33. Психологічна характеристика цілепокладаючого етапу формування злочинної поведінки.

На цілепокладаючому етапі різ мотиви людини знаходять своє оформлення у вигляді ідеальних прагнень до мети. Тобто мотив знаходить свою форму реалізації – мету, яка втілюється в діях і результатах. Цей етап закінчується прийняттям рішення діяти.

В структурі процесу прийняття рішення виділяють такі етапи:

1. Підготовчий – обробка інформації, розробка можливих варіантів дій.

2. Основний - вибір одного найбільш прийнятного варіату дій

3. Контрольний – оцінка прийнятого рішення, за критерієм необхідності та доцільності; можлива відмова від рішення або зміна рішення.

4. Заключний або опер раціональний – реалізація прийнятого рішення.

34.Поняття особистості потерпілого.

Потерпілий — це особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або матеріальної шкоди. покази потерпілого є одним із джерел доказів і займають

самостійне місце в системі доказів. Вони мають багато спільних рис із

показами свідків, проте не можуть ні ототожнюватись з ними, ні

розглядатись як їх різновид. Від показів свідків покази потерпілого

відрізняються як за своїм суб’єктом, так і за процесуальною природою та

за змістом. Ці покази даються особою, якій скоєно моральну, фізичну або

матеріальну шкоду і, яка за своїм процесуальним становищем, є учасником

процесу. Потерпілий наділений правами, що забезпечують йому можливість

добиватись задоволення своїх законних інтересів, які порушені злочином.

Методика вивчення особистості потерпілого за Васильєвим.Ця методика поділяється на:

1.Статична область-включає в себе вік,стать,соц.статус,становище особистості,тощо.

2.Динамічна область-включає в себе поведінку потерпілого перед нападом,в період нападу,а також зв'язок цієї поведінки із поведінкою злочинців.

35.Фактори що впливають на поведінку потерпілого

1.Вплив зовнішнього середовища під час нападу чи інших дій спрямованих проти особистості потерпілого. Злочин проти особи здійснюється при взаємодії мінімум двох людей, один з яких визнається обвинуваченим, другий – потерпілим. При детальному вивченні особи обвинуваченого і конкретних обставин злочину, визначається його вина, відповідальність, вирішується його доля. Але часто злочинні дії обвинуваченого провокуються легковажними або неправомірними діями потерпілого. Поведінка потерпілого, яка належить до об’єктивних ознак складу злочину, може впливати на вину обвинуваченого, а деколи і виключати її.

2.Індивідуальні особливості реакцій особистості при певних діях,нападах. - Індивідуальні особливості особистості, які забезпечують різноманітну гаму реакцій на зовнішній злочинне дія (від непритомного стану до самооборони або активного нападу на злочинця).

Ці особливості особистості в основному характеризуються наступними категоріями: тип вищої нервової діяльності потерпілого (сильний, активний, рухливий за інших рівних умов знаходиться в більш вигідному положенні), риси його характеру (в першу чергу вольові якості і, зокрема, воля до боротьби і воля до опору, а також самолюбство, гордість, сором'язливість і т. д.). Життєвий досвід має велике значення в поведінці потерпілого у справах про статеві злочини, злочинах на транспорті, в області порушень правил техніки безпеки (в останніх випадках велике значення мають спеціальні і професійні навички потерпілого). До цієї категорії примикають такі властивості потерпілого, як його колишня і справжня спеціальність та пов'язані з цим спеціальні навички. На поведінку потерпілого має суттєвий вплив правосвідомість: знання закону та своїх прав дає додаткові можливості при відображенні злочинного нападу, створює переконаність у правоті дій, що перешкоджають злочинному посяганню. З точки зору суспільних інтересів найбільш доцільним видається активне, цілеспрямоване поведінка потерпілого, спрямоване на відсіч і припинення злочинних посягань і не виходить за рамки, які для даних ситуацій встановив закон (інститут необхідної оборони і т. д.).