18. Назвіть групи ролей за Мінцбергом.

Міжособові, інформаційні та заключні ролі.

19. Хто входить до міжособових ролей?

Міжособові ролі: 1. номінальний керівник (символ юридичної влади, що наділяється правом представляти дану організацію, підписувати необхідні документи і приймати відвідувачів);

2. лідер (формальний – за посадою і неформальний,

який визнається колективом);

3. посередник (служить ланкою в горизонтальному і

вертикальному обміні інформацією).

20. Хто входить до інформаційних ролей?

Інформаційні ролі: 1.нервовий центр (збирає усі види несистематизованої інформації);

2.розповсюджувач (пропонує відібрану інформацію підлеглим);

3.представник (пропонує відібрану інформацію зовнішньому світові).

21. Хто входить до заключних ролей?

Заключні ролі: 1. підприємець (проектує і вносить зміни усередині організації);

2.ліквідатор порушень (приймає коригуючи заходи у нестандартних ситуаціях);

3.розпорядник ресурсів (приймає рішення, пов’язані із розподілом ресурсів);

4.укладач угод (бере участь у переговорах для захисту інтересів організації).

22. Як класифікують управлінських працівників за функціональною роллю?

- керівники;

- спеціалісти;

- службовці;

- молодший обслуговуючий персонал;

23. Як класифікують управлінських працівників за видами діяльності?

- працівники розумової праці («білі комірці»);

- працівники фізичної праці («сині комірці»);

24. Як класифікують управлінських працівників за галуззю діяльності?

- промисловість;

- с/г;

- будівництво;

- торгівля і інше;

25. Як класифікують управлінських працівників за кваліфікаційними категоріями?

- спеціалісти 1 категорії;

- 2 категорії;

- 3 категорії;

- без категорії.

26. Як класифікують управлінських працівників за посадою?

- директор;

- начальник цеху;

- завідуючий відділом;

- економіст;

- бухгалтер;

- дизайнер;

- програміст;

- секретар та інші;

27. Загальні закони менеджменту.

1. Закон попиту. Відомо, що між ціною товару і величиною купівельного попиту існує зворотній зв´язок. Тобто, при знижені ціни попит має тенденцію до зростання і за її підвищення - до зменшення. З підвищенням попиту на окремі товари зростають ціни на них, а отже, і прибуток товаровиробників.

2. Закон пропозиції свідчить про те, що запропонована для продажу кількість товару залежить від ціни на нього.

3. Закон економії часу передбачає раціональне розміщення елементів управління у просторі, яке забезпечувало б мінімізацію витрат часу на їх взаємодію.

4. Закон синергії стверджує, що існує таке поєднання елементів управління, яке забезпечує отримання результату більшого за сумарний результат виокремленого функціонування цих елементів.

5. Закон синхронізації свідчить про важливість злагодженої взаємодії елементів управління в часі для забезпечення його ефективності.

6. Закон прибутковості. Виробничо-господарська діяльність організацій повинна бути прибутковою, тобто доход має перевищувати витрати. Прибуток є основою перспективного розвитку організації. Свідоме використання цього закону вимагає аналізу динаміки доходу, постійних та змінних витрат.