
- •Матеріали психодіагностики до педагогічної практики
- •Передмова
- •Розділ 1. Діагностика індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності Тест «Художник чи мислитель?»
- •Діагностика домінуючого типу сприймання інформації
- •Методика «Тип мислення»
- •Розділ. 2. Аналіз індивідуально-типологічного розподілу учнів угрупі Визначення темпераменту школяра методом спостереження
- •Методика вивчення властивостей нервової системи учнів
- •Методика epi г.Айзенка (адаптація а.Г.Шмельова)
- •Методика “Формула темпераменту” (за а.В.Бєловим)
- •Цифровий тест «Соціотип» (в.Мегель, а.Овчаров)
- •Характеристика окремих типів особистості
- •Діагностика типу особистості за методикою д.Кейрсі
- •«Пcихогеометричний тест» с. Деллінгер, адаптований о.О. Алексеєвою и л.О.Громовою
- •Розділ 3. Виявлення домінуючої мотивації навчання в групі Діагностика шкільної мотивації учнів початкових класів
- •Діагностика структури навчальної мотивації школяра
- •Методика вивчення ставлення до шкільних предметів г.Н.Казанцевої
- •Опитувальник мотиваційних джерел (за д. Барбуто та р.Сколком, переклад о. Сидоренко)
- •Розділ 4. Дослідження соціально-психологічних особливостей навчальної групи Соціометрична методика
- •Соціометрична методика «Подарунок на день народження»
- •Визначення індексу групової згуртованості Сішора
- •Методика оцінки психологічної атмосфери в колективі за а.Ф.Фідлером
- •Психологічний клімат класного колективу (в.С.Івашкін, в.В.Онуфрієва)
- •Методика «Соціальна роль» р.М. Белбіна
Розділ 4. Дослідження соціально-психологічних особливостей навчальної групи Соціометрична методика
Складено за джерелом: Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. – 4-е узд. – М.: Гуманит. узд. центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – С. 243-247.
Призначення методики: використовується для вивчення структури міжособистісних переваг у групі та вирішення на цій основі практичних завдань реалізації спільної діяльності (створення команд, вибору капітанів команд тощо).
Вікова категорія: може використовуватись для учнів з 7 років.
Процедура виконання:
1. Приготуйте бланки для відповідей для кожного учня.
Бланк для відповідей
Вкажіть своє прізвище та ім’я |
|||
Запитання |
Ваш вибір (вкажіть прізвища та імена учнів) |
||
1 |
2 |
3 |
|
1. З ким з вашої групи (класу) Ви хотіли б працювати спільно в одній команді на занятті (уроці)? |
|
|
|
2. Хто з вашої групи (класу) міг би бути капітаном команди для роботи на занятті (уроці)? |
|
|
|
2. Роздайте учням бланки відповідей та проінструктуйте з виконання даної методики.
Інструкція для учнів
«Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні стосунків у вашій групі для подальшого їх урахування при проведенні занять. Вся надана вами інформація є конфіденційною, тобто не буде розголошуватись в групі. У бланку відповідей вкажіть своє прізвище та ім’я. Уважно прочитайте запитання і відповідно до них запишіть прізвища та імена трьох своїх одногрупників (однокласників). Час заповнення картки – 10 хвилин»
3. Зберіть картки та опрацюйте отримані результати. Передусім складіть узагальнюючі таблиці результатів дослідження у вигляді соціометричних матриць (соціометрична матриця 1 «Вибір учнів для спільної діяльності», матриця 2 «Вибір учнів для виконання ролі капітанів команд»). По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх учнів класу, які вивчаються; по горизонталі – тільки їх номери. На відповідних перетинах знаком «+» позначають тих, кого вибрав кожен учень. Взаємний вибір обводиться кружечком. Після цього слід підрахувати по вертикалі кількість всіх одержаних кожним учнем виборів та кількість взаємних виборів, а також по горизонталі – суму всіх здійснених виборів та суму всіх взаємних виборів.
Приклад соціометричної матриці для групи з 10 осіб
Список учнів, ХТО ОБИРАЄ |
Список учнів, яких обирають |
Підсумки |
|||||||||
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |
||
1. |
|
|
+ |
|
+ |
+ |
|
|
|
|
|
2. |
+ |
|
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
+ |
|
|
|
|
+ |
+ |
|
|
|
|
4. |
|
|
+ |
|
+ |
+ |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
+ |
|
|
|
+ |
|
+ |
|
|
6 |
+ |
|
|
+ |
|
|
|
|
|
+ |
|
7. |
|
|
+ |
+ |
|
+ |
|
|
|
|
|
8. |
|
|
|
+ |
+ |
|
|
|
|
+ |
|
9. |
|
|
+ |
|
|
+ |
+ |
|
|
|
|
10. |
|
+ |
|
|
|
|
+ |
|
+ |
|
|
Кількість виборів |
3 |
1 |
6 |
4 |
3 |
5 |
4 |
0 |
2 |
2 |
∑виб.=30 |
Кількість взаємних виборів |
2 |
0 |
2 |
1 |
0 |
2 |
1 |
0 |
0 |
0 |
∑вз.виб.=8 |
4. За кількістю отриманих виборів визначте статусні позиції учнів в групі, які відповідають ступеню їх популярності у групі: "зірки", "визнані", "прийняті" та "ізольовані". Заняття індивідом певної соціометричної позиції зумовлюється кількістю отриманих ним виборів у порівнянні з середньою їх кількістю у групі.
Звичайно до «зірок» відносять тих членів групи, хто отримав кількість виборів, більшу за подвійну середню кількість виборів, отриманих членами групи.
,
де Квиб. - кількість виборів, отриманих індивідом; n - кількість студентів у групі; ∑виб. - загальна кількість виборів, отриманих членами групи.
До «визнаних» відносять тих, хто отримав виборів більше, ніж середня кількість виборів, отриманих членами групи, але менше за їх подвійне значення.
«Прийняті» - це учні, хто отримав кількість виборів, меншу за середню кількість виборів, отриманих членами групи.
"Ізольованими" називають таку категорію студентів, хто не отримав у соціометричному опитуванні ні одного вибору (К виб. = 0).
У нашому прикладі соціометричною «зіркою» є учень під номером 3, який отримав 6 виборів; «визнаними» - учні під номерами 1, 4, 5, 6, 7, які отримали від 3 до 5 виборів; «прийнятими» - 2, 9, 10, які отримали 1-2 вибори; «ізольованим» - 8, який не отримав жодного вибору.
4. Відношення кількості взаємних виборів до загальної кількості здійснених виборів є індексом взаємності виборів (його ще називають індексом згуртованості групи):
,
Згуртованість групи тим вища, чим ближче коефіцієнт згуртованості до одиниці. Використовують такі норми значень цього індексу: 0-0,49 – низький рівень згуртованості; 0,5-0,59 – нижче середнього; 0,6-0,69 – середній; 0,7-0,85 – вище середнього; 0,85-1 – високий.
5. На основі соціометричних матриць побудуйте соціограми - графічне зображення результатів, одержаних за допомогою соціометричної методики при дослідженні міжособистісних відносин. Вона дає наочне уявлення про внутрішньо групову диференціацію учнів класу за їх статусом (полярністю).
Соціограма будується так: спочатку будуються чотири концентричні кола. Вертикальним діаметром їх ділять на два півкола, цифрами у кружечках позначають номери дівчаток, а цифрами у трикутниках – номери хлопчиків. Номери найбільш популярних учнів («зірок») розміщують у центральному колі. Причому, дівчаток – у лівому півколі, а хлопчиків – у правому. Номери «визнаних» розміщують у секторі між першим та другим колами. Номери «прийнятих» - у секторі між другим і третім колами. І, нарешті, номери «ізольованих» учнів розміщують у секторі між третім і четвертим колами.
Наступним кроком є візуальне зображення стосунків, яке позначається стрілками:
-
однобічний вибір; взаємний вибір.
6. На підставі даних соціометричного аналізу зробіть висновки про статусний розподіл в групі; рівень згуртованості групи (класу); наявність угрупувань; їхні зв’язки з лідерами; про взаємодію лідерів між собою; відповідність обраного активу класу реальному; наявність учнів, яких клас не приймає. Надайте рекомендації з навчальної діяльності учнів даної групи, скориставшись наведеною інтерпретацією отриманих результатів.
Інтерпретація результатів
Особливості статусного розподілу в групах слід враховувати при організації спільної діяльності.
Найбільш сприятливою є ситуація, коли всі учні в групі отримують приблизно однакову кількість виборів і ці вибори – взаємні. Така група відрізняється згуртованістю. У ній легко організувати групову роботу. При цьому можна використовувати будь-які форми спільної діяльності.
В групах, де присутні кілька соціометричних «зірок» (особливо популярних учнів), як правило, мають і кілька «ізольованих» студентів (яких не обирає ніхто). При поділі на команди слід рівномірно розподіляти учнів з різними статусами по підгрупах, намагаючись не включати до однієї команди учнів лише однієї статусної позиції. У таких групах часто існує виражена конкуренція, тому рекомендується надавати більше завдань кооперативного характеру, а також частіш міняти склад команд.
Капітанів команд рекомендується призначати з числа «зірок» і «прийнятих», при цьому враховувати бажання учнів щодо входження в ту чи іншу команду.