2.4. Розрахунок пропускної спроможності приміської дільниці і вибір типа графіка руху

В приміському русі на двоколійних лініях застосовуються паралельний, шаховий і непаралельний, а на одноколійх лініях може застосуються ялинковий тип графіка.

1. При паралельному графіку передбачається рух поїзда в межах дільниці з однаковою швидкістю з зупинкою кожного з них на всіх зупиночних пунктах. Годинна наявна пропускна спроможність при такому типі графіка визначається [4,14]

(2.17)

де I – інтервал між попутними приміськими поїздами.

Основними перевагами паралельного графіка в порівнянні з іншими типами є максимальне використання пропускної спроможності дільниці. При такому ж графіку створюються рівномірні інтервали між поїздами, які зменшуються із зменшенням протяжності зони. Недоліками паралельного графіка є: нерівномірна населеність поїздів (перенаселеність поїздів першої зони і неповна населеність поїздів подальших зон); велика витрата пасажирами дальніх зон часу на проїзд за рахунок зупинок поїздів на попередніх зонах; значне зниження дільничної швидкості поїздів, що відображається на ефективності використання рухомого складу, поїзних бригад.

Паралельний графік може застосуються на лініях з невеликими розмірами приміських перевезень, а на решті ліній, в основному, - в години малоінтенсивного руху.

2. Шаховий графік є різновидом паралельного графіка і передбачає чередування зупинок в шаховому порядку. Годинна наявна пропускна спроможність при шаховому графіку

(2.18)

де K – кількість поїздів в періоді графіка;

середня тривалість зупинки на станції (у зупиночної платформи);

час відповідно на розгін і уповільнення поїзда.

Шаховий графік займає проміжне положення між паралельним та непаралельним графіком, оскільки дільнична швидкість при ньому вище, ніж при паралельному через зменшення в два рази числа зупинок. Але при цьому знижується частота обслуговування приміських пасажирів.

3. Непаралельним називається такий графік, по якому організовано рух поїздів з різними швидкостями – "тихоходів", що мають зупинки на всіх роздільних пунктах дільниці, і "скороходів", що зупиняються тільки на станціях і зонних пунктах зон призначення, а попередні зони проходять без зупинок. Непаралельний графік застосовується на лініях з великим пасажиропотоком. Основними перевагами непаралельного графіка є: скорочення часу проїзду пасажирів другої і подальшої зон; забезпечення рівномірної населеності поїздів; скорочення часу обороту рухомого складу у зв'язку із збільшенням дільничної швидкості, що сприяє зменшенню потреби в рухомому складі в порівнянні з іншими типами графіка. Недоліками непаралельного графіка є: збільшення часу очікування поїздів пасажирами перших зон, зменшення пропускної спроможності в порівнянні з паралельним графіком.

При зонному непаралельному графіку пропускна спроможність приміської лінії залежить від ряду чинників, найважливішим з яких є правильне розташування на графіку поїздів - "тихоходів" і "скороходів". За наявності декількох зон в години інтенсивного руху рекомендується поїзди на графіку розташовувати так, щоб відправлялися з головної станції спочатку поїзди дальніх зон, а потім ближніх, а прибуття необхідно організовувати в зворотному порядку.

Годинна наявна пропускна спроможність двоколійної дільниці визначається згідно [4,14]

, (2.19)

де інтервал прибуття між поїздами неоднакової швидкості, хв.;

зонний інтервал, що є різницею часу ходу "тихоходу" і "скороходу" і визначається за формулою

(2.20)

де довжина першої зони, км;

швидкості поїздів відповідно "тихоходу" (дільнична швидкість) і "скороходу" (ходова швидкість), км/год.

4. Ялинковий графік є різновидом паралельного. Він може бути застосований на однопутних лінях, коли потрібно в певний періоду часу організувати пропуск поїздів тільки в одному напрямку.

Годинна потрібна пропускна спроможність в період інтенсивного руху визначається

(2.21)

де число поїздів, що відправляються з головної станції відповідно на 1,2,3,...,n-у зону в період інтенсивного руху.

Після визначення наявної пропускної спроможності при різних типах графіка і потрібної, порівнюючи отримані результати, вибираються прийнятний тип графіка руху приміських поїздів.