
- •Спектроскопія атомів і молекул
- •58012, Чернівці, вул.. Коцюбинського, 2.
- •Лабораторна робота № 1 Вивчення спектрів лужних елементів
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Загальні положення теорії атомів
- •Спектри лужних елементів
- •2. Експериментальна частина
- •2.1. Вимірювальна установка та методика вимірювання
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні питання
- •4. Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 2 Вивчення спектрів лужноземельних елементів
- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •2.1. Вимірювальна установка та методика вимірювання
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні питання
- •4. Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 3 Дослідження складного ефекту Зеємана
- •1. Теоретична частина
- •3.1. Схема спостереження ефекту Зеємана
- •2. Експериментальна частина
- •2.1. Вимірювальна установка та методика вимірювання
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •2.1. Вимірювальна установка та методика вимірювання
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні питання
- •4. Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 5 Спектроскопія комбінаційного розсіювання світла
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Явище комбінаційного розсіювання світла
- •1.2. Класична теорія комбінаційного розсіяння світла
- •1.3. Квантова теорія комбінаційного розсіяння світла
- •2. Експериментальна частина
- •2.1. Вимірювальна установка та методика вимірювання
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні питання
- •4. Рекомендована література
- •Перелік використаних джерел
2. Експериментальна частина
2.1. Вимірювальна установка та методика вимірювання
Вивчення аномального ефекту Зеємана полягає у спостереженні розщеплення спектральних ліній магнітним полем, та визначенні величини розщеплення.
Для цього джерело світла (неонова спектральна трубка) розташовується між полюсами постійного магніту і світло, що отримано від джерела, фокусують на вхідну щілину спектрографа ДФС-8. Розкладений у спектр оптичною системою спектрографа світловий потік потрапляє у фокальну площину спектрографа. Спектрограма реєструється на фотоплівці.
2.2. Порядок виконання роботи
1. Ознайомитись з установкою і зарядити у затемненій кабіні касету фотоплівкою.
2. Увімкнути живлення схеми збудження випромінювання газу у спектральній трубці (виконується під керівництвом викладача).
3.Рівномірно освітити щілину спектрографа за допомогою конденсорної лінзи .
4. Візуально спостерігати спектр атомів неону.
5. Зарядити касету у затемненій кабіні. Вставити заряджену касету у площину реєстрації та сфотографувати спостережуваний спектр без поляроїда і з поляроїдом, у двох положеннях головної площини поляроїда (час експозиції задається викладачем). При кожній експозиції касету з плівкою зміщують на дві поділки по вертикальній шкалі. При цьому висота щілини обмежується по висоті діафрагмою Гартмана.
6. Обробити фотоплівку. Час проявлення 7 хв, час закріплення – 10 хв. Оцінити її придатність до розшифровки спектра, показати викладачеві.
7. Визначити обернену дисперсію спектрографа за формулою
(Å/мм),
(3.6)
де λ1 і λ2 – довжини хвиль двох довільних спектральних ліній неону, l1 і l2 – відповідні цим лініям значення поділок на шкалі мікроскопа.
8. Визначити за допомогою вимірювального мікроскопа ІЗА-2 віддаль (у мм) між компонентами зеєманівського розщеплення з їх числом більше трьох. Вимірювання здійснюються на довжині хвилі 6143 Å, що відповідає переходу (3Р2 – 1D2).
9. Розрахувати величину розщеплення між зеємановськими компонентами у довжинах хвиль (в Å)
10. Розрахувати відповідні множники Ланде (що відповідають термам 3Р2 і 1D2), записати дріб Рунге, побудувати схему Рунге і діаграму розщеплення лінії, що досліджувалася.
11. Розрахувати магнетон Бора за формулою (3.5) (індукція магнітного поля В= 14000 Гс).
12. Обчислити питомий заряд електрона
.
Значення магнетону Бора береться з досліду.
13. Розрахувати
роздільну здатність спектрографа
.
14. Порівняти одержані дані з табличними; подумати, чим зумовлені похибки експерименту, як їх зменшити.
15. Оформити звіт, навівши у ньому назву, номер і мету роботи, перелік обладнання, реферативно – необхідні відомості з теоретичної частини, схему вимірювальної установки, таблицю з результатами вимірювань, обчислення шуканих величин, оцінку точності запропонованого методу та висновок про значення знайдених експериментально величин, та причину їх відмінності від табличних значень.
3. Контрольні питання
1. У чому полягає суть ефекту Зеємана?
2. Які типи ефекту Зеємана можуть спостерігатися і за яких умов?
3. Який зміст має фактор Ланде? Як він знаходиться?
4. Поясніть причину і характер розщеплення спектральних ліній магнітним полем.
5. Як і для чого будується схема Рунґе?
6. Як будується і що визначає дріб Рунґе?
7. Назвіть можливі області практичного використання ефекту Зеємана.
4. Рекомендована література
[1] c. 322 - 337; [2] с. 334-347.
Лабораторна робота № 4
Вивчення спектрів двоатомних молекул
Мета роботи: Ознайомлення з основами теорії оптичних спектрів молекул, вивчення структури електронного, коливного і обертального спектрів двоатомної молекули і визначення спектроскопічним методом основних параметрів її коливного спектра та енергії дисоціації.
Обладнання та матеріали: спектрограф ДФС-13, трубка з парами йоду, джерело білого світла (кінолампа) і спектра порівняння (ртутна лампа) з блоками живлення, вимірювальний мікроскоп ІЗА-2, фотоплівка, набір хімічних реактивів.
Завдання:
1. Теоретична частина.
Опрацювати та коротко законспектувати основні положення теорії енергетичного і оптичного спектрів молекул.
2. Експериментальна частина.
2.1. Ознайомитись з вимірювальною установкою та методикою вимірювань.
2.2. Експериментально одержати спектрограму випромінювання двоатомної молекули І2.
2.3. Визначити характер і довжини хвиль коливного спектра молекул йоду у заданій спектральній області.
2.4. Побудувати схему коливних рівнів молекули йоду.
2.5 За результатами
вимірювань обчислити основну частоту
коливного спектра, постійну ангармонізму
і енергію дисоціації молекули
.
2.6. Проаналізувати отримані результати та сформулювати висновки.