5

знання з тих питань, що будуть мати безпосереднє значення в практичній діяльності.

І . основи психологи

1. Загальні основи психології

   1. Предмет психології

      1. Предмет і завдання психології як науки

Кожна людина, здатна сприймати, пізнавати оточуючий світ, різні предмети і явища.

Ми чусмо спів птахів, звуки музичних інструментів, людську мову, шум пролітаючого літака. Ми бачимо різні предмети, дерева, інших людей і тварин, машини й будівлі, розрізняємо колір і форму предметів.

Ми відчуваємо аромат квітів, запах бензину, і аж ніяк не сплутаємо смакові відчуття, отримані від цукру та солі. Кожна людина знає, що таке міркувати над прочитаною книгою, обдумувати свої дії на завтра, замислюватись над вирішенням важкої задачі.

Людина думає й розмовляє, тобто володіє мисленням і мовою. Ми пам’ятаємо те, що було раніше і мріємо про майбутнє. ІДе можливо завдяки пам’яті й уяві.

Людина не тільки пізнає оточуючий світ, але і має своє власне підношення до предметів або явищ цього світу. Вона не холодно- розсудливо сприймає оточуюче, а переживає при цьому певні почуття: одні з предметів і явищ радують нас, приносять задоволення, до інших вона байдужа, треті викликають у неї смуток, жаль, а іноді й страх, ненависть.

Хороша книга приносить насолоду; недостойна, негідна поведінка іншої людини викликає в нас обурення, огиду, а самовідданий вчинок - захоплення.

Людина не тільки сприймає оточуючий світ і якось відноситься до нього, вона і діє в цьому світі, проявляючи свою активність, приймаючи рішення, прагне до мети, проявляє ініціативу, інакше кажучи, здійснює вольову діяльність.

Нарешті, кожна людина відрізняється чимось від інших: одна - особливо цікавиться музикою, інша - спортом, одна проявляє здібності в галузі математики, а інша - в галузі літературної творчості.

Одна людина запальна, нестримна, гарячкова, інша спокійна, врівноважена; одна працьовита і скромна людина, інша лінива й зарозуміла, пихата.

Все це - сприйняття, пам’ять, мислення, уява, почуття і воля, прояви темпераменту й характеру є вияв людської психіки, а наука, що вивчає психічні явища називається психологією.

ҐГ~) Г Психологія - це наука про закономірності розвитку й '-функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Отже, предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини, розкриття законів виникнення, розвитку й перебігу психологічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, з’ясування життєвого значення психіки.

Назва науки пішла від поєднання двох грецьких слів: “псюхе” (душа) і “логос” (вчення, що означає “наука про душу”).

Психологія має унікальне практичне значення для людини. Вона дозволяє:

'ґ глибше пізнати самого себе, а значить і змінювати себе;

^ навчитися управляти своїми психічними функціями, діями і всією своєю поведінкою;

'ґ добре розуміти інших людей і взаємодіяти з ними.

1.1.2. Галузі психологічної науки

На сучасному етапі розвитку психологічних знань, сама психологія стає ніби “стовбуром”, на якому розростається багато гілок сучасної психології, які виступають у вигляді окремих галузей, багато з них набули самостійного статусу.

Серед них можна виділити такі як: загальна психологія, педагогічна, вікова, політична, військова, медична, психологія праці, спорту, управління, інженерна, екологічна, психологія мас і народів, психологія релігії, психологія творчості, зоопсихологія. Важливе місце в цьому ряді займає юридична психологія - це галузь, яка вивчає закономірності і механізми психологічної діяльності людей у сфері урегульованих правом відносин, це

розвитку наукового розуміння природи психіки та предмета психології як науки.

На першому етапі психіка розглядалась як душа (цей етап починається приблизно п’ять тисячоліть тому і закінчується на початку нашої ери). Потім природа психіки пов’язується із свідомістю людини (з перших століть нашої ери і до кінця XIX століття). У другій половині XIX століття психіка людини дедалі чіткіше пов’язується із самосвідомістю, пізніше - з особистістю .

Таблиця 1

Етапи становлення предмета психології як науки¹

Час	Провідне	Стисле визначення
виникнення	поняття
1	2	3
Десятки	Душа в	Двійник тіла, що живе власним
тисячоліть	архаїчному	життям та покидає тіло під час сну,
до н.е.	розумінні	смерті, непритомності.
Кінець IV	Душа	Нематеріальна, не залежна від тіла
ст. до н.е.		пізнавальна та життєдайна основа. В античну епоху ототожнювалась з атомом, вогнем, повітрям, а в епоху середньовіччя - із свідомістю як здатністю до рефлексії.
Перші	Свідомість	Сукупність мотиваційних, пізнаваль­
століття н.е.		них та емоційних властивостей інди­віда.

¹ Трофімов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П.Л. та ін. Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л.Трофімова. - 2-ге вид., стереотип. - К.: Либідь, 2000. - С. 17.

науково-практична дисципліна, яка вивчає психологічні закономірності системи “людина-право”, яка розробляє рекомендації, направлені на підвищення ефективності цієї системи.

Загальна психологія - вивчає загальні закономірності психічної діяльності дорослої людини.

Вікова психологія - вивчає особливості розвитку психіки на різних вікових етапах, психічні особливості дітей і школярів різного віку, юнацького віку, дорослої людини, людини похилого віку.

Педагогічна психологія - займається психологічними закономірностями навчання й виховання.

Соціальна психологія - вивчає закономірності поведінки і діяльності людей об’єднаних у групи й колективи, взаємовідносини між ними.

Психологія праці - розглядає психологічні особливості різних видів трудової діяльності.

Космічна психологія - вивчає психіку людини в умовах космічного польоту.

Психологія релігії - намагається зрозуміти і пояснити поведінку віруючих у цілому або представників різноманітних сект.

Патопсихологія - вивчає хворобливі розлади психіки.

Психологія реклами - включає оцінку потреб, попит на певні товари тощо. \