Література

Основна

1. Артемова Л. В. Історія педагогіки України : навч.-метод. посіб. / Любов Вікторівна Артемова. – К. : Либiдь, 2006. – С. 31–66.

2. Зайченко І. В. Історія педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Іван Васильович Зайченко. – [2-ге вид.]. – К. : Слово, 2008. – Т. 2. Школа, освіта і педагогічна думка в Україні. – С. 12–56.

3. Історія української школи і педагогіки : навч. посіб. / О. О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко. – К., 2006. – С. 91–105.

4. Коба Л. Розвиток освіти в Київській Русі / Л. Коба // Початкова школа. – 1994. – №2. – С. 51–54.

5. Левківський М. В. Історія педагогіки [Текст] / Михайло Васильович Левківський. – К., 2008. – С. 71–77.

6. Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні / Людмила Андріївна Медвідь. – К. : Вікар, 2003. – С. 11–56.

7. Скільський Д. М. Історія український педагогіки : ілюстрований навч. посіб. / Дмитро Михайлович Скільський. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2012. – С. 8–37.

Додаткова

1. Грушевский М. С. Иллюстрированная история Украины / Михайло Сергійович Грушевский. – Донецк : Кярп, 2002. – 768 с.

2. Коба Л. Розвиток педагогічної думки в Київській Русі / Л. Коба // Початкова школа. – 1994. – №3.– С. 46–48.

3. Народная педагогика [у восточных словян о воспитании детей] // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калиниченко и др. – М. : Педагогика, 1988. – С. 31–50.

4. Памятники литературы Древней Руси. Начало русской литературы ХІ – нач. ХІІ в. : сб. текстов / [под ред. Л. А. Дмитриевича, Д. С. Лихачева]. – М. : Худ. лит., 1978. – 616 с.

5. Памятники письменности восточных славян // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калиниченко и др. – М. : Педагогика, 1988. – С. 51–56.

6. «Повчання» Володимира Мономаха // Хрестоматія з історії педагогіки : в 2-х т. / за заг. ред. А. В. Троцко. – Харків : ХНАДУ, 2011. – Т. 2. – С. 24–28.

7. «Повчання» Володимира Мономаха дітям // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 38–39.

8. «Поучения» Владимира Мономаха // Антология педагогической мысли Украинской ССР / сост. Н. П. Калиниченко и др. – М. : Педагогика, 1988. – С. 164–169.

9. Стельмахович М. З історії українського шкільництва / М. Стельмахович // Початкова школа. – 1992. – №9–10. – С. 3–8.

Методичні рекомендації

Перша українська держава – Київська Русь відіграла велику роль в українській та світовій історії. Протягом чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з наймогутніших держав Європи. Вона мала розвинені для свого часу продуктивні сили і багату економіку. Київська Русь заклала державотворчі традиції на теренах сучасної України.

При вивченні першого питання зверніть увагу на те, що традиції національного виховання зароджувалися одночасно із формуванням слов’янської народності і державності і поділяють на дохристиянський і християнський. Ознайомитися з цим матеріалом ви можете у підручниках (2, 12–33; 6, 14–22).

Становлення освіти в Київській Русі необхідно розпочати з аналізу передумов утворення Давньоруської держави (друге питання), яка виникла в результаті тривалого процесу політичної, економічної і етнокультурної консолідації східнослов’янських племен на рубежі VІІІ–ІХ ст. Опрацюйте тексти основних підручників (2, 33–35; 6, 34–35) та обґрунтуйте передумови утворення Київської Русі. Зверніть увагу на те, що виникнення держави у східних слов'ян було пов’язане: із зародженням і утвердженням на Русі феодальних відносин; поступовим, але невідворотним формуванням державотворчих традицій (антське, склавинське, полянське об’єднання); необхідністю захисту від сильних сусідів, які вже мали свої держави (Хозарський каганат, Візантія тощо); територіальною, етнічною, мовно-культурною спільністю цих племен; економічними зв’язками, розвитком торгівлі, що вимагало подолання відокремленості племен, стимулювало їх інтеграцію; посиленням Києва, чому сприяло його географічне положення, економічне становище, політичне значення та попередня історична еволюція.

Приступаючи до вивчення третього питання, виходьте з того, що офіційне прийняття християнства на Русі відіграло прогресивну роль, незважаючи на те, що чимало вироблених віками народних традицій, звичаїв, обрядів, пов’язаних з язичницькими віруваннями, насильно знищувалися чи суттєво перебудовувалися. Однак запроваджування християнської релігії зближувало Київську Русь з Візантією, яка була спадкоємницею високої грецької античності. Воно активно сприяло розвитку на Русі культури, освіти, літератури, мистецтва. Прочитайте тексти основних підручників (2, с. 35–44; 5, с. 72–74; 6, с. 35–43; 6, с. 11–19) і з’ясуйте види навчальних закладів, зміст та організацію навчання у них. Для більш ґрунтовного опанування цим питанням вважаємо доцільним прочитати статтю (4, с. 51–54) та зробити нотатки у зошиті для практичних робіт.

У трактуванні четвертого питання (2, с. 44–48; 5, с. 74–77; 6, с. 43–51; 7, с. 19–25) важливо розкрити те, що свідчить про розвиток педагогічної думки Київської Русі, а саме найдавніші пам’ятки, в яких порушуються питання освіти, датовані ХІ ст. Вони є перекладними та оригінальними (вітчизняного походження). До перекладних належать: «Бджола», «Златоуст», «Ізборник Святослава 1073 року», «Ізборник Святослава 1076 року» та ін. Вітчизняними літературними памятками є: «Слово про закон і благодать» Ілларіона, «Повість врем’яних літ» Нестора-літописця, «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Обґрунтуйте те, що стародавня педагогічна література (ХІ – на початку ХІІІ ст.) досягла значних успіхів і лягла в основу формування національної освітньої політики українського народу.