1.2.3 Формування технічних вимог

Основною метою даного розділу пояснювальної записки є формування вимог до

завдання на курсову роботу та їх формулювання, які безпосередньо випливають з обраної теми.

На основі технічних вимог потрібно конкретизувати вимоги до програмного забезпечення, її можливості та функції, засоби їх реалізації, інтерфейс із користувачем, середовище розробки, тобто потрібно творчо осмислити завдання та сформулювати конкретні технічні вимоги і шляхи їх досягнення.

Обсяг розділу — 1..2 сторінки.

2 Зміст курсової роботи

2.1 Вступ

У введенні (1-2 стор.) розкриваються такі питання: роль і значення об'єктно-орієнтованої методології в процесі розробки складних програмних систем., загальна характеристика вибраної теми роботи. У закінчення введення необхідно обґрунтувати мету і завдання курсової роботи.

2.2 Вхідні дані

У цьому розділі (3-5 стор.) необхідно вивчити і описати питання, пов'язані безпосередньо з вибраним варіантом курсової роботи. В якості предмета курсової роботи вибирається підприємство/організація, що відповідають вибраній темі. Детально описується процес функціонування підрозділу/відділу для якого планується розробити програмну систему. Виділяються основні завдання, що вирішуються підрозділом/відділом, описуються алгоритми функціонування і взаємодія з іншими підрозділами.

Виходячи з вищевикладеного, проводиться попередній аналіз поставленого завдання і визначається мета проекту, призначення проектованої ІКС, функції виконувані системою і список вимог, яким ІКС повинна відповідати.

2.3 Аналіз предметної області

У цьому розділі (5-10 стор.) описується процес аналізу предметної області, згідно з вибраним призначенням і вимогами до програмного забезпечення.

Аналіз припускає детальне дослідження процесів і інформації, необхідної для їх виконання (сутностей, їх атрибутів і зв'язків (стосунків)). На цьому етапі створюється інформаційна модель системи.

Уся інформація про систему формалізується і уточнюється. Особливу увагу слід приділити переданій інформації, аналізу інформації на предмет відсутності протиріч, а також пошуку невживаної взагалі або інформації, що дублюється.

Аналітики збирають і фіксують інформацію в двох взаємозв'язаних формах:

• функції — інформація про події і процеси, які відбуваються у бізнесі;

• сутності — інформація про речі, що мають значення для організації і про яких щось відоме.

Двома класичними результатами аналізу є:

• ієрархія функцій, яка розбиває процес обробки на складові частини (що робиться і з чого це складається);

• діаграми потоків даних.

Обидві діаграми відносяться до методології структурного системного аналізу, який не можна повною мірою віднести до об'єктних методик. Швидше ці діаграми є допоміжним інструментом для структуризації початкової інформації про предметну область що розробляється.

Завершується цей розділ описом діаграм варіантів використання. Діаграми приводяться в додатку, а в текст підрозділу включає специфікацію кожної діаграми.

2.4 Розробка моделі програмної системи

У цьому розділі (10-20 стор.) описується процес проектування програмної системи з використанням діаграм UML.

Модель складної системи включає дві підмоделі|: логічну і фізичну.

Логічна модель в нотації UML представлена п'ятьма діаграмами:

- діаграма класів;

- діаграми взаємодії :

1) діаграма послідовності

2) діаграма кооперації;

- діаграми поведінки :

1) діаграма станів

2) діаграма діяльності.

Фізична модель в нотації UML представлена двома діаграмами:

- діаграма компонентів;

- діаграма розгортання.

У цьому розділі необхідно описати процес розробки кожної діаграми, включеної в модель програмної системи. Кожна діаграма повинна супроводжуватися специфікацією, в якій описані усі елементи використані на діаграмах.