- •Тема 8. Облік депозитних операцій банків
- •1. Сутність депозитних операцій комерційних банків та організація їх обліку
- •2. Облік строкових коштів суб'єктів господарської діяльності
- •3. Облік строкових коштів фізичних осіб
- •4. Облік нарахування та сплати процентів за депозитами юридичних і фізичних осіб
- •5. Облік операцій під час виплати коштів із депозитних рахунків
- •Законодавчі та нормативні акти
4. Облік нарахування та сплати процентів за депозитами юридичних і фізичних осіб
Залучення коштів на депозит здійснюється за процентною ставкою, що визначається депозитним договором.
Для розрахунку нарахованих процентів комерційні банки можуть використовувати номінальну або фактичну процентну ставку.
Номінальна процентна ставка – це ставка, за якої величина сум нарахованих процентів визначається множенням процентної ставки на номінал депозиту без капіталізації раніше отриманих процентів за формулою:
де:
І – сума процентів за період у п днів;
р – сума номіналу депозиту;
ї – номінальна процентна ставка (в сотих частках);
n – кількість днів;
Т – максимальна кількість днів у році за умовами договору. Фактична процентна ставка – це ставка, розрахована застосуванням номінальної ставки до номіналу депозиту, збільшеного на суму сплачених раніше процентів. За умови застосування фактичної ставки величина майбутніх сплачених сум розраховується за формулою:
де:
Р – сума номіналу депозиту;
In – сума майбутнього платежу наприкінці періоду n;
і – річна процентна ставка (в сотих частках);
n – період, за який здійснюється платіж, у річному обчисленні.
Якщо депозитна операція відображається лише двома потоками – залучення депозиту і сплата номіналу депозиту й процентів, то фактична річна процентна ставка розраховується за формулою
де:
S – нарощена сума депозиту наприкінці періоду n, тобто номінал депозиту плюс проценти;
Р – сума номіналу депозиту;
n – строк депозиту в річному обчисленні.
Сума нарахованих процентів за депозитом у разі використання фактичної річної процентної ставки розраховується за формулою
де:
І – сума процентів за поточний період;
S – нарощена сума депозиту наприкінці попереднього періоду, тобто номінал депозиту плюс проценти;
і – річна фактична процентна ставка;
n – кількість періодів за депозитами, за якими нараховуються проценти.
Процентна ставка і строк депозиту мають бути приведені до однієї бази (рік, квартал, місяць).
Якщо розрахунок проводиться за допомоги номінальної процентної ставки (метод рівних частин), то витрати банку в окремі періоди відображатимуться неточно стосовно поточної вартості сумарних зобов'язань за депозитом, які містять номінал і проценти. Незалежно від методу накопичення процентів загальна сума нарахованих процентів на дату закінчення строку дії депозитного договору не змінюється.
Банк може залучати депозити за фіксованою або плаваючою процентною ставкою. В останньому випадку банк (згідно з умовами договору) може застосовувати середньозважену процентну ставку або процентну ставку, що діяла на дату нарахування. Нарахування процентів за середньозваженою процентною ставкою здійснюється з урахуванням процентних ставок, що діяли протягом строку депозитного договору.
Облік процентів за депозитами здійснюється за принципами нарахування і відповідності доходів і витрат. Для обліку нарахованих процентів використовуються відповідні рахунки «Нарахованих витрат», на яких накопичуються нараховані проценти до настання строку їх сплати.
Нарахування процентів за депозитами відображається проведенням:
Дт – Процентні витрати
Кт – Нараховані витрати.
Якщо дати нарахування і сплати процентів збігаються, то банк згідно з умовами договору та з урахуванням внутрішньої облікової політики може безпосередньо відносити відповідну суму процентів на рахунки витрат у кореспонденції з поточним рахунком вкладника. При цьому здійснюється таке бухгалтерське проведення:
Дт – Процентні витрати
Кт – Поточний рахунок клієнта.
Сплачені авансом проценти не рідше одного разу на місяць протягом строку депозиту амортизуються з віднесенням відповідної суми на процентні витрати. При цьому здійснюється таке бухгалтерське проведення:
Дт – Процентні витрати
Кт – Витрати майбутніх періодів.
Якщо після закінчення дії депозитного договору депонент не отримує процентів, то згідно з умовами договору несплачені нараховані проценти приєднуються до депозиту або перераховуються на поточний рахунок депонента.
Проценти за депозитом можуть сплачуватися:
з погашенням депозиту;
періодично;
• авансом.
Якщо проценти сплачуються на дату погашення депозиту, то банк здійснює такі проведення:
Дт – Нараховані витрати – на суму нарахованих процентів
Дт – Депозитний рахунок – на суму номіналу депозиту
Кт – Поточний рахунок (Кореспондентський рахунок, Каса, Депозитний рахунок) – на суму номіналу депозиту та нарахованих процентів.
У разі сплати процентів періодично після дати нарахування банк здійснює таке проведення:
Дт – Нараховані витрати – на суму нарахованих процентів
Кт – Поточний рахунок (Кореспондентський рахунок, Каса, Депозитний рахунок) – на суму нарахованих процентів.
Якщо банк у разі внесення коштів на депозит сплачує проценти авансом, то сума раніше сплачених процентів амортизується щомісячно.
У разі капіталізації процентів сума нарахованих процентів періодично приєднується до депозиту, що відображається в обліку таким проведенням:
Дт – Нараховані витрати – на суму нарахованих процентів
Кт – Депозитний рахунок – на суму нарахованих процентів.
