Тема 15. Підсумковий контроль засвоєння модуля

І. ПОВТОРІТЬ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЗА ПИТАННЯМИ ДО РОЗДІЛУ «МОРФОЛОГІЯ»

ІІ. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дати визначення граматичної категорії, назвати кілька граматичних категорій, властивих іменникові, прикметникові, дієслову.

2. Що вивчає морфологія? Дати визначення частин мови.

3. Як розуміти лексичний принцип виділення частин мови? морфологічний? синтаксичний? словотвірний?

4. Які частини мови належать до повнозначних і неповнозначних?

5. Назвати змінні й незмінні частини мови, показати на прикладах.

6. Розповісти про перехід слів з однієї частини мови в іншу, навести приклади.

7. Яке значення мають збірні іменники? Чи не є тотожними збірні іменники та іменники у формі множини на зразок колосся / колоски, діти / дітвора?

8. Якими засобами виражається поняття збірності, які граматичні ознаки властиві збірним іменникам?

9. Які іменники належать до тих, що мають речовинне значення? Які граматичні властивості їх?

10. Які форми граматичного числа мають іменники? Як вони виявляються?

11. Для чого слугує категорія відмінка іменників?

12. Розповісти про особливості відмінювання (відзначивши найскладніші з них) іменників першої та другої відмін (твердої, м’якої, мішаної груп), іменників третьої та четвертої відмін; множинних іменників.

13. Яка основа виникнення присвійно-відносних, відносно-якісних, присвійно-якісних прикметників?

14. Повторити за «Українським правописом» правопис і відмінювання складних прикметників.

15. Назвіть особливості відмінювання субстантивованих прикметників та відприкметникових географічних назв.

16. Якими ознаками відрізняються слова, що виражають значення числа, але належать до інших частин мови (іменників, прикметників, прислівників, дієслів), від числівників? Пояснення проілюструвати прикладами.

17. Як поділяються числівники за значенням? Чому серед кількісних числівників наявні підгрупи? Які саме? Що означають числівники кожної групи?

18. Які відношення виражає категорія особи? Якими мовними засобами виражаються особові форми?

19. Як виражається особове значення дієслів минулого часу та умовного способу?

20. Розповісти про безособові дієслова, їх значення, форми.

21. За яких умов дієприкметники переходять у прикметники? За якими ознаками розрізняються дієприкметники й прикметники?

22. Яке значення мають безособові форми на –но, -то?

23. У чому сутність предикативних прислівників? На основі яких частин мови вони формуються? Які предикативні прислівники не мають співзвучних слів серед інших частин мови?

24. Які є морфологічні типи прислівників, чим вони зумовлені? Як творяться прислівники кожного типу?

25. Які бувають сполучники за смисловими відношеннями?

26. Назвати всі різновиди сурядних і підрядних сполучників.

27. Що таке сполучні слова?

28. Які частини мови вживаються у ролі сполучних слів

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 5]; додаткова [3, 4, 10].

ФОРМА ФІКСАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає для студентів виконання самостійної поза аудиторної роботи.

За два тижні до заліку її необхідно здати викладачеві, оформивши результати за зразком та додавши електронний варіант на диску CD-RW чи надіславши його електронною поштою.

Оцінка за позааудиторну самостійну роботу студентів є обов’язковим компонентом залікової оцінки. Тему та вид (форму виконання) роботи краще обрати на початку вивчення курсу та виконувати його надалі поступово, на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі аудиторних занять.

До обов’язкових елементів самостійної роботи належать: 1) титульна сторінка; 2) вступ (зазначається тема, мета, завдання, предмет дослідження, форма виконання; обсяг – 1-2 сторінки); 3) основна частина (обсяг залежить від форми виконання); 4) висновки (стислий логічний підсумок одержаних результатів; обсяг – 1 сторінка); 5) список використаної літератури.

Оцінюється зміст (ґрунтовність, повнота дослідження, логічність викладу матеріалу, відповідність вимогам щодо структури) і форма (відповідність мовленнєвого оформлення нормам української літературної мови, зручність для сприйняття) матеріалу. За невчасне виконання знімається один бал.

1. Анотація прочитаної додаткової літератури (статті). До обраних самостійно та погоджених з викладачем 15-ти наукових статей зі списку додаткової літератури студент пише поширені анотації (за усталеним зразком), подаючи кожну анотацію а) на картці розміром 250х150 мм (половина аркуша формату А4), б) паспортизувавши джерело за новими вимогами до бібліографічного опису та в) вказавши ключові слова.

2. Розробка електронних матеріалів до курсу. Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), як зазначає І. Цідило, забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, сприяє розв’язанню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання, які, у свою чергу, створюють умови для процесу оновлення в галузі підготовки майбутніх учителів.

Отже, цей вид ІНЗ надає студентові максимально широкий простір для творчості: можна обрати будь-яку форму та використовувати будь-які комп’ютерні програми, головні вимоги – ґрунтовність, повнота та правильність змісту, ілюстрація прикладами і зручність для сприйняття (розмір шрифту, кольорова гама, розміщення компонентів тощо). Одними з найпростіших варіантів є презентація Microsoft PowerPoint. Цей вид роботи можна виконувати як індивідуально, так і в групах.