Основні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК (ч. 5 і 7 ст. 80), ЦК (ст. 119-132), Закон України «Про господарські товариства» (ст. 66-74);

- установчий документ - засновницький договір;

- відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формування майна, що регулюється засновницьким договором;

- відсутність органів товариства, оскільки управління справами товари­ства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновниць­ким договором товариства;

- можливість використання таких схем управління: 1) управління здій­снюється спільно всіма учасниками; 2) управління доручається або одному, або частині учасників (так званим уповноваженим учасникам), що фіксується в засновницькому договорі; в другому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників то­вариства;

- повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

- субсидіарна (за недостатності майна товариства для задоволення ви­мог кредиторів) відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями ПТ усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення; при цьому учасники товариства відповідають перед його кредиторами солідарно;

- обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у зв'язку з:

1) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціати­ви, про що він має заздалегідь повідомити ПТ (за 3 місяці - якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин - якщо товариство було створене на визначений строк);

2) виключенням із скла­ду учасників, що може мати місце, якщо учасник: систематично не виконує своїх обов'язків; перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства;

3) вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника (смерті чи визнання померлим учасника - фізичної особи; реорганізації та ліквідації учасника - юридичної особи; визнання учасника недієздатним, обмежено ді­єздатним чи банкрутом; звернення стягнення на частку учасника в майні то­вариства);

- вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК);

- законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством (учасники ПТ не вправі від свого імені та в своїх інтересах здій­снювати угоди, однорідні з цілями діяльності ПТ, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають однорідну з по­вним товариством мету діяльності); у разі порушення цієї заборони учасники ПТ зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні товариству подібними діями;

- додаткові підстави ліквідації ПТ як юридичної особи: якщо в товаристві залишається один учасник і протягом 6 місяців з цього моменту ПТ не пере­творюється в інше господарське товариство, що може функціонувати у складі однієї особи.

До позитивних рис ПТ належать:

а) для учасників-інвесторів: простота створення; наявність одного уста­новчого документа - засновницького договору; незначний ступінь регулю­вання з боку держави внутрішніх відносин у товаристві та врегулювання цих відносин на локальному рівні (засновницьким договором ПТ); відсутність законодавчих вимог до розміру статутного (складеного) капіталу то­вариства; простота управління, яке здійснюється самими учасниками, і від­повідно - відсутність органів товариства, наявність яких ускладнює і робить дорожчим управління справами;

б) для кредиторів: значні можливості повного покриття заборгованості товариства не лише за рахунок майна останнього, а й у разі його недостатності - за рахунок майна учасників ПТ; можливість звернутися за відшкодуванням непокритого майном товариства боргу останнього до будь-кого з учасників ПТ (всіх або частини учасників), що володіє (володіють) на праві власності необ­хідним для цього майном.

До негативних рис ПТ (з точки зору його учасників) належать: необме­жена субсидіарна (додаткова) відповідальність за зобов'язаннями товариства; солідарний характер такої відповідальності; ризик сплати всієї частини несплаченого товариством боргу на вимогу його кредиторів і проблеми з від­шкодуванням частини боргу іншими учасниками (учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відпо­відній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства, проте отримання цих коштів для нього може стати проблематичним через відсутність/недостатність у інших учасників товариства необхідного для цього майна); можливість участі лише в одному повному товаристві та необхідність дотримання заборони конкуру­вати з товариством; необхідність отримання статусу зареєстрованого підпри­ємця і дотримання встановлених законом обмежень на користь товариства; складний порядок виходу з товариства (необхідність попередження про вихід щонайменше за 3 місяці, а в разі якщо товариство було створене не визначе­ний строк - ще й за наявності поважних причин для цього); ризик виключен­ня з товариства учасника, що не виконує покладені на нього обов'язки.

Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товари­ства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники).