45

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Затверджено Вченою радою Затверджено

історичного факультету Вченою Радою ЗНУ

Протокол № 4 від 29.11.2012 р. Протокол № .

Голова Ради ___________ В.Г.Ткаченко Ректор __________ М.О.Фролов

ПРОГРАМА

комплексного державного екзамену

Напрям підготовки 6.020302 – Історія

Професійне спрямування – Архівознавство

Кваліфікація: Бакалавр історії. Молодший фахівець в галузі освіти

Запоріжжя

2012 р.

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Зміст програми. Одним з видів державної атестації бакалаврів у відповідності з галузевим стандартом вищої освіти з напряму підготовки 6.020302 – Історія, професійного спрямування «Архівознавство» є комплексний державний екзамен. Він здійснюється з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки вимогам освітньої та кваліфікаційної підготовки бакалаврів. В ході державного екзамену перевіряється науково-теоретична та практична підготовка випускників.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань з таких дисциплін: археологія, історія первісного суспільства, історія Стародавнього Сходу, історія Стародавньої Греції та Риму, історія Середніх віків та раннього нового часу, нова та новітня історія Західної Європи та Північної Америки, історія країн Центральної та Південно-Східної Європи, історія Росії/СРСР, історія країн Сходу, історія України, спеціальні історичні дисципліни, загальна етнологія, етнологія України, історія історичної науки, теорія та методика навчання історії, джерелознавство, документознавство, архівознавство, історія державних установ України.

2. Структура екзамену. Державний екзамен для студентів проводиться в усній формі. Екзаменаційний білет вміщує чотири питання теоретичного характеру. Перше питання з історії України, друге питання – з всесвітньої історії. Третє питання – з археології, спеціальних історичних дисциплін, історії Росії/СРСР, загальної етнології, етнології України, історії історичної науки, теорії та методики навчання історії. Четверте питання – з джерелознавства, архівознавства, документознавства, історії державних установ України.

3. Вимоги до відповіді студента.

Студент має виявити знання з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін. Зокрема, з історії первісного суспільства бакалавр повинен знати перiодизацiю первісної iсторiї, джерела її вивчення; проблеми антропо- i соцiогенезу, поняття «антропосфери»; центри виникнення цивiлiзацiй, спiввiдношення цивiлiзацiйного та формаційного підходу у вивченні історії; виникнення родового суспільства та наступну революцію родоплемінного устрою; виникнення та розвиток сiмейно-шлюбних відносин, ранніх форм релiгiйних уявлень; етапи розкладу первісного суспільства та виникнення ранньокласових суспільств, зміни в соцiальнiй структурі суспільства: перехід вад родової до первісної сусідської громади, становлення військової демократії; формування патріархальної сімейної громади. Бакалавр повинен знати: джерела вивчення та основні закономiрностi розвитку первісного суспільства, усвідомлювати місце первісного суспільства в iсторiї людства, конкретні матеріали з iсторiї первісного суспільства України.

З історії Стародавнього Сходу та Греції та Риму бакалавр повинен знати вузлові питання iсторiї стародавніх та античних суспільств, сучасні наукові концепції в галузі орiєнталiстики, бути ознайомленим з методикою наукового опрацювання вiдповiдних джерел.

З історії Середніх віків студент повинен знати основні медiєвiстичнi проблеми; соцiоекологiчнi процеси в середньовiчнiй Захiднiй, Центральній та Пiвденно-Захiднiй Європі; етнодемографiчнi процеси; особливості розвитку матеріальної культури. Студент повинен знати основні степи розвитку Франкської держави, Франції, Англії, Німеччини, Iталiї, країн Піренейського півострова, Вiзантiї до османського завоювання, скандинавських країн.

Продовженням даної дисципліни є курс нової та новітньої історії Західної Європи та Північної Америки. Вивчення цього курсу передбачає знання студентом процесу переходу людського суспільства від феодального етапу до капiталiстичного на прикладі iсторiї країн Німеччини, Великобританії, Франції, Iталiї, США та ін., цінностей західної демократії та культури. Бакалавр повинен знати основні етапи i процеси iсторiї країн Заходу після 1945 р., спiльнi i вiдмiннi риси історичного розвитку різних країн, знати хронологію найголовніших подій i політичної географії країн цих регiонiв, джерела i літературу з проблем курсу.

По закінченню вивчення дисципліни «Історія країн Сходу» бакалавр повинен знати основні риси політичного i соцiально-економiчного розвитку Китаю, Японії, Iндiї, Туреччини, Іраку, Афганістану, арабських країн, народів Африки та Латинської Америки; зміни в соцiальнiй структурі населення; головні полiтичнi партії; особливості духовної культури; iсторичнi події, пов’язані з завоюванням i відстоюванням національної незалежності, ідеї i особистий внесок в iсторiю національно-визвольних рухів видатних дiячiв Сунь Ятсена, М.Гандi, М.Кемаль-Ататюрка, Г.А.Насера, Н.Мандели та iн.

З курсу історії України студент повинен знати закономiрностi розвитку історичного процесу в українських землях давнього та нового часу, особливості перебування українських земель у складі різних державних утворень, багатогранність i суперечливість економічного, політичного культурного життя українського народу до початку ХХ ст., зміст основних подій, які відбувались в Україні протягом ХХ – початку ст., їх взаємозв’язок, взаємозалежність, значення для вітчизняного i світового процесу неоднозначні оцінки i їх причини бiльшостi проблем та iсторiографiю.

З курсу джерелознавства студент повинен знати типи і види джерел, методи джерелознавчого аналізу, найдавніші писемні пам’ятки з історії України, вітчизняні літописи, актові джерела, описові праці з історії XVIII – початку ХХ ст., документи політичних партій і організацій другої половини ХІХ – ХХ ст., основні статистичні джерела, періодичні видання ХІХ – ХХ ст., мемуари, види речових та зображальних історичних джерел, етнографічні джерела.

Вивчення дисципліни «Архівознавство» спрямоване на засвоєння студентами знань щодо способів відбору, зберігання та використання документів, конкретизування знання про історичні умови в яких відбувалося становлення архівної галузі в Україні та світі, методологію та методику зберігання документальних комплексів, а також принципи експертизи цінності й архівації документів, особливості роботи з архівними документами, основні принципи захисту архівних фондів, особливості користування науково-довідковим апаратом архіву.

Основним завданням курсу «Документознавства» є показати взаємозв’язок інформації та документа, простежити еволюцію документа як носія інформації, розвиток способів документування та матеріалів для фіксування інформації; проаналізувати процес складання та розвитку систем документації; виявити та показати тенденції уніфікації та стандартизації окремих форм документів та систем документації; ознайомити із сучасними вимогами до документів; сформувати навички аналізу документів.

Важливість вивчення «Історії державних установ України» для архівознавчої освіти визначається щонайперше тим, що розвиток державних установ безпосередньо пов’язаний зі створенням, організацією та діяльністю їх архівів, формуванням фондів офіційного походження. Водночас висвітлення структури, організації діяльності державних установ дозволяє розкрити особливості руху документів, сформувати знання щодо внутрішньої структури фондів.

Студент має вміти:

– одержувати нову наукову інформацію та впроваджувати її в навчальний процес;

– використовувати неписемні й писемні історичні джерела з мотиваційною, ілюстративною, інформаційною і верифікаційною метою;

– формувати розуміння єдності культурно-історичного процесу, невіддільності історії та культури українців від європейського та світового контексту;

– готувати текст науково-популярної публікації;

– здійснювати нагляд за станом збереження та використання пам’яток історії та культури;

– складати проекти документів, забезпечуючи їх наступність і враховуючи специфіку (напрями діяльності) установи;

– вдосконалювати організацію формування і первинного обліку справ у діловодстві установи (підрозділу);

– характеризувати основні архівні масиви в Україні та за її межами, які можуть бути використані при проведені досліджень історії України;

– застосовувати на практиці основні методи та принципи класифікації та аналізу архівних документів;

– використовувати здобуті знання при проведенні експертизи наукової, історико-культурної та практичної цінності документів;

– використовувати неписемні й писемні історичні джерела з мотиваційною, ілюстративною, інформаційною і верифікаційною метою;

– формувати розуміння єдності культурно-історичного процесу, невіддільності історії та культури українців від європейського та світового контексту;

– здійснювати нагляд за станом збереження та використання пам’яток історії та культури;

– складати проекти документів, забезпечуючи їх наступність і враховуючи специфіку (напрями діяльності) установи;

– здійснювати аналіз нормативно-правових актів з діяльності державних установ;

– визначати особливості функціонування державного апарату на різних етапах його існування;

– вдосконалювати організацію формування і первинного обліку справ у діловодстві установи (підрозділу).

Програма комплексного державного екзамену з напряму підготовки «Історія», професійного спрямування «Архівознавство» для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» охоплює увесь спектр навчальних дисциплін, що передбачений державною атестацією за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів історії, та дисципліни, визначені випусковою кафедрою.