у вищих навчальних закладах; предмет дослідження — методика формування творчих здібностей майбутніх художників-дизайнерів;

мета дослідження. Її формулюють коротко, конкретно, вказуючи на засоби досягнення мети, її суть. Не слід формулювати мету як „До- слідження... ”, „Вивчення... ”, оскільки ці слова вказують на засіб до- сягнення мети, а не на саму мету;

завдання дослідження. Завдання - це частина мети, і вони не мо- жуть бути ширшими за саму мету. Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

• вирішення теоретичних питань, які входять у загальну пробле- му дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, про- цесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов засто- сування тощо);

• вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її ти- пового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей пе- редового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у про- цесі спеціального дослідження);

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнен- ня максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішен- ня цієї проблеми при певних затратах часу й зусиль;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо вико- ристання результатів дослідження у практиці роботи відповідних уста- нов (організацій);

• розробка та виконання художнього твору;

• обґрунтування умов використання (функціональне призначен- ня) створеного художнього твору;

методи дослідження. Автор роботи має чітко окреслити всі вико-

7

ристані в дослідженні методи для досягнення поставленої мети і за- вдань. Це має бути не звичайний номенклатурний перелік методів, а коротка й змістовна їх характеристика щодо конкретного застосуван- ня (що вивчалося за допомогою того чи того методу). Вибір методів повинен логічно випливати із змісту роботи, адекватно розкривати об’- єкт і предмет дослідження;

наукова новизна одержаних результатів. Викладають наукові поло- ження роботи із зазначенням, що нового досягнуто автором, який рівень цієї новизни (вперше розроблено, удосконалено, дістало по- дальший розвиток, обґрунтовано тощо). Не можна в цей пункт вклю- чати нові практичні результати (способи, пристрої, методики, схе- ми, алгоритми і т.п.);

практичне значення одержаних результатів. Тут треба подати відо- мості про практичне їх застосування. Також можна подавати рекоме- ндації щодо використання одержаних результатів; коротку інформа- цію про впровадження результатів дослідження;

публікації (або виставки). Таку інформацію подають у тому випад- ку, якщо студент брав участь у виставках (кількість), має персональні виставки (кількість), має публікації (кількість);

структура дослідження. Подати відомості про те, з чого складається робота - вступ, два розділи, висновки, список використаної літерату- ри, загальний обсяг роботи (кількість сторінок), основний текст ро- боти (кількість сторінок без вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків). Вказати на те, що робота містить додатки (кі- лькість додатків) та практичну частину (що входить до практичної частини)',

ПРИМІТКА: для написання курсової роботи визначають тільки ак- туальність теми; об’єкт дослідження; предмет дослідження; мету до- слідження; завдання дослідження; структуру дослідження.

Основна частина:

Основна частина роботи складається із розділів, підрозділів, пун- ктів, підпунктів. Розділ може мати, крім основного тексту, коротку передмову, в якій описують вибраний напрям та обґрунтовують за- стосовані в ньому методи дослідження,

У змісті першого розділу, як правило, подаються теоретичні пи- тання з теми наукової роботи, написані з використанням літератур- них першоджерел. Обов’язкові посилання на джерела, з яких запози- чений матеріал. Цей розділ являє собою критичне висвітлення здо- бутків попередників і може бути присвячений з’ясуванню основних етапів розвитку наукової думки з тієї проблеми, яку розв’язує автор.

8

Під час аналізу можна зробити ряд теоретичних висновків і узагаль- нень. Важливо при цьому окреслити ті питання, які лишилися неви- рішеними й тим самим умотивували необхідність проведення влас- ного дослідження. Загальний обсяг цього розділу не повинен пере- вищувати ЗО % обсягу основної частини.

Другий розділ - практичний, він містить обґрунтування методо- логії й методику створення твору мистецтва, аргументацію його прак- тичного використання. При написанні цього розділу автор має ви- явити свої фахові здібності, здобуті знання та вміння застосування їх на практиці.

Виклад матеріалу у розділах роботи мусить бути підпорядкований провідній ідеї (концепції), визначеній автором.

Кожен розділ мають завершувати докладні висновки.

Висновки:

Висновки складаються дуже стисло і виразно. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Відтак, у загальних висновках коротко оцінюють стан і важливість питання, розкривають методи розв’язан- ня наукової проблеми, виділяють найбільш важливі наукові (теоре- тичні) та практичні результати, одержані в ході проведення дослі- дження, вказують на питання, які лишилися невирішеними, але по- требують свого подальшого вивчення. Висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно за- значити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчен- ня теми, але й хиби та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Не слід повторювати зміст вступу основної частини і висновків, зроблених у розділах.

Пункти висновків мають бути лаконічними, змістовними, без на- громадження подробиць і часткових узагальнень. Вони повинні чи- татися і сприйматися легко й однозначно. Доцільно пункти виснов- ків нумерувати (без знака №).

Список використаних джерел:

Джерела у списку використаної літератури можна розміщувати в ал- фавітному порядку прізвищ авторів або у порядку появи посилань у тексті.

Посилання роблять у квадратних дужках із зазначенням номера джерела у списку і сторінки, напр.: [5, с.38].

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних ста- ндарту: ДСТУ ГОСТ 7.1:2—6 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. Система стандартів з

9

інформації, бібліографічної та видавничої справи. (ГОСТ 7.1 - 2003, ГОТ). Введено в дію з 1 липня 2007 р.

Додатки:

Додатки - це обов’язковий компонент роботи з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. До додатків включають допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття змісту праці, а також композиційні розробки авторського твору мистецтва, визначеного темою наукового дослідження.

РОЗДІЛ III. Основні правила оформлення теоретичної частини наукової роботи

Формат паперу і сторінки, кількість рядків на сторінці, міжрядковий інтервал, шрифт:

Роботу друкують за допомогою комп’ютерного набору в книжковому варіанті.

Текст розміщують на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Можна використовувати папір формату А4 (від 203 х 288 до 210 х 297), а також формату АЗ для друкування таблиць та ілюст- рацій.

На одній сторінці друкують до 30 рядків через полуторний інтервал.

Шифр має бути чітким, світлого накреслення, чорного кольору, кег- ля 14, гарнітури Times (Таймс) текстового редактора Word. Щільність те- ксту повинна бути однаковою.

Текст роботи необхідно друкувати, дотримуючись полів таких розмі- рів: лівий — не більше ЗО мм; правий - не менше 10 мм; верхній - не ме- нше 20 мм; нижній - не менше 20 мм.

Виправлення в тексті:

Вписувати в текст роботи умовні знаки і т. ін. треба розбірливо й чор- ним кольором, наближаючи щільність вписаного тексту до щільності друкованого тексту.

Друкарські помилки можна акуратно виправити. Допускається не бі- льше двох виправлень на одній сторінці.

Оформлення структурних частин та їх заголовків:

Кожну структурну частину роботи „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ”, „ВСТУП ”, „РОЗДІЛ ”, „ВИСНОВКИ ”, „СПИСОКВИ- КОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” нормативного напівжирного накреслення починають з нової сторінки, а їх заголовки друкують про- писними (великими) літерами симетрично до тексту (по центру сторін- ки). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Інтервал (відстань) між заго- ловком структурної частини і тексту подвоюється.

Заголовки підрозділів друкують рядковими (маленькими) літерами (крім першої прописної) напівжирним шрифтом з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Інтервал між заголовком під- розділу і текстом подвоюють.

Заголовки пунктів друкують рядковими (маленькими) літерами (крім першої прописної) напівжирним шрифтом розрядкою з абзацного від- ступу в підбір до тексту. В кінці заголовка пункту ставиться крапка. Пункт

11

може не мати заголовка, а складатися тільки зі свого порядкового номера.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів:

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малю- нків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Заголовки таких структурних частин роботи, як зміст, перелік умов- них скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Аркуші, на яких розміщені ці структурні частини, нумерують звичайним чином.

Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу на- півжирного накреслення складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Крапку ставлять і в кінці номера підрозділу, наприклад: 3.2. (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного розділу. Номер пункту (напів- жирного накреслення) складається з номерів розділу, підрозділу, пунк- ту, між якими ставлять крапку. Крапку ставлять і в кінці номера пункту, наприклад 1.2.3. (третій пункт другого підрозділу першого розділу). По- тім у тому ж рядку друкують заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правила- ми, як і пункти.

Нумерація ілюстрацій, таблиць, формул:

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включа- ють до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, роз- міщені на аркуші, більшому за формат А4, рахують як одну сторінку.

Ілюстрацію позначають словом „Рис”, таблиці написом „Таблиця” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій і таблиць, поданих у додатках.

Номер ілюстрації (таблиці) складається з номера розділу й порядко- вого номера ілюстрації (таблиці), між якими ставиться крапка, напри- клад: Рис. 1.3. (третя ілюстрація першого розділу); Таблиця 3.4. (четвер- та таблиця третього розділу).

Напис „Рис”, номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи роз- міщують послідовно під ілюстрацією.

Напис „Таблиця”, її номер розміщують у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці.

Якщо в роботі одна ілюстрація (таблиця), її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таб- 12

лиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таб- лиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказу- ють номер таблиці, наприклад: „Продовження табл. 1.2”.

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера фо- рмули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.2) (друга формула другого розділу).

Нумерація приміток до тексту, ілюстрацій, таблиць:

Примітки до тексту і таблиць, де вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки, або в межах розділу чи всієї роботи.

Титульний аркуш: (Див. додаток 1)

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, яка містить таку інформацію:

• назва міністерства, якому підпорядкований вищий навчальний заклад;

• назва вищого навчального закладу (ці компоненти друкують прописними літерами світлого накреслення шрифтом 14 кегля);

• прізвище, ім’я, по батькові студента-виконавця роботи (напів- жирним шрифтом);

• назва (тема) роботи (друкують великими літерами напівжирним шрифтом);

• назва має бути, по можливості, короткою, відбивати суть вирі- шуваної в роботі проблеми;

• для конкретизації, уточнення, пояснення назви (теми) до неї можна додати невеликий підзаголовок (4-6 слів), який відділяють від назви крапкою, двокрапкою, дужками;

• вид роботи (курсова, кваліфікаційна, дипломна, магістерська);

• шифр і найменування спеціальності (подається за переліком):

• курс, форма навчання (денна, заочна, вечірня, екстерна- тна, дистанційна), інститут, де навчається студент;

• науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по ба- тькові наукового керівника і консультанта (цей компонент друкують з правого боку);

• назва міста і рік.

На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, проте включа- ють до загальної нумерації.

Зміст: (Див. додаток 2)

Зміст - структурний компонент роботи, який подають на її початку.

13

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх скла- дових роботи — розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони мають заголо- вок), у тому числі вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.

Номери початкових сторінок подають арабськими цифрами без зна- ка №. На цій сторінці її порядковий номер не вказують.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів: Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень (далі - Перелік) - це необов’язковий компонент роботи. Необхідність у ньому виникає тоді, коли в роботі використано маловідомі або авторські ско- рочення, символи, позначення й таке інше.

Якщо в роботі вони повторюються менше трьох разів, то їх розшиф- ровку подають у тексті при першому згадуванні, а не виносять в окремий Перелік.

РОЗДІЛ IV. Зміст практичної частини наукової роботи

Практична частина курсової роботи з образотворчого (декоративно- прикладного) мистецтва або дизайну складається із завершеного мис- тецького твору в матеріалі та підготовчих ескізних розробок до нього, представлених на одному чи двох планшетах розміром 40 х 60 см. (фор- мат А1).

Практична частина кваліфікаційної, дипломної, магістерської робо- ти — це завершений мистецький твір (або серія творів, об’єднаних однією думкою), який має засвідчити громадську позицію, високу освітню і професійну підготовку її автора, зокрема: розуміння ком- позиційних законів, правил, прийомів, засобів, тощо і вміле їх вико- ристання у створенні творів мистецтва; грамотне володіння техноло- гічними, пластичними та виражальними засобами малюнку, живопи- су, скульптури, ДПМ і т. ін.; здатність молодого художника-дизай- нера до самостійного вирішення творчих завдань після закінчення на- вчання у ВНЗ.

Студент, який захищає кваліфікаційну роботу за спеціалізацією “Художньо-декоративне оздоблення інтер’єру”, крім роботи в мате- ріалі має представити проектну частину, яка складається з перспек- тивного зображення інтер’єру (віртуального або реального), в який виконувалась дана робота, а також підготовчі ескізи до неї. Кількість планшетів - 1 або 2, формату А1 (60 х 80 см.).

Якщо студент виконує кваліфікаційну роботу за спеціалізацією “Ху- дожньо-комп’ютерна графіка”, то зміст практичної частини роботи може складатися з декількох альтернативних варіантів:

• варіант №1 - серія станкових графічних аркушів (кількість - 4-6 аркушів);

• варіант №2 — оригінали та макет до поліграфічної продукції;

• варіант №3 - константи фірмового стилю - 5-6 планшетів - (знак, логотип, колір, шрифт, візитка, бланк, конверт, девіз, рекла- мний символ, папка, буклет, плакат і т.д.) та продукція в оригіналі.

Дипломна (магістерська) практична частина роботи за спеціалі- зацією “Художньо-декоративне оздоблення інтер’єру” передбачає виконання її в матеріалі і має бути завершеним самостійним мисте- цьким твором, а також підготовчу (ескізну) та проектну частину, представлену на 2-х або 3-х планшетах формату А1 (60 х 80 см.). Складовими проектної частини є:

• план приміщення - масштаб 1:20 або 1:25 (ахроматичне чи хро- матичне вирішення);

15

• розгортка стін - масштаб відповідно до плану приміщення (в кольорі);

• перспективне зображення інтер’єру приміщення - мінімальний розмір ЗО х 40 см. (1 або 2 варіанти, можливі декілька позицій);

• деталі інтер’єру (винести окремо елементи інтер’єру);

• відомість упорядження, паспорт кольорів.

Якщо студент виконує дипломну (магістерську) роботу за спеціалі- зацією “Художньо-комп’ютерна графіка”, то зміст практичної час- тини роботи може складатися з декількох альтернативних варіантів:

• варіант №1 - серія станкових графічних аркушів (кількість - 8• 10 аркушів);

• варіант №2 - оригінали та макет до поліграфічної продукції;

• варіант №3 - константи фірмового стилю - 5-6 планшетів - (знак, логотип, колір, шрифт, візитка, бланк, конверт, девіз, рекла- мний символ, папка, буклет, плакат і т.д.), мультимедійна презента- ція та продукція в оригіналі.

ПРИМІТКА: магістрам необхідно продемонструвати методичний ряд до розробленого авторського курсу лекцій чи лабораторно-прак- тичних занять, систему засобів наочності тощо.

ДОДАТКИ Додаток 1.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Гудзенко Віталій Миколайович

ВИКОРИСТАННЯ ПЛАСТИКИ МЕТАЛУ У ВИРІШЕННІ ОБЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Дипломна робота зі спеціальності 7.020208 - образотворче та декоративно-прикладне

мистецтво

студента V курсу денної форми навчання інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва

Наукові керівники: кандидат педагогічних наук доцент Стась Мелінда Іванівна;

ст. викладач Петренко Анатолій Дмитрович

Черкаси 2009

17

Додаток 2.

ЗМІСТ

ВСТУП з

РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ ПЛАСТИКИ МЕТАЛУ В ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА 6

1. Історія становлення пластики металу 6

2. Можливості застосування пластики металу

в об'ємно-просторовому середовищі 8

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАСТИКИ У ВИРІШЕННІ КОМПОЗИЦІЇ

ОБЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ГРОМАДСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА 10

1. Художня концепція громадського середовища

рекреації університету з використанням пластики металу 10

2. Пошуки декоративної виразності пластики металу 13

3. Процес виготовлення авторської декоративної решітки з металу 16

ВИСНОВКИ 19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21

ДОДАТКИ ....23

18

Додаток 3.

Витяг з протоколу №

засідання кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва від 20 року

Заслухали інформацію завідувача кафедри

Про закріплення за студентами курсу

(назва інституту)

спеціальності

(шифр і назва)

форми навчання тем випускних (кваліфікаційних,

(денної, заочної)

дипломних, магістерських) робіт і визначення їх наукових керівників та рецензентів.

УХВАЛИЛИ: порушити перед вченою радою інституту клопотання про затвердження тем випускних (кваліфікаційних, дипломних, магістерських) робіт студентів курсу

(назва інституту)

спеціальності

(шифр і назва)

форми навчання і призначити їх наукових

(денної, заочної)

керівників та рецензентів.

Оригінали підписали:

Завідувач кафедри

(підпис) (ініціали, прізвище)

Секретар

(підпис) (ініціали, прізвище)

19

Додаток 4.

Голові вченої ради

(інститут)

(учене звання, прізвище, ініціали)

сіуденга(ки) _ курсу _ групи(підгру пи) спеціальності

(назва)

форми навчання

(денної, заочної)

(прізвище. ім’я, по батькові студента)

Заява

Прошу розглянути й затвердити на засіданні вченої ради інституту тему моєї випускної роботи (кваліфікаційної, дипломної, магістерської) роботи в такому формулюванні:

і призначити керівником дослідження

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище наукового керівника)

« » 20 р.

(підпис)

ПОГОДЖЕНО:

1. Завідувач випускової кафедри

(підпис) (ініиіали, прізвище)

« » 20 р.

2. Науковий керівник

(підпис) (ініціали, прізвище)

« » 20 р.

20

Додаток 5.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Голові державної екзаменаційної комісії №

(іфПІШШС. ім'я, по Сшьконі)

Направляється студент(ка)

(прізвище, ім'я, по баї ькові)

спеціальності

Інституту

форми навчання на захист випускної роботи (проекту)

(начва геми)

Зведена відомість про виконання студентом навчального плану й про отримані ним оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів; два примірники теоретичної частини випускної роботи, один СО-ИЛУ диск з електронною версією випускної роботи; практична частина наукової роботи (мистецький твір), відгук наукового керівника; рецензія на випускну роботу; інші матеріали, що характеризують наукову й

практичну цінність виконаної роботи на арк. у прим., документи,

які вказують на практичне застосування роботи на арк. у прим.

додаються.

Директор інституту

(ціліше) {іншіали. гдеізптие}

21

Додаток 6.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ННІ

Кафедра ________

Спеціальність

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Форма навчання курс група

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

(підписі (ігниіаян. прічанше)

« » 20 року

ЗАВДАННЯ

НА ВИПУСКНУ РОКОТУ (ПРОЕКТ) СТУДЕНТА

(пріЧКІШ№. ІМ'Я, 110 біПЇ.КОПІ}

1. Тема роботи (проекту)

затверджена наказом ВНЗ від « » 20 року №

2. Термін подання студентом закінченої роботи (проекту)

3. Вихідні дані до роботи (проекту)

4. Зміст теоретичної частини (пояснювальної записки) (перелік питань, які треба розробити)

5. Зміст практичної частини (роботи в матеріалі) ,

6. Консультантки) роботи (проекту.)

22

№ з/п	Етапи роботи	Термін виконання
1	Вибір, погодження й затвердження теми, призначення наукового керівника, рецензента, консультанта
2	Складання календарного плану й розширеного плану- конспекту роботи. Опрацювання джерел
3	Підготовчий матеріал до практичної частини наукової роботи (ескізи, начерки, замальовки, етюди і т.ін.)
4	Робота над композицією художнього твору
5	Виконання практичної частини наукової роботи в матеріалі
6	Підготовка складових частин (розділів) роботи
6.1	Вступ
6.2	Розділ 1
6.3	Розділ 2
6.4	Висновки
6.5	Список використаної літератури
6.6	Додатки
7	Усунення зауважень, урахування рекомендацій наукового керівника, доповнення або скорочення обсягу роботи. Узгодження виправленого варіанту всієї роботи з науковим керівником
8	Оформлення теоретичної та практичної частини роботи
9	Подання роботи науковому керівникові для написання відгуку
10	Передзахист. Обговорення роботи на кафедрі й рекомендація її до захисту. Оформлення супровідних документів
11	Подання роботи на рецензування
12	Підготовка доповіді на захист
13	Захист роботи в державній екзаменаційній комісії