4. Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження. Традиційно курсова робота має описово-розрахунковий характер і складається зі вступу, основної частини, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел та додатків.

Загальними вимогами до викладеного матеріалу курсової роботи є чіткість побудови, логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, точність формулювань, конкретність викладення результатів дослідження, висновків і обґрунтування пропозицій.

Друк тексту здійснюється з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210*297); комп’ютерний набір – 14 кегль,1,5 інтервали, шрифт Times New Roman, розмір полів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм

Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточно оформити курсову роботу треба у відповідності з вимогами, що представлені нижче.

Під час підготовки до курсової роботи слід дотримуватися вимог її правильного оформлення. Це стосується, в першу чергу, ілюстрацій, таблиць, формул, посилань.

Побудова ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків тощо). Ілюстративний матеріал (схеми, діаграми, графіки тощо) слід розміщувати одразу після посилання на них у тексті роботи. Усі ілюстрації іменують рисунками, які нумерують послідовно арабськими цифрами без знаку № у межах розділу (наприклад: Рис. 2.4. – четвертий рисунок другого розділу). Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком.

Цифровий матеріал, розміщений у курсовій роботі, рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Таблиця має містити: дані, необхідні для вивчення певного явища; загальний та внутрішній заголовки (загальний заголовок таблиці стисло та чітко характеризує її зміст, а також період, за який наведено дані; внутрішні заголовки зазначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру вони наведені). Назву таблиці розміщують під словом „Таблиця”. Таблицю наводять після першої згадки про неї в тексті. Таблиці нумерують у межах розділу арабськими цифрами, як і рисунки. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку, пишуть: «Продовження табл. 1». Для поcилання на таблицю в тексті зазначають її повний номер і слово „Таблиця” пишуть у скороченому вигляді (наприклад: див. табл. 2.3.). Приклад оформлення таблиці міститься у додатку Д.

Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільності для надання тексту зрозумілості і конкретності.

Запис формул. Формули пишуться чітко, канцелярським шрифтом або у редакторі формул. В експлікації значення символів і числових коефіцієнтів мають бути безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту слід писати з нового рядка.

Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правого боку сторінки; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі та кожне з нового рядка. Перший рядок посилання починається зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули слід розміщувати у тексті на окремому рядку, залишаючи між ними не менше одного вільного рядка.

Титульну сторінку, яка є першою сторінкою курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку.

Кожна частина курсової роботи повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком і текстом дорівнює трьом інтервалам основного тексту.

„Вступ”, „Висновки та пропозиції” не нумерують як розділи. Підрозділи (параграфи) слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу (параграфу) має складатися з номера розділу і номера підрозділу; наприклад: 1.1. – перший параграф першого розділу. Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною, починаючи з титульної сторінки.

На додатки, які містяться у курсовій роботі, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних сторінках. Кожен додаток розпочинається з нової сторінки. У правому верхньому куті ставиться слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі великими літерами з першої великої симетрично відносно до тексту. Додатки позначаються великими літерами української абетки за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. Якщо додаток поділений на розділи та підрозділи, текст у межах кожного додатку нумерується літерою і цифрою. Наприклад: А.2 –другий розділ дод. А.

Посилаючись у тексті на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках, наприклад посилання [8, с. 21] означає: 8 – порядковий номер, під яким зазначається літературне джерело у списку, 21 – сторінка цитованого джерела.

У списку використаних джерел наукові праці та інші джерела записують тією мовою, якою вони видані.

Список використаних джерел у курсовій роботі пропонується розміщувати у такій послідовності:

А) закони України та інші нормативні акти, згруповані за видавниками, залежно від їх рангу і розміщені у хронологічному порядку;

Б) книги (монографії, підручники, посібники), брошури та навчально-методичні видання за українською абеткою;

В) складові частин книг, брошур, навчально-методичних видань, журнальні та газетні статті, тези доповідей тощо за українською абеткою;

Г) внутрішні документи підприємства-об’єкта, які використовувалися в процесі виконання роботи, у хронологічному порядку (за умови, що їх повний текст не наводився у додатках);

Д) іншомовні джерела за латинською абеткою, крім випадку джерел, виданих мовою з особливою графікою (арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо), які розміщуються в кінці цього блоку у довільній послідовності¹;

Е) електронні джерела інформації у довільній послідовності.

Список використаних джерел оформлюють відповідно до вимог державних стандартів:

• Библиографическое описание документа. Общие требования и правила к составлению. ГОСТ 7.1 – 84.

• Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. ДСТУ 3582-97.

Приклади оформлення опису окремих видів використаних джерел наводяться у додатку Е.

Кожне джерело, крім періодичних видань, має місце видання. Його наводять повністю у називному відмінку. Скорочується лише назва м.Київ (К.). В описах книг іноземними мовами допускається скорочення назв міст: англійською мовою – Нью-Йорка (N.Y.), російською – Москви (М.) та Санки-Петербурга (Спб.). Якщо у книзі зазначено два місця видання, то в описі їх наводять через крапку з комою (;). Якщо одна з двох назв міст не скорочується, тоді вказують повну назву обох. Наприклад, „М.; Спб.”, „Київ; Львів” (але „К.; Львів” – буде помилкою).

Назва видавництва подається коротко, без лапок, слово „видавництво” опускається.

Загальний обсяг курсової роботи повинен бути в межах 45 - 50 сторінок друкованого тексту.

Необхідно викладати текст курсової роботи літературною українською мовою. Після завершення роботи слід прочитати її, звертаючи увагу на взаємозв’язок окремих частин та на співвіднесення обсягу ілюстративного і текстового матеріалу.