2.5. Побудова скороченого графіка руху приміських поїздів

Вихідними даними для побудови графіка руху приміських поїздів є: маса составу, средньоходова швидкість, інтервали між поїздами в пакеті, час на розгін, уповільнення і стоянку поїздів для висадки і посадки пасажирів, технологічні норми простою составів і локомотивів в пунктах обороту, розміри руху приміських поїздів по періодах (годинам) доби. Скорочений графік руху приміських поїздів будується без фіксації на ньому зупинок приміських поїздів на всіх зупиночних пунктах. Час прямування приміським поїздом - "скороходом" кожної зони визначається діленням відстані від головної до зонної станції на величину средньоходової швидкості, а час слідування "тихоходом" – діленням цієї ж відстані на величину дільничної швидкості, отриманої по формулі (2.4).

Якщо приміська лінія обслуговує змішаний рух (вантажний, дальній і місцевий пасажирський і приміський), то потрібно мати вихідні дані і нормативи для інших категорій поїздів і при побудові графіка руху всіх категорій поїздів необхідно забезпечити злагоджену прокладку на графіку всіх категорій поїздів. В години інтенсивного руху приміських поїздів вантажні поїзда прокладати недоцільно, їх потрібно перенести на менш інтенсивні години (особливо на нічні години). Побудова графіка руху приміських поїздів проводиться після визначення розмірів руху по періодах (годинах) доби, вибору числа зон і типу графіка. При побудові графіка руху необхідно забезпечити:

- весь попит населення в обсягах перевезень приміських пасажирів;

- раціональний розподіл поїздів по періодах (годинах) доби з урахуванням часу початку і кінця роботи на підприємствах і в установах, з урахуванням ув'язки з роботою міського транспорту;

- забезпечення найменших витрат часу на проїзд пасажирами без додаткових очікувань поїздів в пунктах посадки;

- раціональний розподіл необхідної кількості приміських поїздів по періодах доби, днях тижня, яке дозволить максимально врахувати інтереси пасажирів, більш ефективне використання рухомого складу і пропускної спроможності;

- різну нумерацію поїздів по зонах, постійне відправлення поїздів по зонах в певні хвилини і години протягом всіх діб для зручності запам'ятання пасажирами і уникнення скупчення пасажирів на вокзалах і посадочних платформах;

- узгодження розкладу приміських, дальніх і місцевих поїздів для скорочення часу на пересадку пасажирів;

- зручний внутрішньозонний зв'язок приміських пасажирів при зонному непаралельному графіку, тобто необхідно передбачати також прокладку поїздів із зупинками на всіх зонах;

- складання особливого розкладу для передвихідних, після вихідних днів;

- можливість організації робіт на приміських дільницях по поточному утриманню і капітальному ремонту колії, пристроїв енергопостачання.

При побудові графіка приміські поїзда необхідно наносити по головній станції, починаючи з ранкових годин інтенсивного відправлення. Причому, необхідно строго дотримуватись розподілу поїздів по періодах доби (з урахуванням табл. 2.1) і вибраного типу графіка. При зонному непаралельному графіку з метою найкращого використання пропускної спроможності в періоді графіка доцільно спочатку відправляти "скороходи", які прямують на більш дальні зони, а потім - "тихоходи". Якщо необхідно прокласти декілька "тихоходів" першої зони, то їх доцільно прокладати один за одним. Для забезпечення рівномірної населеності составів при зонному паралельному графіку поїзда, які прямують на близькі зони, необхідно прокладати перед поїздами дальніх зон. Побудова графіка руху приміських поїздів повинна здійснюватися з ув'язкою з графіком руху пасажирських і вантажних поїздів.

Після прокладки приміських поїздів на графіку показується оборот составів по головній і по кінцевих зонних станціях. На підставі графіка обороту встановлюється місце і час екіпіровки составів, потрібна кількість бригад і середньодобовий пробіг составів. Освоєння заданого приміського пасажиропотоку необхідно забезпечити мінімальним числом составів. З метою скорочення потрібного числа составів в деяких випадках допускається попереднє засилання составів для досягнення ув'язки графіків обороту составів для робочого, передвихідного, вихідного і послявихідного днів.

У зв'язку з тим, що в приміському русі мають місце періоди інтенсивного прибуття поїздів на головну станцію в ранкові години і відправлення – а вечірні, побудову графіка необхідно починати з цих періодів, забезпечуючи необхідні розміри руху своєчасним прибуттям із зонних станцій на головну необхідного числа составів. Кожному приміському поїзду на графіку привласнюється номер, який вказується над лінією ходу на перегонах, які примикають до крайніх станцій, що обмежують приміську дільницю.