Семінарсько-практичне заняття 3 «Визначення основних показників технічного рівня та показників виробничої потужності підприємства»

Мета: оволодіти методикою розрахунку основних показ­ників технічного рівня та виробничої потужності підприємства.

Питання для активізації опорних знань студентів

1. Дати загальну характеристику техніко-технологічної бази підприємства.

2. Охарактеризувати сучасні тенденції розвитку техніко-технологічної бази підприємств різних галузей.

3. Навести порівняльну характеристику традиційного та інноваційного типів виробництва.

4. Охарактеризувати проблеми оцінки технічного рівня різногалузевих підприємств.

5. Охарактеризувати систему організаційно-економічного управління технічним розвитком підприємства.

6. Охарактеризувати проблеми планування технічного розвитку підприємства.

7. Розкрити зміст лізингу як форми оновлення технічної бази виробництва.

8. Дати визначення поняттю «виробнича потужність під­приємства». Охарактеризувати види виробничої потуж­ності.

Рекомендована література: [18, 20, 32, 66, 67, 77].

Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи

Техніко-технологічну базу підприємства характеризують наступні показники:

1. Фондоозброєність праці (Ф_озб) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

2. Фондооснащеність праці (Ф_осн) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

3. Енергоозброєність (Е_озб) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

4. Структура технологічних процесів за трудомісткістю показує яка питома вага норм штучного часу припадає на окремі операції технологічного процесу.

5. Питома вага нових технологій за обсягом або трудомісткістю (П_внт) визначається за формулою:

де N_прог – обсяг продукції, що виробляється за новою (прогресивною) технологією, натуральних або вартісних одиниць;

N_заг – загальний випуск продукції на підприємстві, натуральних або вартісних одиниць.

6. Середній вік технологічних процесів, що застосовуються (t) – визначається діленням суми періоду використання (віку) всіх основних технологічних процесів (у роках, місяцях) (∑Fті) на кількість процесів (n):

7. Продуктивність (потужність) устаткування (М) – показує максимально можливий обсяг випуску продукції обладнанням за певний період часу:

8. Питома вага прогресивних видів устаткування в загальній його кількості (П_впт) визначається за формулою:

або

де Вбал_прог, N_прог – балансова вартість або кількість одиниць прогресивних груп обладнання (спеціального, автоматичного, з програмним управлінням тощо);

Вбал_заг, N_заг – загальна вартість або кількість усього парку даного виду обладнання підприємства (цеху).

9. Питома вага технічно і економічно застарілого устат­кування у загальному парку (П_взу) визначається за формулою:

де К_м – вартість (або при однотипному парку – кількість одиниць) морально застарілого обладнання;

К_п – балансова вартість (кількість одиниць) усього діючого парку обладнання підприємства.

10. Коефіцієнт оновлення (К_онов) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

11. Коефіцієнт вибуття (К_виб) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

12. Коефіцієнт зносу (К_зн) (пояснення до показника та формула його розрахунку наведені в семінарсько-практичному занятті № 2.

13. Ступінь охоплення робітників механізованою працею. Коефіцієнт механізації праці (Км) – відношення кількості робітників, що зайняті на механізованих роботах Р_м, до загальної чисельності робочих:

де Р_м – кількість робітників, що зайняті на механізованих роботах, чол.

Р_р – кількість робітників, що виконують ручні операції, чол.

Виробнича потужність провідного цеху, дільниці, або групи однотипного технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції визначається за формулою:

де Ф_еф – ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.;

С – прийнята кількість верстатів, одиниць;

К_вн – коефіцієнт виконання норм;

Т_шт – норма часу на обробку одиниці продукції, за якою визначається потужність, н.-год., год.

Ефективний фонд часу (Ф_еф) визначається:

де Д_р – кількість робочих днів, дні;

n_зм – кількість змін роботи на добу;

Т_зм – тривалість зміни, год.;

К – коефіцієнт, що враховує витрати часу на ремонт.

Кількість (розрахункова) одиниць обладнання визна­чається за формулою:

Отримана в результаті розрахунків кількість одиниць устат­кування (розрахункова) округлюється до прийнятої кількості одиниць устаткування в більший бік.

Коефіцієнт завантаження обладнання (К_зм) можна визначити за формулою:

де С_р – розрахункова кількість верстатів, одиниць;

С_пр – прийнята кількість верстатів, одиниць.

Вихідна виробнича потужність (тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) у вартісному виразі (М_вих) розраховується за формулою:

М_вих = М_вх + М_вв – М_вив, нат. або варт. одиниць,

де М_вх – виробнича потужність на початок періоду (вхідна), нат. або варт. одиниць;

М_вв – введена в плановому році виробнича потужність, нат. або варт. одиниць;

М_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, нат. або варт. одиниць.

Середньорічна виробнича потужність підприємства, цеху за всією номенклатурою продукції, що випускається (М_ср), визначається:

де Т_вв – період використання введеної виробничої потужності від моменту введення і до кінця року, місяців;

Т_вив – період, протягом якого потужність не вико­рис­то­ву­валася, визначається як час від моменту вибуття і до кінця року, місяців.

Приклади розв’язку типових задач

Задача 1. Визначити виробничу потужність пекарні та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 1 кг становить 40 хв., тривалість зміни 8 год., ре­жим роботи двозмінний. Номінальний фонд робочого часу 300 днів/рік, а втрати робочого часу 10 %.

Виробнича потужність пекарні визначається потужністю печей, яких встановлено 3 одиниці. Коефіцієнт використання потужності 0, 85.

Розв’язок

1. Виробнича потужність однієї печі може бути обчислена за формулою:

2. Дійсний фонд робочого часу печі становить:

Ф_д = 300×2×8×0, 9 = 4320 год./рік,

3. Виробнича потужність пекарні:

648 000×3 = 1 944 000 кг = 1944 т/рік.

4. Виробнича програма визначається як добуток потуж­ності пекарні на коефіцієнт її використання:

1944 т/рік×0, 85 = 1652, 4 т/рік.

Відповідь: ВП = 648000 кг, ВПр =1652, 4 т/рік.

Задача 2. Структура технологічних процесів за трудо­міс­т­кістю – при виготовленні жіночих черевиків з верхом зі штучної шкіри, строчечно-клейового методу укріплення (модель 43064608):

Таблиця 3.1

Вид технологічного процесу	Трудомісткість операції, н.-год.	%
норма штучного часу на швейні операції в розрахунку на 100 пар (додаток: норми часу (виробітку) на виготовлення жіночих черевиків)	45, 90	46, 2
норма штучного часу на пошивочні операції в розрахунку на 100 пар (додаток: норми часу (виробітку) на виготовлення жіночих черевиків)	44, 451	4, 7
норма штучного часу на розкрій в розрахунку на 100 пар (додаток: норми часу (виробітку) на виготовлення жіночих черевиків)	4, 489	4, 5
норма штучного часу на штампування в розрахунку на 100 пар (додаток: норми часу (виробітку) на виготовлення жіночих черевиків)	4, 561	4, 6
Загальна тривалість технологічного процесу виготовлення жіночих черевиків з верхом зі штучної шкіри, строчечно-клейового методу укріплення (модель 43064608)	99, 401	100

26800 пар – нова колекція взуття на двохслойному низі Модель «Київ» розроблена для цеху № 2 підприємства. Виз­начи­ти основні показники технічного рівня підприємства.

Розв’язок

Визначаємо питому вагу нових технологій за обсягом або трудомісткістю за формулою:

Середній вік технологічних процесів, що застосовуються визначається за формулою:

Продуктивність (потужність) устаткування (М) – показує максимально можливий обсяг випуску продукції обладнанням за певний період часу:

На підприємстві в цехах встановлене обладнання, що не потребує планового ремонту в робочий час, тому ефективний фонд часу дорівнює режимному:

Феф=257*1*8=2056 год.

Трудомісткість операцій по гарячому формуванню сліду затягнутого взуття на машині «Київ» складає 1, 481 н.-год. У розрахунку на 100 пар, отже, на одну пару норма часу складає Тшт=0, 01481 н.-год. при виготовленні жіночих черевиків з верхом зі штучної шкіри, строчечно-клейового методу укріплення (модель 43064608):

Питома вага прогресивних видів устаткування в загальній його кількості (Пвпт) визначається за формулою:

Питома вага технічно і економічно застарілого устаткування у загальному парку Пвзу визначається за формулою:

Коефіцієнт оновлення (Конов) визначається за формулою:

тобто, основні фонди оновилися на 0, 35%.

Коефіцієнт вибуття Квиб. визначається за формулою:

Тобто, основні фонди вибули на 0, 18 % загальної їх вар­тос­ті, крім того, варто зазначити, що коефіцієнт оновлення все ж таки більший за коефіцієнт вибуття, що є позитивним момен­том для підприємства.

Коефіцієнт зносу Кзн. визначається за формулою:

Тобто 48 % вартості основних фондів уже перенесена на вартість продукції, що виготовляється, коефіцієнт при­дат­ності відповідно становить 52 % (Кзн + Корид = 1 або 100 % )

9. Ступінь охоплення робітників механізованою працею. Коефіцієнт механізації праці (Кт) визначається за формулою:

Відповідь: Пвнm= 3, 4%; М= 138825 операцій; Пвпm = 3.57 %; Пвзу = 15, 49 %; Квиб = 0, 18 %; Кзн = 48 %; Кm= 67.4 %.

Задачі для самостійного розв’язку

Задача 3.1. На дільниці механічного цеху встановлено й діють 20 токарних верстатів. Трудомісткість обробки однієї деталі на токарному верстаті становить 0, 25 нормо-годин. Діль­ниця працює у двозмінному режимі, тривалість однієї зміни дорівнює 8 год. Число неробочих днів у розрахунковому році – 107. Регламентовані простої устаткування становлять 5 % від режимного фонду часу. Очікуваний коефіцієнт використання токарних верстатів дорівнює 0, 85.

Обчислити величину виробничої потужності дільниці механічного цеху й річну кількість оброблених на токарних верстатах деталей.

Задача 3.2. У металообробному цеху промислового підприємства «Віта-пром» діє 100 однотипних верстатів. З 1 вересня розрахункового року встановлено ще 30 верстатів, а з 1 липня виведено з експлуатації 8 одиниць устаткування. На цьому підприємстві уставленим є двозмінний режим роботи устат­кува­ння при тривалості зміни – 8 годин. Число робочих днів на рік складає 250. Регламентована величина простоїв устаткування, спричинених його ремонтом і профілактичним обслуговуванням, становить 7 % режимного фонду часу. Продуктивність одного верстата в середньому дорівнює 5 деталей на годину. Запла­нований обсяг випуску виробів протягом року – 1720000 деталей.

Визначити величину виробничої потужності метало об­роб­ного цеху.

Розраховувати очікуваний коефіцієнт використання вироб­ничої потужності.

Задача 3.3. На будівельній ділянці на початку планованого року працює 4 екскаватори марки Э–1252, 7 екскаваторів марки Э–652 і 5 екскаваторів марки Э–505. З 1 серпня ділянка повинна одержати ще 6 екскаваторів марки Э–505. Середньогодинна розрахункова продуктивність екскаватора Э–1252 – 160 м³, Э–652 – 123 м³, Э–505 – 90 м³. Плановий час роботи в році – 4100 год. Визначити річну виробничу потужність ділянки (у м³).

Задача 3.4. Загальна площа цеху – 832 м²; площа, необхідна для зборки одного виробу, – 104 м; час зборки одного виробу – 48 год.; режим роботи цеху – 248 днів у році: у 2 зміни по 8 годин кожна; виробнича програма – 640 виробів у рік. Визначити потужність цеху і коефіцієнт використання виробничої потужності.

Задача 3.5. На 1 січня виробнича потужність цеху складала 11 тис. виробів. За планом реконструкції з 1 квітня потужність цеху збільшується на 1 тис. виробів, а у вересні ще на 300. Виз­начити вхідну, вихідну і середньорічну виробничу потужність.

Задача 3.6. Визначити річну виробничу потужність бригади, що виконує земляні роботи. Чисельність бригади 15 чоловік; плановий фонд робочого часу – 228 днів; тривалість зміни – 7 год.; норма виробітку для ланки в складі 3 чоловік – 0, 3 м/год.

Задача 3.7. Визначити річну виробничу потужність підприємства за наступними даними: режим роботи підприємства безперервний; час простоїв у планових ремонтах – 10 днів у році; 3 зміни по 7 год. кожна; технічна продуктивність одиниці устат­кування – 30 хв. на деталь; кількість одиниць устаткування – 10.

Задача 3.8. На підприємствах однієї галузі «Астрон» і «Софт» застосовуються різні технологічні процеси, які характе­ризуються техніко-економічними показниками, наведеними в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2