3.Вчення Канта про розсудок і розум.Теорететичний і практичний розум

І. Кант фундатор німецької класичної філософії.

У творчості великого, німецького філософа Іммануїла Канта виділяють два періоди:

1)Докритичний період та

2)критичний період.

У перший період основну свою увагу Кант приділяв питанням природознавства та філосоії природи. Мимлитель був переконаний, що розум здатен осягти закономірності природи. Сам він серйозно займався астрономією, створивши разом із П’єром Лапласом(франц. матем.) теорію походження Всесвіту з га­зоподібних туманностей;

Щодо критичного періоду,то у цей час були створені три знамениті «Крити­ки» Канта: «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму» і «Критика здатності судження». У них мислитель піддає критичному аналізу основні пізнавальні здібності людської душі.

У Критиці чистого розуму Кант зазначає, що будь-яке наше пізнання повинно починатися із чуттєвості,а потім поступово уже переходити до розсудку, в кінцевому результаті ж закінчуватися в розумі.

Що ж таке розум за Кантом?

Розум- це вища ступінь інтелектуальної діяльності. Розум-рівнозначний логічному мисленню. На відміно від чуттєвості і розсудку розум є тією здатністю опосередковувати пізнання, що безпосередньо чи прямо пов’язане з досвідом.

Кант наголошує,що розум ніколи не спрямований певним чином чи безпосередньо на предмети досвіду та безпосередньо і на досвід взагалі.

Щодо самого розсудку, то розсудок утворює категорії, а розум утворює свої поняття-трансцендентальні ідеї.

Розум,як вищу теоретичну здібність людини Кант протиставляє розсудку. Розум відкриває можливість філософського пізнання, а розсудок- це та раціональна основа самого ж природознавства. Розсудок- це здатність міркувати, мислити в поняттях, а також створювати судження.Розум ж –це здібність умовиводу( -форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки – висновки).

3.2)У людині Кант визнавав як присутність теоретичного,так і присутність практичного розуму. Щоправда, мислитель вказує примат практичного розуму над теоретичним. Кант досить широко розумів практику і відносив до неї-етику, вчення про державу й права,філософію історії. Якщо чистий, або теоретичний, розум "визначає" предмет думки, то практичний розум покликаний "здійснювати", тобто робити моральний предмет.

Практичний розум є розумнею волею, спрямованою на оволодіння реальністю.Якщо теоретичний розум має справу з явищами, то практичний розум стосується сфери ноуменів(речей у собі, Бога і душі).

Практичним розум тут називається тому, що його функція - керувати вчинками людини, тобто встановлювати принципи моральної дії. Воля дозволяє людині визначати свої дії загальними предметами (цілями розуму), а тому Кант і називає її розумом практичним. Сфера діяльності практичного розуму - сфера моралі.

4. Етичні погляди Канта. Моральний імператив

І. Кант фундатор німецької класичної філософії.

В етичному вченні Кант дотримується принципів, які він розвинув у своїй теорії пізнання. Мислитель багато пише про людину як частину природи, про людину як кінцеву мету пізнання, а не як засіб для будь-яких цілей, тобто визнає самоцінність людини.

Призначення людини він бачив в тому, щоб головною метою зробити встановлення блага на землі, зокрема й вічного миру.

В етиці Кант проголошує самоцінність кожного індивіда як особистості.

4.2) Кант створив учення про так званий категоричний імператив(найвищий моральний закон) (закон, повеління, який означає, що людина обираючи певний вид поведінки, повинна припускати можливість такої поведінки для будь-кого.).

Категоричний імператив існує в свідомості людей як вічний ідеал поведінки. Наявність такого імперативу надає людині свободу і разом з тим в сукупності створює всезагальний моральний закон для суспільства. Згідно з цим законом людину не можна перетворювати на засіб, річ, яку можна використати. До неї потрібно ставитися, як до мети, як до самоцінної особистості.

Кант писав:Дій так,щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі і в особі будь-кого іншого лишень,як до мети і ніколи б не ставився до нього як до засобу.(Пд-Чи буде моральним торговець,чесність якого обумовлена його інтересом).