
- •Практичне заняття № 3 орфей хх ст. Райнер марія рільке
- •Практичне заняття № 4 художній світ ф. Гарсіа лорки
- •Практичне заняття № 5 генрік ібсен – видатний норвезький письменник, творець „нової драми”
- •Практичне заняття № 6 бернард шоу
- •Практичне заняття № 8 оскар уайльд і розвиток світового інтелектуального роману
- •Практичне заняття № 11 джек лондон – людина, яка „сама себе зробила”
- •Практичне заняття № 12 г. Уеллс – представник нової наукової фантастики
- •Практичне заняття № артур конан дойль – неперевершений майстер детективного жанру літератури
- •Практичне заняття № гі де мопассан – живий класик французької літератури
- •Практичне заняття № джозеф редьярд кіплінг – співець краси природи і людини
- •Практичне заняття №
- •Реалістичного мистецтва хіх ст. У франції
- •Питання до контрольної роботи з курсу „історія зарубіжної літератури кінця хіх – початку хх ст.”
- •Тема 1. „о. Уайльд і розвиток світового інтелектуального роману”
- •Тема 2. „Художні відкриття Дж. Джойса у царині світового модерністичного роману”
- •Зміст самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Кнут Гамсун – майстер суб’єктивної прози
- •Тема 2. Марсель Пруст – французький письменник-модерніст, творець жанру модерністського психологічного роману
- •Тема 3. Томас Манн – творець реалістичної інтелектуальної прози
- •Тема 4. Лірика Гійома Аполлінера – зразок модерністської поезії
- •Тема 5. Томас Стернз Еліот – класик модерністичної художньої школи хх ст. І великий реформатор англомовної поезії
- •Тема 6. Особливості розвитку англійської літератури кінця хіх – початку хх ст.
- •Тема 7. Бельгійська література кінця хіх – початку хх ст. Творчість е. Верхарна
- •Тема 8. Німецька література кінця хіх – початку хх ст.
- •Питання до заліку
Практичне заняття № 5 генрік ібсен – видатний норвезький письменник, творець „нової драми”
ПЛАН
Еволюція творчості Г. Ібсена (національно-романтичний, реалістичний, символічний („п’єси про людську душу”) періоди)*.
„Ляльковий дім” – класичний зразок соціально-психологічної драми. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії. Аналітична композиція п’єси.
Новаторство Ібсена-драматурга, основні риси поетики або „нової драми” (аналітизм, поєднання різних видів конфлікту, наявність відкритих фіналів, філософічність мови, символіка, використання підтексту і т. д.).
* Примітка до першого питання.
Прочитати й аналізувати 1 – 2 п’єси кожного періоду творчості драматурга.
Подумати над висловлюванням: „З Ібсена почалася нова ера театру – психологічного, інтелектуального, дискусійного, символічного” (Б. Шоу).
Мої роздуми над проблемою: „Краще бути добре доглянутою власністю чи вільною людиною?” (на прикладі „Лялькового дому”).
Завдання за бажанням. Провести літературні паралелі: Нора і Сольвейґ („Пер Ґонт” Ібсена); Торвальд і Каренін, Нора і Торвальд – Левін і Кіті („Анна Кареніна” Л.Толстого); Торвальд і Альцест („Мізантроп” Мольєра) та ін.
ЛІТЕРАТУРА
Авдєєва І. Д. Через образ головного героя – до осягнення естетики „нової драми” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – № 4. – С.27-32.
Адмони В. Г. Генрик Ибсен. – Л., 1989.
Андроник А. В центрі драматургічного дослідження проблеми звичайного щоденного життя (До вивчення п’єси „Привиди”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 3. – С. 43-45.
Грабовський А. Картковий дім Торвальда. Вивчення п’єси Генріка Ібсена „Ляльковий дім (Нора)”. 10 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – № 2. – С. 34-36.
Жукова А. „З тролями в серці бій...”. Вивчення драми Г. Ібсена „Ляльковий дім” з використанням опорних сигнальних схем // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. – № 1. – С. 27-33.
Конєва М. П. Особливості конфлікту в „новій драмі” . Матеріали до уроку за п’єсою „Ляльковий дім” Г. Ібсена та „Вишневий сад” А. Чехова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – № 4. – С. 33-37.
Копистянська Н., Тодчук Н. У пошуках відповідей на вічні питання (Структурні паралелі: Генрік Ібсен („Ляльковий дім”) – Іван Франко („Для домашнього огнища”) // Там само. – С. 47-49.
Курганська К. Театр приходить у клас. Генрік Ібсен // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. – № 12. – С. 17-19.
Неустроев В. П. Ибсен // Неустроев В. П. Литературные очерки и портреты. – М., 1983.
Ніколенко О., Стецько С. Таємниця сімейного щастя. Генрік Ібсен „Ляльковий дім” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1997. – № 11. – С. 22-26.
Олексієнко О.Д. Розгляд твору на концептуальному рівні допомагає осучаснити п’єсу (На прикладі „Лялькового дому” Г. Ібсена) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 4. – С. 46‑47.
Панченко В. Володимир Винниченко і Генрік Ібсен // Слово і час. – 1990. – № 1. – С. 80-83.
Сорокіна Є. А. Урок-дискусія за символістсько-філософською драмою Г. Ібсена „Пер Гюнт” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2005.– № 5. – С. 21-23.
Старченко Т. Секрети уславленого норвежця // Історичний календар. – 1997. – С. 88-89.
Филиппов М. М. Ибсен и новейшая драма // Филиппов М. М. Очерки о западной литературе XVIII – XIX вв. – М., 1985.
Храповицкая Г. Н. Ибсен и западноевропейская драма его времени. – М., 1979.
Ціко І. Г. Показ шляху становлення особистості в долі Нори („Ляльковий дім” Г. Ібсена) // Зарубіжна література в навчальних закладах. – № 7. –С. 37‑39
Шиндлер М. Л. Її називали „жахливою матір’ю”: Урок за драмою Г. Ібсена „Ляльковий дім” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2005.– № 5. – С. 19-20.