Література

Основна

1. Артемова Л. В. Історія педагогіки України : навч.-метод. посіб. / Любов Вікторівна Артемова. – К. : Либiдь, 2006. – С. 79–149.

2. Зайченко І. В. Історія педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Іван Васильович Зайченко. – [2-ге вид.]. – К. : Слово, 2008. – Т. 2. Школа, освіта і педагогічна думка в Україні. – С. 68–96.

3. Левківський М. В. Історія педагогіки / Михайло Васильович Левківський. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 77–86.

4. Лузан П. Г. Історія педагогіки та освіти в Україні : навч. посіб. / П. Г. Лузан, О. В. Васюк. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К. : ДАКККіМ, 2010.– С. 42–74.

5. Любар О. О. Історія української школи і педагогіки : навч. посіб. / Любар О. О., Стельмахович М. Г., Федоренко Д. Т. – К. : Знання, 2006. – С. 118–146.

6. Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні / Людмила Андріївна Медвідь. – К. : Вікар, 2003. – С. 54–93.

7. Програма навчання у Львівській братській школі // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 65.

8. Скільський Д. М. Історія український педагогіки : ілюстрований навч. посіб. / Дмитро Михайлович Скільський. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2012. – С. 38–75.

9. Статут Львівської братської школи 1586 року. // Порядок шкільний // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 61–65.

Додаткова

1. Гальшка Гулевичівна. Дарча громаді маєтку і землі під школу і монастир // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 68.

2. Передмова до Острозької азбуки 1578 р. // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 74.

3. Приказки та прислів’я козацької доби // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 141–144.

4. Сковорода Григорій. Байки // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 129–134.

5. Статут Луцької Греко-латино-словенської школи 1621 року // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / уклад. О. О. Любар. – К., 2005. – С. 70–72.

6. Українська педагогіка в персоналіях : у 2-х кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь. – Т. 1. – С. 170–180, 198–207.

7. Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія / З. І. Хижняк, В. К. Маньківський. – К. : КМ Академія, 2003. – 181 с.

8. Хижняк З. І. Ректори Києво-Могилянської академії / Зоя Іванівна Хижняк. – К. : КМ Академія, 2002. – 190 с.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Педагогічна думка та освіта в Україні XVII століття розвивалася під впливом не лише українських народних освітніх традицій, а й політики в області освіти і виховання тих держав, у склад яких входили на той час землі України.

При розкритті першого питання слід почати із загальної характеристики українського Відродження. З’ясуйте, які основні явища і фактори є основними для становлення системи національної освіти того періоду. Ви зможете переконатись у тому, що тільки в умовах державної незалежності і національної свободи сягають вершин культура і освіта. Епоха Відродження дала можливість досягти народу України суцільної грамотності. Виникає певне розмаїття шкіл та нпрямів навчання в них: латинські, кафедральні, парафіяльні, єзуїтські, піарські, василіанські, уніатські школи та ін. Розібратися із системою шкіл допоможуть підручники (1, с. 79–86; 2, с. 68–77; 3, с. 77–78; 4, с. 42–48).

Приступаючи до вивчення другого питання, виходьте з того, що діяльність братських шкіл була унікальним явищем в історії вітчизняної освіти. Їх організовували і утримували церковні братства (громадсько-політичні організації православних громадян) з метою зміцнення православ’я. Серед них були як елементарні, так і школи підвищеного рівня. Найвідоміші – Львівська (перша школа, заснована Успенським братством у 1586 р.), Київська та Луцька школи. З історією їх виникнення та з організацією навчання ознайомтеся у підручниках (1, с. 87–100; 2, с. 78–82; 3, с. 79–80; 4, с. 49–52; 6, с. 72–81). Особливу увагу зверніть на структуру, зміст, методику і організацію навчання в цих закладах. Більш ґрунтовно з’ясувати це питання допоможе ознайомлення із Статутом Львівської братської школи та з Програмою навчання у Львівській братській школі в хрестоматії з історії педагогіки (7, с. 65; 8, с. 61–65).

Самобутнім явищем свого часу були козацькі школи, які задовольняли освітні, культурні, духовні й військово-оборонні потреби козацтва. Розкриваючи третє питання зверніться до матеріалів основних підручників (1, с. 131–148; 3, с. 80–83; 4, с. 56–61; 6, с. 54–65) та до хрестоматій із історії педагогіки.

Готуючись до третього питання зверніть увагу на те, що Острозька академія – першій вищій навчальний заклад України, який відіграв непересічну роль не лише в історії нашого народу, а й усього східнослов'янського світу. Саме з Острозькою академією пов’язується ренесанс України, збереження її нації, збереження православної віри. Розкрити це питання допоможуть підручники (5, 123–125; 7, 38–43).

Розкриваючи п’яте питання, важливо пам’ятати, що протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм специфічних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона для французів, Карловий університет для чехів, Ягеллонський – для поляків. Дізнатися докладно про Києво-Могилянську академію допоможуть матеріали основних підручників (1, с. 113–126; 3, с. 84–85; 5, с. 156–167; 7, с. 47–52).

Шосте питання присвячене славетному просвітителю-гуманісту, філософу, поету, перекладачу Г.С. Сковороді. Доведіть, що його педагогічна теорія побудована на найкращих народних традиціях, що він обстоює принципи природовідповідності і народності у навчанні і вихованні (освіта для народу, в основі якої лежить національна культура, народні принципи і методи виховання). З педагогічною спадщиною Г.С. Сковороди ознайомтеся у підручниках (1, с. 97–104; 2, с. 122–126; 3, с. 97–98; 5, с. 129–133; 7, с. 87–97).

Для усвідомлення останнього питання слід ознайомитися із матеріалом підручника (3, с. 99–102). Зверніть увагу на те, що реформа 1786 року мала на меті дати освіту в основному міському населенню. Прийняття Статуту впливало на освіту України, сприяючи відкриттю нових шкіл в ряді міст. Проте охопити все населення училища не могли і не стали масовою школою. Широкі маси українського народу, по суті, були позбавлені можливості здобувати освіту та й сам її зміст мав антинародний характер: у школах заборонялася українська мова, ігнорувалися народні звичаї, традиції виховання. Переслідувалися прогресивні діячі освіти, школа перетворилася у знаряддя русифікації українського населення.