Лабораторна робота №5(2 години) Визначення тривалості механізованих робіт.

Мета заняття: Ознайомлення з методикою визначення тривалості механізованих робіт.

Питання для підготовки і контролю: Змінна експлуатаційна продуктивність скрепера. Визначення трудомісткості виконання робіт.

Методика розрахунку:

Тривалість робіт (цей показник не розглядається, якщо він входить до складу вихідних даних у вигляді заданого терміну. При його розрахунку результати округляють до цілих днів і цю величину розглядають в якості прийнятої тривалості розробки Т_т.) характеризується часом, витраченим на виконання механізованого процесу з врахуванням пов’язаних з ним різноманітних додаткових та заключних операцій. Вона дозволяє уточнити розмір накладних витрат, а при необхідності – встановити економічний ефект, отриманий в результаті прискорення введення об’єкту в експлуатацію. Тривалість механізованих земляних робіт визначають за ведучим процесом, в якості котрого зазвичай приймають розробку ґрунту:

Т= ,

де - загальний об’єм земляних робіт, що виконуються даним комплектом машин,м³; - експлуатаційна продуктивність ведучого механізму; - сумарна тривалість виконання різних видів підготовчих, додаткових та заключних робіт, пов’язаних з введенням в експлуатацію машин, їх демонтажем та різними технологічними перервами при виконанні механізованого процесу.

В технічних розрахунках, що виконуються при проектуванні окремих будівельних процесів, використовують, як правило, нормативну або експлуатаційну продуктивність машин.

Нормативна продуктивність землерийної або землерийно - транспортної машини визначається виходячи з даних ЄНіР:

П_н=а_ес/Н_н.в,

де а_е – одиниця об’єму, для якої в ЄНіР наведені норми витрат машинного часу; с – тривалість зміни, год.; Н_н.в - норма витрат машинного часу за ЄНіР, маш.-год.

Експлуатаційна продуктивність характеризує можливості машини, яких вона може досягнути в конкретних умовах виробництва. Нижче наведений розрахунок експлуатаційної продуктивності для скрепера.

Скрепер

П_е = ,

де 3600 – показник переводу години в секунди; - місткість ковша скрепера, м³; - коефіцієнт використання місткості ковша:

,

тут - коефіцієнт наповнення ковша скрепера (табл.Д8), – коефіцієнт первісного розпушення ґрунту( табл. Д12); - коефіцієнт використання скрепера за часом (); - коефіцієнт впливу глибини виїмки та висоти насипу на продуктивність самохідного скреперу (табл. Д5) (для причепних скреперів приймається рівним 1); - тривалість одного повного циклу роботи скреперу, с:

,

тут - час набору ковшем ґрунту; - час руху завантаженого скрепера; - час розвантаження ковша скрепера (табл. Д10); - час руху порожнього скреперу; - час на повороти (один поворот 10-25 с).

Складові частини повного робочого циклу роботи машини

T_{н (г,п)} = ,

де 3,6 – показник переводу кілометра за годину в метри в секунду; - довжина шляху набору ґрунту скрепером , пересування завантаженої машини або довжина шляху руху порожнім ,м; - коефіцієнт, що враховує розгін, сповільнення та переключення передач ( для причепних скреперів див. табл. Д6); - швидкість різання набору ґрунту , швидкість пересування завантаженої машини (l та lll передачі) або швидкість руху порожнім (lV та V передачі), км/год. (табл. Д14).

Довжина завантаження скрепера

= ,

де - місткість ковша скрепера, м³; - коефіцієнт призми волочіння, що характеризує відношення її об’єму, що накопичується перед ковшем, до місткості ковша( табл. Д4); а – ширина різання ножа скрепера, м ( табл.. Д10); - товщина стружки, що зрізується ( призначається менше ) ( табл. Д10).

Ця довжина є найбільш зручною при різанні ґрунту, так як дозволяє повністю використати місткість ковша.