Характерні риси:

- господарські організації корпоративного типу (як правило, наявність двох і більше засновників - фізичних та/або юридичних осіб, а також по­дільність майна на частки та корпоративна форма управління справами/ ведення справ товариства);

- універсальність цієї організаційно-правової форми: можливість її застосу­вання для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на меті отримання прибутку (банків, страхових ком­паній, інвестиційних фондів, неприбуткових господарських організацій, зокрема, фондових бірж), учасників холдингових груп (кожна з яких складається з холдингової компанії та її корпоративних підприємств);

- наявність статусу юридичної особи;

- основний правовий титул майна товариства - право власності, джерелами формування якого є: вклади засновників та учасників товариства; вироблена продукція; отримані доходи; майно, набуте на підставі договорів та інших правочинів, не заборонених законом;

- корпоративний характер управління/ведення справ товариства - безпо­середньо учасниками товариства (в персональних товариствах) або за до­помогою системи органів (товариства-об'єднання капіталів);

- подільність майна товариства на частки, розмір яких визначається уста­новчим документом товариства (статутом - для товариств - об'єднань капі­талів, засновницьким договором - для персональних товариств, меморан­думом - для командитного товариства з одним повним учасником);

- можливість для засновників (залежно від їх інтересів щодо порядку управління товариством, можливості залучення коштів інших осіб до формування майна товариства, ступеня закритості товариства, виду ді­яльності та ін.) вибору форми товариства з п'яти, що передбачені зако­ном: АТ, ТОВ, ТДВ, повне товариство, командитне товариство;

- наявність в учасників господарського товариства корпоративних прав (ст. 167 ГК): право участі в розподілі прибутку товариства, право участі в його управлінні, право участі в розподілі майна товариства у разі його ліквідації.

Господарські товариства можуть бути різних видів та форм. Поділ госпо­дарських товариств на види здійснюється за певними ознаками, а на форми - за сукупністю ознак. Класифікація господарських товариств має практичне значення: законодавство передбачає застосування різних принципів правово­го регулювання щодо певних видів господарських товариств, насамперед щодо товариств, які належать до об'єднань капіталів, і персональних товариств. Подібний поділ господарських товариств здійснюється за ознакою домінування в них майнових чи персональних елементів і може мати вирішальне значення при виборі інвесторами-засновниками виду та форми товариства.

Персональними товариствами або об'єднаннями осіб є такі господарські товариства, в яких домінують особисті елементи. До таких товариств належать повне товариство (далі - ПТ) і командитне товариство (далі - КТ). Перше застосовувалося зазвичай як форма ведення сімейного бізнесу, оскільки потребує наявності відносин довіри між учасни­ками товариства з огляду на солідарний характер їхньої відповідальності за зобов'язаннями товариства; друге – з перспективою залучення коштів осіб, які не ведуть справи товариства, а лише вкладають в нього кошти з метою отримання прибутку.

Для персональних при­таманні специфічні риси:

- наявність одного установчого документа - засновницького договору (для командитного товариства з одним повним учасником - меморандуму);

- обов'язковість не лише майнової, а й персональної участі в товаристві для всіх (повне товариство) або для частини його учасників (командитне това­риство);

- створення товариства з метою спільного здійснення його учасниками під­приємницької діяльності, у зв'язку з чим традиційною вимогою до учасників повного товариства та повних учасників (повних товариств) командитного товариства є наявність у них статусу зареєстро­ваного суб'єкта підприємництва (ч. 7 ст. 80 ГК);

- наявність у всіх (повне товариство) або у частини учасників (командитне товариство) повної субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями това­риства;

- солідарний характер відповідальності учасників повного товариства та повних учасників командитного товариства;

- відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру статутного (складеного) капіталу товариства та порядку його формування (це має визначатися засновницьким договором чи меморандумом);

- управління справами здійснюється безпосередньо самими учасника­ми товариства, що несуть повну субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями;

- порядок управління справами товариства визначають самі учасники, за­кріплюючи його в засновницькому договорі;

- заборона для таких учасників конкурувати з товариством;

- складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасником своєї частки третім особам, необхідність повідо­млення про вихід за певний термін і в передбачених випадках).

Використання форми персональних товариств у процесі корпоративного інвестування може бути зумовлено кількома чинниками:

- вимогами законодавства щодо здійснення обраного інвесторами виду ді­яльності лише у формі персонального товариства або певного його виду;

- необхідністю залучення до товариства співзасновника-інвестора; при цьому мають бути враховані вимоги законодавства щодо наявності:

1) двох і більше партнерів для заснування ПТ,

2) принаймні одно­го інвестора як повного учасника і другого - як потенційного вкладника КТ (кількість цих двох категорій учасників КТ законом не обмежується, як і участь у ПТ);

- прагненням інвесторів безпосередньо здійснювати ведення справ това­риства і відповідно - наявністю необхідних знань, навичок та здатністю не лише ризикувати вкладеними коштами, а й відповідати всім майном, що на­лежить інвесторові на праві власності;

- наявністю довірчих відносин з партнером, який виконує роль повного учасника;

- незначними майновими можливостями інвестора на початковому етапі інвестування;

- наявністю в інвестора статусу зареєстрованого підприємця (якщо він виконує роль повного учасника) і готовністю дотримуватися встановлених для нього обмежень на захист інтересів товариства;

- можливістю залучення інвесторів у ролі вкладників (при створенні KT) на умовах незначного ризику і без додаткових обтяжень (щодо реєстрації як суб'єкта підприємництва та дотримання встановлених для повних учасників обмежень та обсягу відповідальності).

До об'єднань капіталів належать господарські товариства, в яких домі­нуючими є майнові елементи (АТ, ТОВ і ТДВ). Попри наявність значних відмінностей між цими товариствами, вони мають спільні ознаки:

- обмеження ризику учасників товариства за результати діяльності то­вариства розміром сплачених вкладів (акцій) та відсутність у них (AT, TOB) чи обмеженість субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства (ТДВ), що викликає застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;

- законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного фонду (капіта­лу), резервного фонду, порядку їх формування та необхідності підтримання не нижче певного розміру (подібні вимоги встановлюються з метою захисту інтересів кредиторів товариства);

- основний установчий документ - статут;

- участь учасників в управлінні товариством і розподілі прибутку товари­ства залежить, як правило, від розміру їхніх часток у статутному фонді (капі­талі) товариства;

- управління товариством здійснюється за допомогою його органів (ви­щий - загальні збори учасників; виконавчий орган, що може формуватися не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників; контрольний орган чи органи), порядок формування та вимоги до яких встановлюються законо­давством;

- обов'язковість майнової та необов'язковість персональної участі (за де­якими винятками) в товаристві для його учасників;

- можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його ба­жанням з дотриманням встановленої законом і статутом товариства процедури;

- можливість створення таких товариств однією особою та функціону­вання у складі однієї особи (ч. 2 ст. 114, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 151, ч. 4 ст. 153 ЦК; ч. 1 ст. 79 ГК;

- можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учас­ника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в ста­тутному фонді товариства).

Вибір інвестором певної модифікації господарського товариства залежить від привабливості для нього одних ознак певного виду товариства й небажаності інших. Тому доцільно розглянути основні ознаки кожного з різ­новиду господарських товариств.

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком форму­вання та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських товариств:

- повне товариство (ПТ);

- командитне товариство (KT);

- акціонерне товариство (AT);

- товариство з обмеженою відповідальністю (TOB);

- товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім сво­їм майном.