29. Життєвий цикл організації.

Етапи життєвого циклу організації:

Етап 1 – створення організації (народження): реєстрація, початкове інвестування діяльності.

Етап 2 – зростання (молодість):

- дитинство – зростання чисельності персоналу, спеціалізація на виробництві певного товару або послуги; закріплення на окремих сегментах ринку, забезпечення беззбиткової діяльності;

- юність – подальше зростання чисельності персоналу, управлінські рішення приймаються кількома керівниками, збільшення кількості конторських службовців та обслуговуючого персоналу, вузьке коло спеціалістів-професіоналів; організація діяльності проводиться за допомогою обмеженої кількості нормативів та інструкцій, спостерігається розширення цільових сегментів ринку, забезпечення високих темпів зростання прибутку, інвестування розвитку на засадах самофінансування.

Етап 3 – середній вік: організація збільшується за розмірами, відбувається розширення сегментів збуту, ріст прибутків на оптимальному рівні; в організації розвивається бюрократія, розподіл праці носить екстенсивний характер, формалізується політика та розподіл повноважень. В управлінні персоналом широко використовуються правила та посадові інструкції. На виробництві та в маркетингу зайняті спеціалісти-професіонали.

Етап 4 – зрілість: для організації характерні великі масштаби та механічна вертикальна структура. Посилення централізації, збільшення навантаження на топ-менеджерів. Значна кількість професійних та обслуговуючих відділів. Відбувається формування іміджу фірми, збалансоване зростання, орієнтація на галузеву диверсифікацію, підтримка рівня прибутковості на оптимальному рівні.

Етап 5 – старіння (організаційний спад): падіння прибутковості та фінансової стійкості компанії. Збереження позицій або часткове зменшення обсягів виробництва. Згортання діяльності.

Етап 6 – відродження: проведення реінжинірингу з радикальною перебудовою бізнес-процесів в організації. Залучення значних обсягів інвестицій для впровадження інноваційних проектів. Оновлення форм, видів та напрямів діяльності.

- Смерть: організаційний спад, який визначається як умова при якій відбувається суттєве і абсолютне зниження ресурсної бази на протязі конкретного часу.

30. Нова управлінська парадигма.

Основні вихідні положення нової концепції:

• ставка робиться на людину, що реалізує себе сама;

• організація розглядається як живий організм, що складається з людей, які об’єднані спільними цінностями, як «клан»;

• організації має бути притаманне постійне оновлення, що живиться внутрішнім прагненням і спрямоване на пристосування до зовнішніх умов, головною з яких є споживач;

• організація повинна мати такі характеристики:

а) невеликі підрозділи, укомплектовані меншою кількістю, але кваліфікованіших людей;

б) невелике число рівнів управління;

в) структура, заснована на групах (командах) фахівців;

г) характер і якість продукції, графіків роботи мають бути орієнтовані на споживача.

«Нова парадигма», що становить управлінську філософію, заснована на поєднанні системного і ситуаційного підходів до менеджменту. Ділова організація розглядається при цьому передусім як «відкрита» система, головні передумови успіху діяльності організації знаходяться не всередині, а поза нею, тобто успіх пов’язується з тим, наскільки вдало організація пристосовується до свого зовнішнього оточення.