
- •Сценарій 1: «Руйнація цивілізації призведе до занепаду потреб виховання особистості»
- •Сценарій 2: «Спустошення українських земель за рахунок війни»
- •Сценарій 3: «Екологічна руйнація світу»
- •Сценарій 4: «Проблеми перевищення смертності над народжуваністю в Україні»
- •Сценарій 5: «Занепад української влади»
- •Сценарій 6: «Класова війна»
- •Сценарій 7: «Процвітання з лідером-автократом»
- •Сценарій 8: «Продуктивне громадське виховання за умов гармонії всіх факторів впливу на нього»
- •Сценарій 9: «Позитивні та негативні зміни впливу сучасних технологій та мас-медіа на виховання особистості»
- •Висновки
Сценарій 9: «Позитивні та негативні зміни впливу сучасних технологій та мас-медіа на виховання особистості»
Все більший вплив на виховання особистості беруть на себе розробники інноваційних технологій та мас-медіа, які мають чималий вплив на підсвідомість та й зрештою й на саму свідомість українського народу.
Людство не може уявити своє життя без мобільних телефонів, комп’ютерів, інтернету, телебачення та й загалом сучасних засобів транспорту, які полегшують життя і водночас шкодять здоров’ю.
Свідомість громадянина спирається на реалії суспільного життя, які передаються завдяки різноманітним видам мас-медіа. Віртуальне спілкування захоплює та затягує усіх жителів країни. Багато з них вважають, що це є більш кращим та зручнішим способом спілкування. Результати цього вже спостерігаються на поведінці деяких підлітків та й зрештою самих дорослих, які не бачать свого життя без цих засобів.
За умов здійснення цього сценарію виховання втратить свою вартість, тому що зникне потреба в ньому. Для запобігання такого результату потрібно розумно та раціонально використовувати сучасні технології.
Виховання майбутнього буде мати доцільність якщо прививати дітям правильне ставлення до тієї ж думки мас-медіа. Скорочувати контакт з соціальними мережами та комп’ютерними іграми, намагаючись спрямовувати їх на раціональне використання.
Висновки
У статті І. Підласого, на основі конкретних фактів, змальовано можливі сценарії розвитку майбутнього України та значення виховання в ньому. Деякі з сценаріїв більш реалістичні, а інші – менш, але як зазначає сам автор: «…за одним із них наша країна піде обов’язково». Педагог зазначив, що період справдження сценаріїв відбудеться через 10-15 років. Зважаючи на те, що стаття датована 1999 роком, то можна твердо зазначати, що розвиток України вже проходить за одним із цих сценаріїв.
Автор свої сценарії розпочинає з песимістичним настроєм. В перших чотирьох сценаріях цей настрій чітко та явно виражено. На сьогоднішній день неможна чітко погодитись або заперечити про те чи йде Україна шляхом одного з цих сценаріїв.
У п’ятому та шостому сценаріях автор наголошує на тому, що наша доля в наших руках. Економічна, суспільна та політична ситуація залежить тільки від нас. На мою думку саме ці сценарії є найбільш реалістичними, але це, на жаль, не є хорошою складовою. Тут вже більший відсоток того, що саме за цими сценаріями розвивається Україна.
У сьомому та восьмому сценаріях автор оптимістично ставиться до майбутнього. На його думку хороший авторитетний лідер та мудрий, терплячий народ спільними зусиллями зможуть подолати кризу. Саме за таких умов у виховані не буде нічого штучного, надуманого. Якби хотілось щоб саме за цими сценаріями рухалась наша держава.
Однозначно можна сказати, що розвиток нашої держави не стоїть на місці і в будь-якому випадку включає в себе як позитивні так і негативні процеси. Для покращення життєвої ситуації потрібно боротись за бажані результати.