43. Поняття групової злочинності.

Групова злочинність-представл.собою найбільш суп-небезпечний феномен ,що зумовлю.такими чинниками:

• учасники групи надають один одному психологічну і не тільки допомогу і підтримку,тому кожен почуває себе більше впевнено;

• у групі передача і засвоєння злочин.досвіду відбув.значно швидше;

• групи доступні такі вчинення злочинів,якими не може скористатись одинак;

• у групі злочин і його сліди можна краще приховати;

• У КП злочинною групою називається умисна участь 2 чи більше осіб у скоєнні злочину у вигляді простої чи складної співучасті.

Проста співучасть-співвиконавство при відсут.розподілу ролей у спонтанно утворенній групі.Складна співучасть-виконання певної ролі у існуючій злочин.групі.

Злочинна група- антисусп.обєднання 2 або більше осіб для спільного вчинення злочину що є єдиним особливим суб’єктом даного виду людської діяльності.

44. Кваліфікаційні ознаки злочинної групи.

Кваліфікаційні ознаки ЗГ:

А) мала неформальна група(нечисленна за складом група людей,підтрим.безпосередній міжособистісний контакт.)

Б) головною метою існування групи є спільне вчиненя злочину;

В) взаємодія в групі певним чином організована (структура,групові норми,санкції)

Г) група є єдиним особливим суб’єктом злочин.діяльності .

Д) загальні(дотриманя правил,норм,здісненя противправних дій ) і часткові (рішучість,

сміливість,досвід).

45. Закономірності формування і розвитку злочинних груп.

Виникнення злочинних груп може бути:

1. стихійним – на основі неформальних об’єднань в сфері дозвілля і

2. спеціально організованим – формують особи які мають злочинний досвід.

Закономірності формування та розвитку злочинних груп:

1. добровільність об’єднання учасників для скоєння злочину. Найпоширенішим мотивом входження в злочинну групу те, що людина не знайшла можливості долучитися до соціально схвалюваної діяльності, а отже не змогла самоствердитись і компенсує це за рахунок соціально засуджуваної поведінки.

2. розвиток групи від простого об’єднання до більш складних форм злочинних об’єднань. При тривалому функціонуванні групи посилюється організованість, лише в окремих випадках розвиток групи може призупинитись (арешт лідера, викриття) ймовірність саморозпуску групи дуже низька (зміна місця проживання)

3. вдосконалення структури групи. На певному етапі склад групи стабілізується, чітко розприділяються ролі і функції, визначаються злочинні плани та об’єкти злочинних домагань. З’являється лідер якому підпорядковуються виконавці. Крім того в багатьох злочинних групах є так званий «опозиціонер» - особа яка претендує на роль лідера.

4. тенденція до заміни емоційних стосунків на ділові – це зумовлює консолідацію групи та узгодженість дій її членів

5. розширення сфер впливу: поширення злочинної діяльності на інші території або суперництво з іншими злочинними групами

6. наявність відособлення та замкнутості. Замкнутість проявляється в пересторогах щодо включення нових членів групи

7.вироблення власних внутрішньо - групових норм поведінки та жорстокі санкції за їх порушення.

Особливості:

причини виникнення

рівень організованості

кількість та склад учасників (кругова порука)

розподіл ролей

стосунки в групі.