12.Ноосферна концепція в.І.Вернадського

При написанні цієї праці Вернадський намагався спиратися лише на точно встановлені наукові та емпіричні факти й узагальнення,зрідка припускався робочих наукових гіпотез.

У зв’язку зв’язку з цим замість поняття «життя»він ввів поняття «живої речовини».Жива реч.є сукупністю живих організмів.

Ні один живий організм у вільному стані на землі не знах.Всі ці організми пов’язані з матеріально-енергетичним середовищем,що їх оточує.У 20 ст.людина вперше пізнала і охопила всю біосферу,завершила географічну карту планети Землі,розселилася по всій її поверхні.

У геолог.іст.біосфери перед людст.відкрив.величезне майбутнє,якщо вона не буде заст.свій розум і свою працю для самознищення.

Гнологічний еволюційний процес відповідає біологічній єдності і рівності всіх людей.Це закон природи.

Цей новий стан біосфери і є «ноосфера».Ноосфера є новим геологічним явищем на нашій планеті.В ній людина вперше стає визначеною геологічною силою.Перед люд.відкрив.все більш широкі творчі можливості.

Ноосфера-останній із багатьох станів еволюції біосфери в геологічній історії-стан наших днів.Хід цього процесу лише починає для нас з’ясовуватися із вивчення її геологічного минулого в деяких своїх аспектах.

Зараз ми переживаємо нові геологічні еволюційні зміни біосфери.Ми входимо в ноосферу.

Ми вступаємо в неї-в новий стихійний геологічний процес-в грізний час.

Але важливим для нас є факт,що ідеали нашої демократії йдуть в унісон із стихійним геологічним процесом,із законами природи,відповідають ноосфері.

13.Проблема суб’єкта історії:людина історичні спільності цивілізації.

Поняття «суб’єкт» (від латинського той що лежить знизу,що знаходиться в основі), це носій предметно практичної діяльності і пізнання, джерело активності, спрямованої на об’єкт, тобто суб’єкт – той що діє і пізнає. Суб’єктом суспільного розвитку є особистість, що виступає як соціальний вияв кожної людини. Особливе місце у соц. Філософії займає проблема видатних та історичних особистостей. Розглядається від чого залежить роль такої особистості в суспільному розвитку, це може залежати: від здібностей таланту чи геніальності; від становища в суспільстві; від того, яку групу партію очолює ця особистість; від того як глибоко розуміє ця особистість історичні завдання та закони розвитку суспільства; від того наскільки сприяють їй об’єктивні умови її діяльності. Отже історична особистість її роль є своєрідним результатом двох складових: соціальних умов, суспільних потреб і якостей конкретної особистості. Важливу роль в життєдіяльності суспільства відіграють соціально етнічні спільноти. Історично першою формою спільноти людей є рід – форма спільності людей що заснована на кровно родинних зв’язках і веде своє походження по одній лінії материнській чи батьківській, має спільну мову, звички релігійні вірування та деякі елементи первісної культури. Плем’я формується після роду, це відносно стала спільнота людей що характеризується кроно родинними відносинами в основі дної спільноти лежить колективна власність на землю і загальна праця. На зміну родоплемінним відносинам на вищому ступені свого розвитку приходять нові соціально етнічні спільноти людей – народності, формування яких є наслідком розкладу первісного суспільства. Народність характеризується спільністю території, єдиною мовою, елементами єдиної культури. Процес ліквідації економічної роздробленості, зміцнення господарських зв’язків між окремими народностями, обєдння місцевих ринків в середині тієї чи іншої держави в загально національний та інші фактори привели до появи більш зрілої розвиненої соціально етнічної спільноти людей – нації.

Цивілізація – означає міський, основна ознака це наявність міст – соціокультурне утворення яке ґрунтується на певних засадах. Цивілізація це певний вищий ступінь розвитку культури (класове суспільство, писемність). Поняття цивілізації не рідко ототожнюються з поняттям культури. У цьому випадку йдеться про такі їх різновиди як шумерська, егейська індійська, європейська культури або цивілізації. Збіг термінів цивілізація і культура значною мірою пояснюється тим,що цивілізаційний зріз суспільства передбачає аналіз культури, що діє в цьому суспільстві. Цивілізація є об’єктивованою формою людського буття і являє собою всі досягнення і здобутки людини, але разом із цим це не тільки те що нагромаджено, створено людиною, але і те що організовано нею.