3. Відображення змісту валеологічних знань дітей в Базовому компоненті дошкільної освіти.

Одним з основних нормативних документів щодо організації навчально-виховного процесу у дошкільних закладах є Базовий компонент дошкільної освіти. В ньому зазначено, що дитина дошкільного віку повинна мати сформоване на належному рівні фізичне, психічне та морально-духовне здоров'я.

Цілісний розвиток дитини як особистості – головна мета модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку держави, а це, зокрема, передбачає турботу про здоров'я дошкільника – стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, психічний комфорт, позитивне самопочуття, спокій, рівновага, задоволення, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

Турбота про фізичне здоров'я дитини дошкільного віку завжди була і лишається одним з пріоритетів педагогічної роботи. Водночас у тіні лишаються такі важливі її напрями, як «догляд за душею», створення сприятливих умов для духовного, психологічного і соціального благополуччя особистості. Тим часом усі три означені складники поряд з фізичним є рівноцінними, однаково важливими для процесу особистісного зростання.

Життєдіяльність дитини в дошкільних навчальних закладах визначається високим темпом, жорсткою унормованістю, дією великої кількості стресорів, орієнтацією на змагальність як обов'язковий складник сучасного життя, шумністю оточення, неможливістю дитини усамітнитися, повсякчасними оцінками її навчальних досягнень. Це зумовлює надмірну мобілізацію ресурсів, високу емоційну напругу, пов'язану з прагненням вихованців відповідати вимогам дорослих. Так виникає ризик не лише соматичних, а й психічних порушень, виникнення нервовості як хвороби особистісного зростання, прояву депресії, різних фобій, відчуття власної неповноцінності.

Переважна більшість дошкільнят зазнає дефіциту руху, недостатньо загартована, характеризується низькою витривалістю. У надзвичайно відповідальний період для становлення організму, психіки, особистості життя дітей проходить в ускладнених умовах. Наприкінці дошкільного дитинства стійкі нервові розлади фіксуються приблизно у кожної п'ятої, а функціональні – у кожної третьої дитини.

Робота, спрямована на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільника, має базуватися, з одного боку, на визнанні великих компенсаторних можливостей дитячого віку, розумінні тимчасового, скороминущого характеру багатьох розладів, з другого – на створенні умов, які запобігають дії шкідливих чинників, сприяють зміцненню захисно-пристосувальних механізмів дитини, соціально-педагогічній реабілітації та психологічній корекції поведінки малюків з розладами здоров'я.

Оскільки фізичне здоров'я нерозривно пов'язане з психологічним, соціальним і духовним, його забезпечення можливе лише за умови поєднання медичних засобів, оптимальної системи педагогічних впливів, соціально-психологічної реабілітації та психокорекції, різних культурних заходів, чого можна досягти за чіткої координації дій медичного персоналу, вихователів, батьків, психологічної служби. Диспансеризація, профілактика і корекція у поєднанні з гуманізацією навчально-виховного процесу, створення належних розвивального предметно-ігрового, природного і соціального середовищ сприятимуть «врощенню» дитини у навколишній світ, її адаптації до змінних умов життя.

У Базовому компоненті дошкільної освіти в сфері «Люди» розглядається питання формування у дітей початкових уявлень про норми моралі, що регулюють ставлення людини до інших людей, її діяльності, до самої себе, а також перетворення цих норм у засоби самостійної регуляції поведінки та взаємин з людьми, які її оточують. Формування гуманного ставлення до навколишнього, виховання колективістської спрямованості поведінки, працелюбності, морально-вольових якостей (чесності, скромності, відповідальності тощо) також відноситься до початків духовності особистості і сприяє формуванню морально-духовної складової здоров'я.

Сфера «Я Сам» складається з трьох субсфер «Я – фізичне», «Я – психічне» та «Я – соціальне».

У субсфері «Я-фізичне» виділено сім основних складників досвідченості дошкільника, а саме: Зовнішність. Тіло. Основні органи; Розвиток організму; Гігієна тіла. Гігієна праці; Розвиток рухової активності; Статева ідентифікація; Здоров'я і хвороба; Безпека життєдіяльності.

Субсфера «Я – психічне» впливає на формування психічного здоров'я дитини. Найголовніші напрями освітньої роботи, пов'язані з розвитком свідомості дошкільника, його пізнавальної (здатність цікавитися невідомим), почуттєвої (здатність відгукуватися на життєві події, переживати їх, не бути байдужою) та вольової (здатність дитини докладати певних зусиль для подолання труднощів, які трапляються на шляху до мети) активності.

Зростаючи, дошкільник стає здатним давати самооцінку своїм діям, починає дедалі краще усвідомлювати свої прагнення, регулювати власну поведінку, аналізувати її наслідки для людей навколо, орієнтуватися у своїх чеснотах і вадах, покладатися на індивідуальний успішний та неуспішний досвід. Вже в дошкільному віці відбувається статева ідентифікація, усвідомлення дитиною і прийняття власної статевої належності, розуміння переваг своєї і протилежної статей, позитивне емоційне ставлення до себе як до майбутнього чоловіка або жінки.