Тема 8. Правові проблеми регулювання іноземного інвестування Методичні вказівки.

Зовнішнє інвестування створює підґрунтя для розвитку економіки держави, є проявом соціально-економічного компромісу між державною і приватним капіталом. В сучасних умовах іноземне інвестування в Україні характеризується змінами періодів пожвавлення та занепаду. На цей процес впливає сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових, географічних та інших факторів, які визначають привабливість України для іноземного інвестора і в правовій літературі узагальнюються терміном „інвестиційний клімат”. На сьогодні в Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, до якого входять понад 200 різних нормативно-правових актів, законів, постанов, указів, положень, інструкцій та інших. Серед них важливе місце посідає Закон України "Про режим іноземного інвес­тування", який визначає особливості режи­му іноземного інвестування, види іноземних інвес­тицій і форм їх здійснення, систему державних гарантій захисту іноземного капіталу. Для іноземних інвесторів на території України вста­новлюється національний режим інвестиційної діяльності. Розглядаючи питання плану заняття, необхідно звернути увагу на правовий та економічний зміст іноземних інвестицій, правовий режим іноземних інвестицій: національний, пільговий та обмежувальний. Крім того, окремої уваги заслуговує поняття іноземних інвестицій, їх види та форми.

План

1 Правовий та економічний зміст іноземних інвестицій.

2. Правове регулювання іноземних інвестицій.

3. Поняття та види іноземних інвестицій.

4. Законодавство про іноземні інвестиції.

5. Реєстрація іноземних інвестицій.

6. Підстави припинення діяльності іноземних інвесторів.

7. Правовий статус підприємств з іноземними інвестиціями.

8. Неакціонерні форми іноземних інвестицій.

Запитання для самоконтролю.

1. Які існують підходи в науковій літературі до визначення поняття “іноземні інвестиції”?

2. Який правовий режим іноземних інвестицій встановлено чинним законодавством України?

3. Які можна виділити сприятливі умови і перешкоди для залучення іноземних інвестицій на підставі аналізу чинного законодавства?

4. В чому полягають особливості правового статусу іноземного інвестора?

5. Для чого потрібно розрізняти правовий статус юридичної особи з участю іноземних інвестицій та іноземного інвестора?

6. Чим спричинено виникнення неакціонерних форм іноземного інвестування?

7. Які можна визначити основні напрямки вдосконалення законодавства про іноземні інвестиції?

Завдання.

Завдання 1. При виконанні трудових обов’язків працівник підприємства з іноземними інвестиціями „СКС” гр. Шилов створив винахід – „пристрій для виміру хімічного складу пігулок”. Вважаючи, що йому належать особисті немайнові і майнові права інтелектуальної власності, він подав заявку з метою отримання охоронного документу на зазначений об’єкт”. Довідавшись про це, іноземні інвестори підприємства звернулися до юриста за відповідним роз’ясненням, пояснивши, що саме вони вклали в підприємство свою немайнову інвестицію – технологію і результати дворічних наукових досліджень по створенню цього пристрою, які були доопрацьовані працівником Шиловим. В трудовому договорі з гр. Шиловим не було зазначено порядку розподілу прав на створені винаходи. Отже, іноземних інвесторів цікавило питання про те, як їм реалізувати і захистити свої права на цей винахід.

Дайте аргументовану відповідь.

Завдання 2. Назва мінеральної води „Боржомі” включена патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії видало підприємству „Орієнтир” генеральну ліцензію строком до 2020 року на розлив води „Боржомі” і на використання найменування „Боржомі” для промислової експлуатації Боржомських джерел мінеральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.

На території України один із хлібокомбінатів використовує позначення „Боржомі” на своїх хлібобулочних виробах, а ТОВ „Ліс” випускає мінеральну воду „Боржомі”. Антимонопольний комітет України вважає, що ТОВ „Ліс” вводить споживачів в оману відносно дійсного місця видобування і розливу цієї мінеральної води і особливо відносно її лікувальних властивостей. З точки зору ТОВ „Ліс”, воно не порушує законодавства, оскільки грузинський інвестор вклав до підприємства інвестицію у вигляді дозволу на використання найменування, а в Україні взагалі відсутня зареєстрована торгова марка „Боржомі”.

Як повинна бути вирішена ця справа.