
- •Семінарсько-практичне заняття 1: «Визначення різних видів вартості основних фондів підприємства та розрахунок норм річної суми амортизаційних відрахувань різними методами»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття
- •Приклади розв’язку типових задач
- •1. Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання)
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод:
- •5. Виробничий метод
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Балансова вартість основних фондів ват «росс» на початок звітного року, їх уведення в дію й виведення з експлуатації, тис. Грн.
- •Структура основних фондів ват «Росс» за його виробничими підрозділами у розрахунковому році, % до підсумку
- •Семінарсько-практичне заняття 2 «Визначення показників ефективності використання основних та оборотних фондів підприємства»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження:
- •2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження:
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Стан і рух основних виробничих фондів цеху, тис. Грн.
- •Семінарсько-практичне заняття 3 «Визначення основних показників технічного рівня та показників виробничої потужності підприємства»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Основні техніко-економічні показники технологічних процесів, що застосовуються у ват «Астрон» і «Софт»
- •Показники для визначення рівня й динаміки механізації та автоматизації виробництва
- •Тривалість капітальних і поточних ремонтів технологічного устаткування на комбінаті «Злата»
- •Семінарсько-практичне заняття 4 «Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства, розрахунок балансу робочого часу»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Баланс робочого часу одного робітника
- •Баланс робочого часу одного робітника
- •Семінарсько-практичне заняття 5 «Визначення показників продуктивності праці та впливу факторів на її рівень»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Річний (квартальний, місячний) виробіток:
- •2. Денний виробіток:
- •3. Годинний виробіток:
- •Показники, що характеризують кількість робітників і рівень використання робочого часу ват «інтеграл»
- •Семінарсько-практичне заняття 6 «Визначення заробітної плати працівників при різних формах і системах оплати праці»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Семінарсько-практичне заняття 7 «Розподіл колективного заробітку в бригаді»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Семінарсько-практичне заняття 8 «Визначення параметрів потокової лінії»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Характеристика технологічного процесу
- •Семінарсько-практичне заняття 9 «Визначення тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій виробів»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Послідовне поєднання операцій:
- •2. Паралельне постання операцій:
- •3. Паралельно-послідовне поєднання операцій:
- •Технологічний процес складання приладу а
- •Семінарсько-практичне заняття 10 «Оцінка ефективності нововведень»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Порівняльні показники процесів виготовлення глиняних стержнів і рідкорухомих сумішей
- •Дані для розрахунку економічного ефекту від застосування ультразвукового оброблення штампованих плат
- •Семінарсько-практичне заняття 11 «Оцінка економічної ефективності інвестицій»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Необхідний обсяг і можливі джерела фінансування капітальних вкладень у розвиток ват «Струм-Прилад», тис. Грн
- •Прогноз обсягу випуску окремих видів виробів у ват «Струм-Прилад», тис. Грн
- •Розрахункові витрати на виробництво й реалізацію та договірна ціна одиниці продукції ват «Струм-Прилад», грн
- •Індивідуально-консультативна робота № 3
- •Методичні вказівки для виконання завдань індивідуально-консультативної роботи
- •3) Період окупності інвестицій:
- •Варіанти завдань до індивідуально-консультативної роботи
- •Самостійна робота № 2
- •Семінарсько-практичне заняття 12 «Визначення вартісних показників обсягу виробництва та реалізації продукції»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Номенклатура випуску продукції підприємств галузі
- •Техніко-економічні показники для обчислення вартісних показників обсягу виготовлюваної продукції
- •Семінарсько-практичне заняття 13 «Обчислення собівартості одиниці продукції та її ціни»
- •Питання для активізації знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Стаття «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання»
- •2. Стаття «Загальновиробничі витрати»
- •Задачі для самостійного розвитку
- •Елементи витрат на виробництво одиниці рефрактометрів ручних і холодильників-барів у ват «Спецприлад»
- •Питання для активізації знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Частка окремих витрат у собівартості продукції базового року, зміна норм витрат й цін у розрахунковому році, %
- •Семінарсько-практичне заняття 15 «Визначення величини доходу, прибутку, рентабельності виробництва й окремих виробів, оцінка економічної ефективності виробництва»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Показники виробничо-господарської діяльності підприємства «Ластівка» для розрахунків валового й чистого прибутків
- •Витрати виробництва (пряма собівартість одиниці продукції та операційні витрати на підприємстві «Україна-Юніон», грн
- •Ціна одиниці та обсяг пролажу продукції в натуральному вираженні на підприємстві «Україна-Юніон»
- •Семінарсько-практичне заняття 16 «Оцінка ймовірності банкрутства підприємства з використанням двофакторної моделі за системи Альтмана» Програмні запитання, що виносяться на семінарське заняття
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Прогнозний баланс виробничого підприємства «Резонанс-м», тис. Грн
- •Основні вимоги до реферативної доповіді
- •Тестові завдання та завдання понятійного апарату (у вигляді кросвордів) для контролю знань студентів тестові завдання для контролю знань студентів
- •1. Підприємство згідно з Господарським кодексом це:
- •23. Капітальне будівництво – це…
- •Завдання понятійного апарату (у вигляді кросвордів) для контролю знань студентів
- •Завдання до кросворду 2
- •Рекомендована література
Семінарсько-практичне заняття 9 «Визначення тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій виробів»
Мета: оволодіти методикою розрахунків тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій предметів.
Питання для активізації опорних знань студентів
Навести порівняльну характеристику організаційних типів виробництва.
Розкрити сутність поняття «виробничий цикл» та його структури.
Дати загальну характеристику способів поєднання операцій технологічного процесу.
Навести методику розрахунку тривалості тех.нологічного циклу при послідовному способі поєднання операцій (з наведенням формул та характеристикою показників).
Навести методику розрахунку тривалості технологічного циклу при паралельному способі поєднання операцій (з наведенням формул та характеристикою показників).
Навести методику розрахунку тривалості технологічного циклу при послідовно-паралельному способі поєднання операцій (з наведенням формул та характеристикою показників).
Рекомендована література: [18, 20, 32, 37, 66, 67, 76].
Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
Основною складовою виробничого циклу є тривалість технологічних операцій, яка визначає технологічний цикл. Технологічний цикл обробки партії предметів на одній операції (Т) визначається:
,
хв., н.-год.,
де n– кількість предметів у партії, одиниць;
Тшт – трудомісткість виготовлення виробу (тривалість обробки одного предмета), хв.
Тривалість технологічного циклу обробки партії предметів, які обробляються на кількох операціях, залежить від способу поєднання операцій технологічного процесу (способу передачі предметів). Виділяють наступні способи поєднання операцій: послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.
1. Послідовне поєднання операцій:
,
хв., н-год.,
де Тпосл – тривалість технологічного циклу при послідовному поєднанні операцій, хв., н.-год.;
m – кількість операцій технологічного процесу (і=1, 2, .... m).
2. Паралельне постання операцій:
,
хв., н.-год.,
де Тпар – тривалість технологічного процесу при паралельному поєднанні операцій, хв.;
–
час
виконання найбільш тривалої (головної)
операції технологічного процесу, хв.,
н.-год.
3. Паралельно-послідовне поєднання операцій:
,
хв., н.-год.,
де Тпар–посл – тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному поєднанні операцій, хв., н.-год.;
Тштк – час обробки одного предмета на кінцевій операції, хв., н.-год.
S – зміщення за часом початку виконання наступної менш тривалої операції по відношенню до попередньої, більш тривалої, хв., н.-год.
S = (n–1)(Тштб–Тштм),
де
–
час виконання найбільш тривалої операції
(з двох суміжних), хв.;
Тштм – час виконання найбільш короткої операції (з двох суміжних), хв.
Приклади розв’язку типових задач
Задача 1. Кількість деталей у партії 12 шт. Вид руху партії деталей послідовний. Технологічний процес обробки деталей складається з шести операцій (у хв.): t1=4, t2=6; t3=6, t4=2, t5=7, t6=3. Кожна операція виконується на одному верстаті. Визначити, як зміниться тривалість обробки партії деталей, якщо послідовний рух замінити послідовно-паралельним.
Розв’язок
1. Визначаємо тривалість обробки партії деталей при послідовному виді руху:
=12 × (4+6+6+2+7+3) = 336 хв.
2. Визначаємо тривалість обробки партії деталей при послідовно-паралельному виді руху:
S = (n–1)(Тштб–Тштм) = (12–1)(7–6) = 11×1 = 11
Тпар–посл = 28 + 3 × 11 + 11 = 72 хв.
Отже, при послідовно-паралельному виді руху тривалість обробки партії деталей зменшилась від 336 хв. до 72 хв.
Задачі для самостійного розв’язку
Задача 9.1. За виробничою програмою розмір партії оброблюваних деталей становить 3 од. Технологічний процес оброблення деталей складається з чотирьох операцій, кожна з яких має таку норму часу виконання, хв.: t1= 2, t2= 1, t3 = 3, t4= 2,5. На кожній технологічній операції використовується по одному виду металообробних верстатів. Розрахувати тривалість циклу технологічних операцій оброблення деталей за їхнього послідовного руху. Побудувати графік виконання технологічних операцій у часі.
Задача 9.2. На механообробній дільниці планується виготовлення партії деталей з 3 од. За технологічним процесом передбачено передавання деталей з операції на операцію поштучно, кількість обробних операцій – 4, норма виконання кожної з них така, хв.: t1= 2, t2= 4, t3 = 1, t4= 3, друга технологічна операція виконується на двох верстатах, решта – на одному верстаті.
Обчислити тривалість циклу технологічних операцій оброблення деталей за їхнього паралельного руху. Побудувати графік виконання технологічних операцій у часі.
Задача 9.3. На групі верстатів передбачається оброблення партії деталей розміром 3 од., передавання деталей з операції на операцію здійснюється поштучно, перша технологічна операція виконується на двох верстатах, а інші – на окремому різнотипному металорізальному верстаті; норма виконання технологічних операцій така, хв.: t1= 3, t2= 2, t3= 1, t4= 2. Визначити тривалість технологічного циклу оброблення деталей за їхнього послідовно-паралельного поєднання. Побудувати графік здійснення операцій у часі.
Задача 9.4. На дільниці за технологічним процесом передбачається послідовне оброблення партії деталей, яка складається з 12 од. на 6 операціях, кожна з яких виконується на окремому верстаті. Норма часу на виконання окремих технологічних операцій становить, хв.: t1 = 4; t2= 6; t3= 6; t4= 2; t5 = 5; t6= 3. Обчислити скорочення тривалості механічного оброблення партії деталей, що спричинене переходом від послідовного до послідовно-паралельного виконання технологічних операцій.
Задача 9.5. На верстатах механічної дільниці підбирається доцільний варіант способу поєднання операцій. Оброблення партії деталей кількістю 4 од. за технологічним процесом виконується на 6 операціях, тривалість яких становить відповідно, у хв.: t1= 8; t2 = 4; t3= 3; t4= 10; t5 = 5; t6= 6. Кожна технологічна операція виконується на окремому металообробному верстаті. Розрахувати тривалість технологічного циклу за послідовного, паралельного й послідовно-паралельного поєднання операцій. Побудувати графік процесу оброблення.
Задача 9.6. У механічній дільниці виготовляються деталі партіями кількістю 15 од., норма часу оброблення деталі за операціями, хв.: t1 = 6; t2 = 4; t3= 7; t4= 3; t5= 8; кількість верстатів (робочих місць) за операціями: першій і другій – по одному; решті – по два; середній міжопераційний час перерв – 2 хв.; режим роботи устаткування – двозмінний; тривалість робочої зміни – 8 год.; тривалість природних процесів – 30 хв.; коефіцієнт календарності часу (співвідношення календарних і робочих днів у певному проміжку часу) – 1, 4. Розрахувати технологічний цикл за умови послідовного, паралельного та послідовно-паралельного поєднання операцій. Обчислити загальну тривалість виробничого циклу оброблення деталей за різними способами поєднання операцій. Проаналізувати одержані результати розрахунків і зробити висновки.
Задача 9.7. На кількох металорізальних верстатах дільниці з застосуванням послідовно-паралельного виду руху за операціями обробляється партія з 10 деталей. Технологічний процес оброблення деталей складається із 6 операцій відповідної тривалості, хв.: t1 = 2; t2 = 9; t3=5; t4= 8; t5 = 3; t6= 4. Розроблені техніко-технологічні заходи дають можливість об’єднати 5–ту й 6–ту операції в одну (п’яту) без зміни тривалості кожної окремо, а також здійснювати 2–гу операцію на двох верстатах. Розрахувати тривалості виготовлення партії деталей за першим варіантом. Обчислити розмір скорочення тривалості технологічного циклу за впровадження заходів.
Задача 9.8. У механічному цеху за виробничою програмою передбачено на одній з дільниць виготовлення деталей партіями по 30 од. кожна за послідовного способу поєднання технологічних операцій. Норма часу на виконання окремих операцій становить, хв.: t1 = 2; t2 = 5; t3=12; t4= 8. При цьому 3-тя операція виконується на трьох верстатах, а 4-та – на двох. Тривалість міжопераційних перерв становить 10 хв. Установлений режим роботи дорівнює двом змінам по 8 год. кожна. Коефіцієнт переведення робочих днів у календарні становить 0, 7. Природні процеси за обраною технологією здійснюються протягом 30 хв. З метою поліпшення якості виготовлення деталей першу операцію запропоновано розділити на 2 операції однакової тривалості – по 1 хв. кожна.
Розрахувати тривалість технологічного й виробничого циклів оброблення деталей. Визначити, на скільки зміняться технологічний і виробничий цикли виготовлення деталей. Яка кількість верстатів використовуватиметься?
Задача 9.9. На дільниці передбачається складання приладу, технологічний процес якого подано в табл. 9.9, а структурну схему складання – на рис. 9.1. Планується місячна програма випуску виробів у розмірі 1200 од. Кількість робочих днів у місяці – 21. Режим роботи складальної дільниці – двозмінний, тривалість зміни – 8 год. За нормативами на планові ремонти й переналагодження робочих місць заплановано 3 % місячного фонду робочого часу дільниці.
Таблиця 9.1