Висновки

На основі проведеного аналізу, оцінки конкурентоспроможності підприємства та визначеного необхідного обсягу товарообороту та реалізації послуг, виходячи з цільової суми прибутку, розробляється товарна політика, яка повинна відповідати цілому ряду принципів, сформульованих нами у роботі.

Валова продукція в співставних цінах по СГК «Летава» збільшується і складає у 2012 році 14490 тис. грн., а у 2010 році – 13997 тис. грн. Якщо вона збільшується по господарству, то і в галузі рослинництва також збільшується і становить у 2011 році 8691,2 тис. грн., у 2012 році – 8408,3 тис. грн., тоді як за 2010 рік – 7950 тис. грн. Питома вага валової продукції в співставних цінах галузі рослинництва за 2010 рік складала 56,7 %, за 2012 рік – 58,0 %. У показниках витрат виробництва і повної собівартості продукції також спостерігається збільшення як по господарству, так і в галузі рослинництва.

Питома вага тваринництва у показниках валової продукції, витрат та собівартості за 2010-2012 роки зменшилась. Повна собівартість продукції в галузі тваринництва збільшується від 13158,5 тис. грн. у 2010 році до 15878,5 тис. грн. у 2012 році, але при цьому питома вага тваринництва за цим показником зменшується і становить у 2010 році – 56,3 %, а у 2012 році – 52,2 %.

Розроблена товарна політика аграрного підприємства була б неповною, якщо б не визначала напрям дій щодо формування номенклатури супутніх послуг, (інформаційно-консультативних, рекламних, сервісних, фінансових, комерційно-виробничих, технологічних, транспортних), які повинні надавати підприємства з повним циклом обслуговування товаропостачальникам і оптовим покупцям.

Важливим етапом у маркетинговій діяльності підприємства є реалізація розробленої товарної політики, а це залежить від ефективності функціонування перш за все комерційної служби, яка здійснює закупівлю товарів, їх просування та оптовий продаж. Тому необхідно здійснювати аналіз, контроль за ходом її впровадження та коригування у разі необхідності.

У практичній роботі значна увага повинна приділятися спеціалізації аграрних підприємств. Багатьом з них необхідно визначитися зі своєю спеціалізацією та обрати свій цільовий ринок. Рівень і форма спеціалізації оптового підприємства повинні залежати від його розміру, особливостей товарів, що реалізуються, географічної локалізації і віддаленості від товаровиробників та підприємств-споживачів, наявної кількості та особливостей конкурентів. При формуванні стратегічного товарного «портфеля» рекомендується використовувати методичні підходи інтегрованого АВС - ХYZ – аналізу та Закону В. Парето.

Однак для успішного функціонування підприємству слід визначити не тільки свою товарну спеціалізацію, а знайти і найбільш перспективний ринок та окремі його сегменти в межах ринкового простору, де планується здійснювати торговельну діяльність. Це буде його стратегічна зона господарювання, вибір якої обумовлюється багатьма факторами.

Диференціація споживчих вимог є основою сегментації ринку. Вибираючи сегменти ринку, перевагу рекомендовано надавати сегментам з чітко визначеними межами та прогресивним попитом.

Для розробки ефективної товарної політики необхідно суттєво покращити проведення маркетингових досліджень щодо вивчення ринку та попиту (реалізованого, незадоволеного, формуючогося) покупців на товари та послуги, причому дослідження повинно здійснюватися систематично та комплексно.

Рекомендовано у процесі дослідження кон’юнктури ринку вивчати взаємозв’язок між такими складовими: виробництво – його обсяг, структура, завантаженість виробничих потужностей, портфель замовлень тощо; попит і споживання за окремими групами споживачів; товар, його конкурентоспроможність та стан збуту; ціни на товари різних виробників (їх рівень, динаміка) та політика ціноутворення в країні та на підприємстві.

Аналізуючи існуючих і потенційних покупців рекомендовано визначати наступне: «портрет» груп споживачів (кінцевих) за різними параметрами; ставлення споживачів до товарів, які пропонує оптове підприємство; мотивацію споживачів до придбання товарів; склад та особливості оптових покупців - партнерів аграрного підприємства. Досліджуючи відношення споживачів до товарів різноманітних торгових марок, необхідно використовувати різні види опитування (кількісний метод), а також глибинні інтерв’ю, фокус-групи та тестування (якісні методи). Визначаючи мотивацію покупців щодо придбання товарів, необхідно аналізувати дію на споживачів певних чинників, виявляти моделі купівельної поведінки, а саме, економічну, соціологічну і психологічну. Отже, тільки на основі комплексних маркетингових досліджень можна формувати ефективну товарну політику та управляти нею.

Реалізація оптимальної товарної політики в підприємствах надає можливість сільськогосподарським товаровиробникам (особливо малим) закупляти товари у одного (постійного) посередника, для виробничих підприємств теж створюються умови, що сприяють налагодженню випуску необхідних споживачеві товарів та більш успішному їх збуту.

Отже, на вітчизняних аграрних підприємствах необхідно значно підняти рівень аналітичної роботи усіх напрямків діяльності, зокрема тих, що пов'язанні з розробкою товарної політики та її реалізацією, створити сучасну систему обліку, нормативну базу різних показників, налагодити електронний обмін даними між партнерами, і мати відповідне не тільки інформаційне, а і методичне, технічне та кадрове забезпечення. Розв’язання цих проблем дозволить підвищити рівень обґрунтування управлінських рішень і покращити управлінську діяльність підприємства в цілому, визначати сильні та слабкі сторони торговельної діяльності, сконцентрувати діяльність на напрямках, які є найбільш перспективними і прибутковими.