3. Проілюструйте на прикладах звязок регіональної економіки з іншими науками.

ЗВ’ЯЗОК ПРЕДМЕТА З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ

Курс базується на основах економічної теорії, політекономії і тісно пов'язаний з дисциплінами, які формують фах випускників, а саме:

«Державне управління»;

«Макроекономіка»;

«Мікроекономіка» та інші.

Для повного засвоєння даної дисципліни необхідно також вивчити теорії відомих зарубіжних та українських економістів в галузі регіональної економіки, основи механізму регіонального управління, управління у сфері зовнішньоекономічних зв'язків регіонів, ознайомитись з думками вчених, керівників різних регіональних структур.

Курс передбачає вивчення наступних розділів:

Розділ 1. Теоретичні основи регіональної економіки

Розділ 2. Управління економікою регіону

Розділ 3. Економіка розвитку галузей господарства в регіоні.

4.Що ви знаєте про сучасний адміністративний поділ території України.

Адміністративно-територіальний поділ — це поділ території держави на певні частини з метою організації управління на місцях. Управління здійснюється органами державної влади, які створюються в адміністративно-територіальних одиницях усіх рівнів — селах і селищах, районах, містах, областях. Сучасний адміністративно-територіальний поділ України зберіг радянську систему і старі назви: автономна республіка, область, район, місто, селище, село. Територія України поділена на 24 області та Автономну Республіку Крим. В країні налічується 490 районів, 448 міст, у тому числі 168 міст загальнодержавного і обласного підпорядкування. Кожна з цих одиниць має свої органи територіального управління.Області мають певні регіональні особливості адміністративно-територіального поділу. Кількість районів, міст, селищ міського типу, сіл у кожній області залежить від величини їхньої території, кількості населення, історичних особливостей розвитку тощо.Міжобласна специфіка адміністративно-територіального поділу полягає у різній кількості адміністративних одиниць і населених пунктів (передусім міст і селищ міського типу) у розвинутих і густо заселених районах і слабо заселених територіях. До густо заселених районів належать Донбас, Придніпров'я і центральна частина західних областей (Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської).Особливості територіально-адміністративного поділу в сільських місцевостях полягають у тому, що кількість сільських населених пунктів майже втричі перевищує кількість сільських рад — низових ланок територіального управління на селі. У середньому одна сільська рада управляє трьома сільськими населеними пунктами. Однак у тих районах, де переважають невеликі села, одна сільська рада управляє в 2-3 рази більшою кількістю сільських населених пунктів, ніж там, де величина цих пунктів значно більша.Адміністративно-територіальний поділ України постійно змінюється. Багато сіл перетворилися на селища міського типу, селища міського типу стали містами. Формуються нові і об'єднуються старі райони.Найістотнішою зміною в адміністративному поділі України був перехід від округів до областей і районів (1932 p.). Першими було створено області: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську і Одеську. Ці зміни продовжувалися в напрямі виділення нових областей, уточнення мережі адміністративних районів тощо.Напередодні Другої світової війни, коли західна і південно-західна території України увійшли до складу колишнього СРСР, було створено Львівську, Волинську, Дрогобицьку, Станіславську (з 1962 р. — Івано-Франківська), Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку, Ізмаїльську області. На базі Молдавської автономії, що входила до складу України, виникла Молдавська союзна республіка. У роки війни було створено Херсонську область, у повоєнний час — Закарпатську і Черкаську області.Враховуючи територіальну близькість, історичне минуле, тісні економічні і культурні зв'язки Криму з Україною, рішенням Верховної Ради колишнього СРСР Кримську область Російської Федерації в 1954 р. було передано до складу України.Деякі області було об'єднано — Одеську з Ізмаїльською (1954 p.), Львівську з Дрогобицькою (1959 p.).