Навчальна діяльність

Навчальна діяльність – процес здобуття людиною нових знань, умінь, навичок чи зміна старих. Продуктом навчальної діяльності має стати учень, збагачений новими знаннями і способами дій.

Навчальна мотивація визначається як частковий вид мотивації, включений в діяльність учіння.

Мотиви навчальної діяльності – це всі фактори, що обумовлюють прояв навчальної активності.

Мотиви навчальної діяльності

Зовнішні – покарання, нагорода, загроза, вимога, матеріальна винагорода, очікування майбутніх благ. Знання, уміння слугують засобом для досягнення інших цілей.

Внутрішні – інтерес до власних знань, допитливість, прагнення підвищити культурний і професійний рівень, потреба в активній та новій інформації, тобто стимулює людину до навчання, як основної мети. Сильним є пізнавальний інтерес

Мотивами можуть бути:

• інтерес до процесу (формальний, змістовний) діяльності;

• інтерес результату (формальний, змістовний) діяльності.

Таблиця 3.3

Самостійна робота

Рівень	Елементи будови самостійної роботи
	Мотиви	Цілі	Способи
Високий	Пізнавальний, професійний	Перевизначення раніше поставлених цілей в бік збагачення їх змісту	Смисловий аналіз тексту, що спирається на сформоване теоретичне мислення
Середній	Самоствердження, ситуативні, особисті проблеми, комунікативний інтерес	Прийняття поставленої мети і чітке її виконання	Виокремлення частини тексту, складання плану, порівняння фактів, що опирається на емпіричне мислення
Низький	Зовнішні вимоги, пафоси санкцій за їх не виконання	Перевизначення мети в бік її збіднення змісту	Повтор тексту, довільне запам’ятовування фактів, базуються на недостатньо розвиненому емпіричному мисленні

Показниками здібностей до навчання є:

Темп рухливості в освоєнні знань і формуванні умінь

Легкість цього засвоєння (відсутність напруження, втоми, переживання задоволення).

Гнучкість у переключенні на нові способи і прийоми роботи.

Тривалість збереження засвоєного матеріалу.

Показники научуваності, запропоновані А.К. Марковою [25]

• Активність орієнтування в нових умовах.

• Ініціатива у виборі необов’язкових рішень, самостійне звернення до більш складних завдань можуть бути співвіднесені з поняттям інтелектуальної ініціативи як одиниці творчої активності.

• Наполегливість у досягненні мети.

• Сприйнятливість, готовність до допомоги іншої людини, відсутність супротиву.

Психологічними причинами неуспішності в навчанні можуть бути:

• особливості розвитку уваги, пам’яті, повільність розуміння матеріалу;

• недостатній рівень розвитку мовлення;

• не сформованість пізнавальних інтересів;

• обмеженість світогляду;

• неправильне ставлення до навчання;

• емоційні та особистісні проблеми, невротичні прояви.

Тезаурус до теми 8: «Психологія виховання»

Виховання це процес свідомого розвитку особистості, різнобічно освіченої та гармонійно розвиненої.

Виховувати – означає створювати систему взаємозалежностей між людьми, які породжують певне ставлення даної особистості до інших людей, діяльності, суспільства, самого себе.

Метою виховання є створення позитивних інтересів та гальмування небажаних, забезпечення індивіду його становлення як особистості.

Сутність виховання полягає у формуванні мотивів поведінки та доступних для дитини певного віку способів і форм поведінки.

Серед мотивів поведінки важливу роль відіграють ідеали, які спрямовують і регулюють процес розвитку та переконання, ознакою яких є наявність власної оцінки і її аргументація. Створюється певна ієрархічна структура мотиваційної сфери, яка обумовлює спрямованість особистості.