- •1. Предмет і завдання кримінальної психології
- •2. Зв’язок кримінальної психології з іншими галузями психології.
- •3. Зв’язок кримінальної психології з юридичними науками.
- •4. 3. Зв’язок кримінальної психології з суспільними та іншими науками.
- •5. Історія розвитку кп: описовий та порівняльно-аналітичний етап.
- •6. Історія розвитку кп: природничо-науковий і сучасний етап.
- •7.Кримінально-психологічна характеристика злочинності.
- •8.Психологія пенітенціарної злочинності.
- •9. Психологія професійної злочинності.
- •10. Психологія корупційної злочинності.
- •11. Кримінально-психологічні ознаки злочину.
- •12. Мотивація злочинної поведінки.
- •IV. Мотиви ризику та гри:
- •13.Мотиви антисоціальної поведінки (ст.Барданової)
- •14. Поняття агресії та її види.
- •15. Теорія інстинктивної агресії.
- •16. Фрустраційна теорія агресії.
- •17. Теорія набутої агресії.
- •18. Чинники,що провокують агресивну поведінку.
- •19. Види агресивних злочинів.
- •20. Мотивація злочинної агресії.
- •21. Шляхи нейтралізації агресії.
- •22.Визначення та характеристика поняття «правопорушник».Спільне та відмінне у поняттях «злочинець» і «особа,яка скоїла злочин».
- •23. Біологічні передумови злочинності.
- •25.Сучасна кримінологічна класифікація особистості
- •26. Типологія злочинців за м.Єнікеєвим.
- •27. Психологічна характеристика насильницького типу злочинців.
- •Високий рівень егоїзму та егоцентризму
- •28. Психологічна характеристика корисливого типу злочинців.
- •29. Психологічна характеристика процесу формування особистості правопорушника.
- •30. Типи анти суспільної спрямованості особистості.
- •31. Етапи формування злочинної поведінки та їх психологічна характеристика.
- •32. Психологічна характеристика мотиваційного етапу формування злочинної поведінки.
- •33. Психологічна характеристика цілепокладаючого етапу формування злочинної поведінки.
- •34.Поняття особистості потерпілого.
- •35.Фактори що впливають на поведінку потерпілого
- •36.Віктимологія. Віктимна характеристика особи(соціально-демографічні,суспільно-професійні,психологічні характеристики)
- •41 Класифікація жертв злочинів за Гентінгом (ст.. Барданова)
- •42. Психологічний аналіз показань потерпілого.
- •43. Поняття групової злочинності.
- •44. Кваліфікаційні ознаки злочинної групи.
- •45. Закономірності формування і розвитку злочинних груп.
- •46.Психологічна характеристика випадкових злочинних груп (в.Романов).
- •47. Психологічна характеристика злочинних груп типу компаній, що скоюють злочини за попередньою змовою.
- •48. Психологічна характеристика організованої злочинної групи.
- •49.Психологічна характеристика злочинної організації
- •50.Психологічна характеристика злочинної корпорації
- •51. Психологічна характеристика злочинних груп рецидивістів та раніше засуджених (Тарарухін).
- •52. Психологічна характеристика злочинних груп розкрадачів державної та приватної власності (Тарарухін).
- •53. Психологічна характеристика злочинних груп, що скоюють насильницькі злочини (Тарарухін).
- •54. Психологічна характеристика злочинних груп, що скоюють розбійницькі напади та пограбування з метою заволодіння державною та приватною власністю (Тарарухін).
- •55. Рівні організації злочинних груп (а.Зелінський).
- •56. Психологічна характеристика найбільш активних членів організованих злочинних груп.
- •57. Механізми діяльності організованих злочинних груп.
- •58. Поняття влади в організованих злочинних групах. Джерела влади.
- •59. Психологічна характеристика випадкового скупчення громадян та дії правоохоронних органів при такому скупченні.
- •60. Психологічна характеристика споглядального скупчення громадян та дії правоохоронних органів при такому скупченні.
- •61. Психологічна характеристика панічного скупчення громадян та дії правоохоронних органів при такому скупченні.
- •62. Психологічна характеристика проте скупчення громадян та дії правоохоронних органів при такому скупченні.
- •63. Соціологічні та психологічні умови трансформації масових скупчень у агресивний натовп
- •64. Соціально-психологічні умови трасформації масових скупчень в агресивний натовп.
- •65. Динаміка масових настроїв та етапи розвитку натовпу.
- •67. Загальні психологічні особливості неповнолітніх.
- •69. Кримінально-психолгічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •68. Стереотипи поведінки неповнолітніх.
- •70. Біологічні чинники злочинності неповнолітніх.
- •71. Соціальні чинники злочинності неповнолітніх.
- •72. Типові ознаки та психологічні особливості неповнолітніх злочинців.:
- •73. Злочинні групи неповнолітніх. Загальна характеристика.
- •74. Типологія груп неповнолітніх з девіантною поведінкою(в.Васильєв).
- •1.Випадкова група.
- •2.Ретристська група.
- •3. Агресивна група.
- •75. Структурні особливості злочинних груп неповнолітніх .
- •76. Різновиди соціальних ролей в групі неповнолітніх-правапорушників
- •77. Профілактика злочинності неповнолітніх
- •78. Загальна псих.Хар-ка ж.Злочинності:історичний погляд.
- •79. Головні риси та провідні тенденції сучасної жіночої злочинності.
- •Всі скоєні жінками злочини поділяються на 2 групи:
- •Домінуючими є корисливі злочини:
- •80. Типологія жіночок, що скоїли злочин.
- •81. Причини злочинності серед жінок
- •83. Загальна психол. Хар-ка судової дія-ті.
- •84. Професійні та психологічні якості, необхідні для ефективної діяльності суддів.
- •85. Психологічна характеристика підготовчої стадії судового розгляду справи.
- •86. Псих. Хар-ка стадії судового слідства.
- •87. Псих. Хар-ка стадії судових дебатів.
- •88. Психологія судової промови.
- •89. Мистецтво переконуючого впливу в суді.
- •90. Психологія ухвалення вироку.
- •91. Псих. Особливості впливу вироку на підсудного.
3. Зв’язок кримінальної психології з юридичними науками.
Зв'язок кп з кримінальним правом і кримінологією-виступають теоретико-нормативною базою для кп,яка бере звідси знання про злочинність в цілому,окремі види злочинності,і особливості несення кримінальної відповідальності за скояний злочин і терміни покарання.
Зв'язок кп з криміналістикою-бере звідси технічні засоби і методи за допомогою яких отримую кримінально-значущу інформацію яка використовується для профілактики злочину.
Зв'язок кп з віктимологією-бере знання про особливості віктивної поведінки які призводять до скоєння злочину злочинцем.Про характеристику жертви.
4. 3. Зв’язок кримінальної психології з суспільними та іншими науками.
Філософія, як відомо, є загально-методичною базою для всіх наук про природу і суспільство. У цій ролі вона виступає і щодо кримінології, яка користується багатьма філософськими категоріями і законами. Вона конкретизує їх стосовно свого предмета.
Особливо тісний зв’язок простежується між кримінологією і соціологією. Соціологічна галузь знань має своїм предметом життя суспільства. Окрім суспільства взагалі, вона вивчає окремі сторони цього складного організму, а саме: соціологію особистості, умови формування її поглядів, соціологію сім’ї, соціальних груп, проблеми зайнятості, освіти, дозвілля, міграції тощо. Істотне місце в ній належить соціальній патології: проблемам алкоголізму, наркоманії, безробіттю, негативній ролі окремих напрямів засобів масової інформації та іншим соціальним аномаліям. Викладене має, безсумнівно, велике значення для кримінології.
Взаємодія з педагогікою особливо важлива при дослідженні злочинів неповнолітніх, жінок, побутових і рецидивних злочинів. Знання педагогіки застосовуються також у процесі розробки й аналізу ефективності індивідуальних заходів запобігання злочинам.
Наявність певного впливу демографічних процесів на злочинність обумовлює зв'язок кримінології з демографією.
Дані демографії, соціології (соціології права) та політології використовуються в процесі прогнозування та планування боротьби зі злочинністю, а також у спеціальній профілактиці злочинів неповнолітніх, побутових і рецидивних злочинів, злочинів, вчинених особами без постійного місця проживання, представниками національних меншин тощо.
5. Історія розвитку кп: описовий та порівняльно-аналітичний етап.
1. описовий етап виникн.: охоплює античний світ та середньовіччя, використ. методів псих. впливу з метою розкриття злочинів.
Розвиток кримінальної психології, зокрема її рання історія пов’язана з використанням психологічних знань для забезпечення ефективності правосуддя. Перші спроби такого використання відомі ще з Античності і Середньовіччя.
У ХІІV – ХІІІV ст. особливості зізнання продовжується залишатися головним доказом вини підозрюваного. Щоб його отримати у правосудді поступово відходять від способів фізичного впливу, залишається дієвими способи психологічного впливу. Саме в цей час з’являється перші наукові праці з психології, які стосуються проблем КП.
2. порівняльно-аналітичний: поч. 19ст. в КП вид. 2 головних напрямки досліджень: особа злочинця, як психолог. проблема; злочинність як психологічна проблема. В цей період термін КП набуває офіційного статусу і пов'язаний з працею нім. дослідника Шаумана «Думки щодо КП» 1792р.
Увійшов в історію як етап антропологічного підходу до кримінології. Головна ідея: злочинність зумовлене біологічними факторами.
Фізичні ознаки злочинця: американський череп, приплюснутий ніс, великі вуха, високі скули.
Психологічні ознаки злочинця:потяг до жорстких ігор, пристрасть до тату, бідність мови.