Теорія та методика навчання історії

Структура історичних знань і методи їх формування. Інформація, що підлягає засвоєнню (поняття, закони, факти, теорії). Інформація про способи діяльності (уміння та навички). Досвід творчої діяльності. Емоційно-ціннісне ставлення до історичної дійсності. Методи формування компонентів структури історичних знань.

Умови розвитку історичного мислення на уроках історії. Історичне мислення як вид логічного мислення. Методи і методичні прийоми розвитку історичного мислення. Проблемне навчання як засіб розвитку пізнавальних здібностей учнів.

Види й функції наочного навчання історії. Внутрішня наочність. Предметна наочність. Образотворча наочність. Умовна наочність. Наочність як засіб створення точних зорових образів та полегшення пізнання складних історичних процесів.

Методика роботи з історичними документами. Робота з історичними документами на уроці історії – важливий напрямок у роботі вчителя. Мета й завдання використання історичних документів у процесі вивчення історії. Методи, методичні прийоми роботи з історичними документами. Алгоритм роботи з історичним документом.

Методика формування умінь і навичок на уроках історії. Співвідношення понять «уміння» і «навичка». Види умінь, що слід формувати на уроках історії. Етапи формування умінь. Методичні умови забезпечення ефективного засвоєння учнями умінь.

Методика формування історичних понять. Зміст та об'єм поняття. Визначення поняття. Класифікація історичних понять. Способи формування історичних понять. Способи уведення у зміст освіти.

Джерелознавство

Предмет та об’єкт дослідження джерелознавства. Джерелознавство, його предмет та об’єкт дослідження. Специфіка минулого як об’єкта пізнання. Ретроспективний і реконструктивний характер історичного пізнання. Види інформації про минуле. Історичне джерело й історичний факт. Історичне джерело як носій соціальної інформації.

Джерелознавство як наука. Джерелознавство історії України: структура курсу. Джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Джерелознавство й історичне пізнання.

Періодика як історичне джерело. Література нового часу. Зростання її ролі як духовного керівника і вихователя. Формування головних літературних напрямків: класицизму, сентименталізму, романтизму, реалізму. Ідейне утримування і форма творів, цим напрямкам, що належало. Заглиблення розмежування художньої, публіцистичної, наукової, філософської і політичної літератури в ХVІІІ – першої половини XX ст. Традиційні і нові методи вивчення літературних джерел. Періодична преса.

Мемуари як історичне джерело. Розширення соціального складу авторів і читачів у ХVІІ в. Посилення індивідуального початку у творчості. Зміни в системі жанрів. Поступовий вихід літератури з-під впливи церкви. Вплив різновидів діловодної документації на форму й утримування літературних творів. Мемуари автобіографії та мемуари сучасні історії. Еволюція мемуарних жанрів.

Лінгвістичні джерела. Основні групи лінгвістичних джерел – різноманітні назви предметів, природних, географічних об’єктів, небесних тіл тощо, а також власні імена, прізвища та ін. Історична та філологічна ономастика. Класифікація лінгвістичний джерел за мовною ознакою. Дослідження слів іншомовного походження в українській мові.

Літописи як історичне джерело. Видові ознаки літопису; її соціальні функції. Багатоплановість утримування літопису. Поступове оформлення структури історичного джерела. Різні форми літописних творів. Автори літописних текстів: їх світогляд, соціальний стан.

«Повість минулих літ» як історичне джерело. Відомі «списки» «Повісті минулих літ». Проблема встановлення авторства. Соціальна приналежність авторів. Хронологічні межі твору. Архітектоніка твору. Інформативний потенціал джерела.

Галицько-Волинський літопис як історичне джерело. Відомі «списки» Галицько-Волинського літопису. Проблема встановлення авторства. Соціальна приналежність авторів. Хронологічні межі твору. Архітектоніка твору. Інформативний потенціал джерела.

Хроніка О. Гваньіні як історичне джерело. Постать автора. Соціальна приналежність автора. Хронологічні межі твору. Архітектоніка твору. Інформативний потенціал джерела.

Козацькі літописи як історичне джерело. Визначення терміну «козацькі літописи». Найбільш відомі зразки козацького літописання. Постаті авторів і проблема встановлення авторства. Соціальна приналежність авторів. Хронологічні межі твору. Архітектоніка твору. Інформативний потенціал джерела.

Архів Коша Запорозької Січі. Локалізація архівного фонду впродовж ХІХ – ХХ ст. Кількісні характеристики фонду. Тематика справ фонду. Наукові дослідження документів Архіву Коша Нової Запорозької Січі. Археографічні публікації Архіву Коша Нової Запорозької Січі.