Токсикоманія

Коли захворювання викликане застосуванням засобів, не внесених до переліку наркотичних речовин, ставлять діагноз «токсикоманія». Механізм дії таких хімічних препаратів на нервову систему мало вивчений. Відомо, що тривала дія їх пари може спричинити за собою сильні галюцинації. На відміну від наркотиків, препарати побутової хімії не викликають ейфорії. Вони тільки приглушають свідомість на рівні токсичного ефекту. Тут не формується психічна і фізична залежність.

Токсикоманія — це вдихання летючих елементів, зловживання лікарськими (снодійних пігулок, барбітуратів і т.п.) або нелікарськими речовинами різної природи (хімічні, біологічні, рослинні), які викликають явища звикання, але не визнаються Міжнародною конвенцією наркотиками. Мабуть, частина токсикоманії в майбутньому може бути віднесена до наркоманій.

Токсикоманією називається таке систематичне вживання токсичних речовин, яке супроводжується формуванням психологічної залежності, виникненням абстинентного синдрому і різноманітними психічними, соматичними і соціальними порушеннями.

Звикання (прихильність, залежність) може бути двох видів: отримання ефекту ейфорії, комфорту і уникнення поганого самопочуття, дискомфорту, причому в обох випадках для отримання потрібного стану доводиться повторювати прийом речовини.

Токсикоманія виникає внаслідок:

• нераціональної, неправильної терапії, що проводиться лікарем;

• частих прийомів медикаментів при безсонні, різних несприятливих життєвих ситуаціях;

• використовування лікарських препаратів недовірливими людьми, які постійно прагнуть лікуватися;

• впливу групи, наслідування, цікавості (у підлітків).

До речовин, що викликають пристрасть, відносяться снодійні препарати (барбітал, фенобарбітал), транквілізатори (тазепам, хлодепід, мезепам, феназепам), стимулятори ЦНС (сиднокарб, алкалоїди кофеїну — чай, кава), анальгетики (анальгін, амідопірін, фенацетин), антипаркінсонічні зпрепарати (циклодол), антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен), летючі ароматичні речовини (лаки, фарби).

Для отримання одурманюючого ефекту використовуються досяжні і поширені засоби побутової хімії, нітрофарби, розчинники, засоби для виведення плям, синтетичні клеї ("Момент") і ін. На відміну від наркотиків, психотропних і снодійних засобів препарати побутової хімії не дають стану «похмілля», не викликають важких станів, пов'язаних з абстиненцією.

Найбільше поширення токсикоманія набула серед підлітків 10—16 років. Досить популярним способом інгаляції ароматичних речовин є вдихання пари в надітому на голову поліетиленовому мішку, що створює підвищену концентрацію речовини і дозволяє "економно" його витрачати. Нерідко такий спосіб інгаляції приводить до трагічних випадків з летальним результатом в результаті важкого отруєння або асфіксії.

Часто перша інгаляція вказаних засобів супроводжується нудотою, головним болем, запамороченням, сухістю в роті. Число інгаляцій при систематичній наркотизації досягає 5—10 разів на день, а деякі пацієнти починають "нюхати" речовину протягом всього дня, деколи практично безперервно. Для стану інтоксикації, крім відчуття ейфорії, характерний розвиток яскравих, часто керованих зорових галюцинацій. Майже всі пацієнти прагнуть досягти такого ступеня сп'яніння, який дозволяє їм подивитися "мультики", причому нерідко запрограмовані. Крім зорових галюцинацій, можуть з'являтися і слухові, і тоді "перегляд мультфільму" супроводжується озвучуванням. Відомі випадки загибелі людей в результаті надмірного застосування отруйних речовин.